Відкриті перед Тимошенко ворота тюрми відчинять перед Україною браму в Європу
Компроміс у справі ув’язненого екс-прем’єра суттєво наблизив Київ до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом
У кінці минулого тижня в Україні відбулися дві знакові події, які, віриться, не тільки значно ослаблять внутрішньополітичну напругу у державі, а й поставлять крапку у нашій геополітичній визначеності. Якщо простіше — знімуть останні перепони на шляху підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Найбільшим бар’єром у цьому питанні було ув’язнення лідера опозиції, колишнього глави уряду Юлії Тимошенко. Від п’ятниці цей бар’єр українська влада почала прибирати…
Хоча такої новини і сподівалися, громом серед ясного неба стало «першополосне» повідомлення від зазвичай небалакучих перед пресою співголів місії Європарламенту в Україні Пета Кокса та Олександра Кваснєвського. Вони запропонували Юлії Тимошенко скористатися медичною допомогою за кордоном — і екс-прем’єр цю пропозицію прийняла. Згодом на правах посередників європейські місіонери під час особистої зустрічі з президентом Віктором Януковичем передали йому свого листа з проханням помилувати Тимошенко. Якщо президент дасть позитивну відповідь (а у таке тепер вірять навіть колишні затяті скептики), це буде історичним українським компромісом. Заради великого майбутнього України.
У заяві, яку через свого захисника Сергія Власенка оприлюднила екс-прем’єр, зокрема йдеться:
«Пет Кокс і Олександр Кваснєвський передали мені офіційну пропозицію щодо виїзду на лікування до Німеччини. Я публічно приймаю цю пропозицію. Не тому, що не довіряю українським медикам. Від щирого серця вдячна лікарям, реабілітологам, медичним сестричкам та всім, хто надає мені допомогу у клініці «Укрзалізниці». Я не довіряю не лікарям, а режиму, який готовий і здатний зробити все заради того, щоб мене позбутися. Я боролася, борюся і боротимуся за свою повну правову реабілітацію, зняття з мене всіх абсурдних від «А» до «Я» сфальшованих звинувачень, за повернення до повноцінного політичного життя. Ясно, що виїзд на лікування не вирішує цієї проблеми повною мірою, але вірю, що такий крок розрядить ситуацію напередодні саміту «Східного партнерства». Тому заради успішного Вільнюсу, заради успішної України, заради історичної та доленосної Угоди з ЄС я готова прийняти таку пропозицію».
Водночас Тимошенко просить не розцінювати її можливий виїзд на лікування за кордон як втечу з рідної країни, як політичну еміграцію. «Я ніколи ніде не проситиму політичного притулку, не ховатимуся по закордонню, — йдеться у заяві екс-прем’єра. — Я своє вже давно відбоялася…».
Кардинальні зрушення у справі Тимошенко відбулися за два тижні до 15 жовтня. Саме того дня пани Кокс і Кваснєвський мають звітувати у Брюсселі про те, як Україна виконує критерії ЄС, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. Звільнення Тимошенко з тюрми (чи будь-який інший відчутний прогрес у її долі) було чи не головним пунктом у переліку євроінтеграційних вимог ЄС. Реалізації цього пункту залишилося чекати не так уже й довго. За словами Сергія Власенка, для цього президенту Януковичу потрібно не більше хвилини. Стільки часу займе розчерк пера на відповідному указі. Підстави для помилування Тимошенко у глави держави є. Це — його конституційні повноваження, прохання Заходу і тисячі клопотань від авторитетних громадських, релігійних організацій. А ще — згода самої Тимошенко лікуватися за кордоном. Зрештою, чи не найважливіший мотив — український інтерес. На карту поставлено нашу спілку із цивілізованою Європою, яка дасть змогу вирватися із «братерсько-імперських обіймів».
Автор цих рядків прогнозує, що указ про помилування Тимошенко (чи інший «гуманний» документ) Віктор Янукович видасть на Покрову. Як людина віруюча, наш президент любить такі жести…
На те, що процес звільнення Тимошенко з тюрми іде повним ходом, вказує зокрема те, що на середину жовтня заплановано засідання Комісії при президентові з питань помилування. За словами члена цієї комісії, колишнього заступника міністра внутрішніх справ Василя Фаринника, у разі, якщо на їх адресу надійде клопотання від панів Кокса і Кваснєвського, вони з колегами зберуться на екстрене засідання.
Поки що немає солідарної реакції на ініціативу «двох європейських К» від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської. Свого клопотання про помилування Тимошенко омбудсмен президенту не надсилала. Чи надішле? Раніше вона повідомляла, що жодних підстав звільняти ЮВТ з тюрми немає. Однак ми знаємо, як часто наші високопосадовці кардинально змінювали свою думку, коли того вимагали верхи.
Зате звернулися до президента лідери опозиційних сил Арсеній Яценюк, Віталій Кличко. Керманич «УДАРу» закликав господаря Банкової підписати указ про помилування негайно. Аналогічне відеозвернення зробив голова політради «Батьківщини».
На переконання Юрія Луценка, від такого кроку виграла б найперше Україна. «Звільнення Тимошенко відкриє Україні браму в Європу, — сказав він. — Підписання Угоди про асоціацію не є перемогою тільки Януковича. Це — досягнення України, її громадян, які формували цю необхідність і нарешті її домоглися…».
Високо оцінив зрушення у справі Тимошенко депутат Європарламенту від Польщі Павел Коваль. За його словами, цей крок, окрім усього, «демонструє усвідомлення українськими політиками пріоритетності державних інтересів». Зворушений приємною новиною з Києва, Коваль заявив: «Для мене було дуже важливо побачити, що українські політики по різні боки політичних барикад в історичний момент, в якому перебуває Україна, можуть стати над політичною боротьбою, поставивши державні інтереси вище всього».
А тепер про другу важливу п’ятничну новину. За кілька годин перед повідомленням з харківської лікарні «Укрзалізниці» надійшла сенсаційна звістка з Києва. З посади першого заступника Генерального прокурора звільнено (а фактично усунуто) Рената Кузьміна, одну з найбільш одіозних постатей на політико-правовому полі України. Саме Кузьмін був «рушієм» кримінальних справ проти обох лідерів опозиції — Юлії Тимошенко і Юрія Луценка та інших «помаранчевих». З престижної посади першого «зама» у ГПУ Кузьміна перемістили у малозначуще крісло заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Цей орган давно називають «санаторієм збитих льотчиків української політики», відстійником скомпрометованих в очах громадськості кадрів. Переміщення сюди вважається почесним засланням. «Засланцями» зазвичай стають скандальні служаки режиму, потреби в яких більше немає, але яким за колишні «заслуги» треба забезпечити безтурботне існування на політичній пенсії.
На переконання колишнього польового командира Майдану Юрія Луценка, переміщення «вічного на плаву» Кузьміна відбулося під тиском Європи. Екс-глава МВС каже, що історія із першим заступником генпрокурора є «важливим сигналом для всіх посіпак, котрі вважають, що виконання царської волі, яка протирічить закону, дає їм перспективу». «Жити треба по закону, — каже Луценко, — інакше рано чи пізно «дах» впаде і доведеться за все відповідати…».
«Аут» Кузьміна і «активація» Тимошенко — вкрай важливі, позитивні сигнали для Європи. Перше Брюссель сприймає як усунення з правової системи України чи не головного апологета віджилих радянських догм (хоча насправді Банкова відвела йому роль офірного цапа). І плекає надію, що реформи у міліції, прокуратурі, судах зрушилися. А друге є ознакою того, що від вибіркового правосуддя українська влада поступово переходить до здорового глузду. А раз так — то з нею можна мати справу. Євроінтеграційну.
