У Ялті YES. У Вільнюсі буде «Так»?

Курортна, зазвичай аполітична Ялта, у розпал оксамитового сезону стає ареною поєдинку світоглядів. У Лівадійському палаці, де під час минулої війни керівники країн антигітлерівської коаліції Сталін, Рузвельт, Черчіль визначили майбутнє післявоєнної Європи, тепер збирається сучасна політична еліта. Розмірковує про облаштування світу нинішнього, реагує на сучасні виклики. Форум «Ялтинська економічна стратегія» (англійська абревіатура YES), що його вдесяте провів багатій і філантроп Віктор Пінчук, став дискусійним клубом політичного цвіту, і не тільки відставного. Серед інших у Ялту цього разу навідалися американці Гілларі і Білл Клінтони, чех Фюле, німець Шредер, поляк Квасневський, британець Блер, ізраїльтянин Перес, литовка Грибаускайте, українець Кучма. Тема ювілейного саміту YES— «Україна та світ в епоху змін: чинники успіху». Однак, якщо відкинути умовності, всі хотіли вловити відповідь на одне-єдине запитання: чи скаже Європа y(«так») Угоді про асоціацію України з Євросоюзом?

Тон дискусії задали президенти України і Литви. Віктор Янукович розпочав з глобального — говорив про небезпеку розростання у світовий конфлікту у Сирії, від імені України запропонував допомогу в знищенні тамтешньої хімічної зброї (а ще добре було б нам самим дати раду з нашими меланжами і пестицидами — І. Ф.). Під опозиційні смішки у залі похвалився успішними внутрішніми реформами. Сказав, що Україна семимильними кроками прямує у Євросоюз. Але і про союз Митний не забуває, шукає форм співпраці з ним. Ці два політично-економічні об’єднання наш президент назвав… монстрами (можна було би порівняти з велетами, гігантами, але не лякати потворними чудовиськами — І. Ф.).

Янукович згадав «найпекучішу» проблему — газові угоди з Росією, через які Україна начебто зазнала 20 млрд. доларів збитку. І дав зрозуміти, що ці втрати ми несемо з вини екс-прем’єра Тимошенко, через неї, мовляв, платимо найдорожче в Європі. Ось тут і не втрималася Даля Грибаускайте (яку на початку наш президент помилково назвав Гріскауте). Вона сказала приблизно таке: у Литві немає Тимошенко, але за газ ми платимо на 30% більше, ніж Україна. Така, мовляв, форма тиску на сусідів, така плата за свободу. Янукович пробував заперечити, розпочалася війна цифр. Було видно, що Грибаускайте добре поінформована у цій темі. У свої математичні аргументи литовський президент дотепно вставляла політичні ремарки, як от про 100-доларову «знижку», яку Кремль пообіцяв Україні в обмін за свої бази у Криму… А ще пані Грибаускайте делікатно нагадала своєму співрозмовникові про одну з ключових українських проблем — вибіркове правосуддя, яке є катастрофою для демократії. Про відкриті і прозорі вибори. Про подолання корупції та поліпшення інвестиційного клімату. Тобто те, без чого асоціація неможлива. А насамкінець подякувала за ініціативу щодо Сирії. І за «монстрів»…

У рідних стінах Віктор Федорович ніяк не чекав (не звик), що йому хтось перечитиме. Тому частенько пробував поставити на місце своїх візаві. Грибаускайте порадив не жартувати з ним. Ужив дещо зверхню фразу — «для тих, хто не чув». Згодом, забувши, що перебуває не на засіданні власної фракції, скомандував Юрію Луценку сісти, а Віталію Кличку на його репліку парирував, що у політиці той — занадто молодий... Опозиція під оплески залу «дотискала» Януковича запитаннями про інтеграцію з ЄС. Луценко сказав, що головною перешкодою на шляху підписання Угоди про асоціацію є невирішена проблема екс-прем’єра. «Помаранчевий термінатор» казав: Вікторе Федоровичу, ви не боїтеся Путіна, покажіть, що не боїтеся і Тимошенко. Тут же, в Ялті підпишіть указ про її помилування, що зніме всі євроінтеграційні проблеми... На це президент порадив екс-міністру не рівняти себе з екс-прем’єром, мовляв, ви у різних вагових категоріях. Принагідно Янукович вкотре розмірковував про верховенство права. І натякнув: розв’язання проблеми Тимошенко — в руках суду і її власних... А згодом іще більше заінтригував: ми ще не сказали слова «ні», як і слова «так»…

Перед тим Янукович видав цікавий спіч про те, як радий бачити Луценка в цьому місці, а не в іншому. Ніби виправдовуючись, сказав, що не хотів, аби главу МВС садили в тюрму, але тоді його, президента, мовляв, не послухали...

Арсеній Яценюк теж закидав президента запитаннями про Тимошенко. Сказав, що на період до вільнюського саміту опозиція укладає тимчасове перемир'я з владою. Але вимагає від неї виконання всіх критеріїв, котрі визначив Євросоюз для асоціації.

Євроінтеграційну атаку на президента продовжив Віталій Кличко. Лідер «УДАРу» напряму запитав: якщо вільнюський саміт провалиться і Україні не вдасться підписати Угоду про асоціацію, то чи готовий буде глава держави піти у відставку? Віктор Федорович аж стрепенувся — такого «нахабства» він не чекав. І відповів політику-боксеру, що вміє тримати удар. Мовляв, витримає і ці кпини опозиціонера. А щодо ймовірного зриву саміту зауважив: життя на цьому не закінчується. Почуте вкотре засмутило зал…

Присутній на дискусії народний депутат шостого скликання Остап Семерак не приховував розчарування:

З ялтинської дискусії про європейське майбутнє України можна зробити такі важливі висновки: 1. Угоду не підпишуть, якщо не буде виконано всіх критеріїв; 2. Янукович не має наміру вирішити питання про звільнення Тимошенко…

Схоже, тривожні відчуття проймали і провідних європейських чиновників — міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, голову комітету з питань закордонних справ Європейського парламенту Елмара Брока, комісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле. Вони попросили про окрему зустріч з президентом Януковичем. На ній вкотре наголосили «на особливій важливості прогресу» у питаннях виборчого законодавства, закону про Генеральну прокуратуру, справи Юлії Тимошенко. Згодом пан Брок додав, що Європарламент ухвалюватиме рішення щодо підписання угоди з Україною про асоціацію з ЄС після заслуховування доповіді місії Кокса-Квасневського. До підписання має бути виконано всі вимоги, зокрема знята проблема Тимошенко. «Якщо пан Кокс та пан Кваснєвський не зможуть позитивно відзвітувати 15 жовтня в Європарламенті, тоді буде у нас проблема…», — зазначив Брок. І додав: час і можливості для вирішення справи Тимошенко ще є.

Коментар для «ВЗ

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Очевидно, Янукович пообіцяв ЄС якось вирішити «питання Тимошенко», але до кінця не пояснив, як саме. Квасневський говорить про те, що вона повинна поїхати на лікування. Тобто, можливий, варіант помилування після звернення екс-прем’єра. Водночас президент говорить про суд і про волю самої Тимошенко. Тобто зараз Янукович ще думає, чи не «зістрибнути» з цієї теми взагалі. Але це було б ігнорування обіцянок… Польский міністр закордонних справ Сікорський сказав, що «питання Тимошенко занадто велике, аби його ігнорувати». За його словами, «справа Тимошенко, обіцянки, які нам давали — це питання довіри. Це тест на довіру і якість керівництва України». Якщо це говорить поляк, більш прихильно налаштований до європрагнень України, ніж західноєвропейці, то, ймовірно, саме так воно і є, Тобто влада давала якісь обіцянки, серйозність яких, можливо, не розуміє. Думаю, Януковичу треба зважитися й перегорнути цю сторінку, попри антипатії до свого опонента. Це було б солідно і по-державницькому. Вже не кажу про те, що загроза від Тимошенко, здається, в очах влади дуже і дуже перебільшена…

Фото Михайла МАРКІВА