Скільки Конституційний Суд не годуй, він усе на Банкову поглядає

Про різке «пакращення» у житті суддів, які фігурували у гучних політичних процесах (як справи Тимошенко чи Луценка), «ВЗ» писав в одному з попередніх номерів. У когось статки пожирнішали, інші м’якшим кріслом чи дармовою квартиркою розжилися... Настала черга зазирнути під мантію головного вершителя політичної волі Банкової — конституційної Феміди. З кожним роком «кривосудна слава» Конституційного Суду примножується, а з нею — і доходи суддів. 2012-й не став винятком.

Мільйонери з вулиці Жилянської

Дивно, як суддівські декларації про доходи за минулий рік досі на сайті КС затрималися. Щоб зіваки не задивлялися, в апараті суду поспішали швидше прибрати цю цікаву бухгалтерію подалі від зайвих очей. Повисіли трохи дек-ларації (не лише подавати, а й оприлюднювати їх суддям КС закон велить) — і досить. Не хочеться служителям Феміди свої кругленькі доходи і пухкенькі статки на показ виставляти. Тож і так, і сяк хитрують. То лише сукупний дохід вказують (без розшифровки, скільки і з чого заробили), то засекречують десятки-сотні тисяч гривень в анонімній графі декларації («інші доходи» називається). Але «пакращення» під мантією не сховаєш.

Серед 18 служителів конституційної Феміди — двоє офіційних мільйонерів. Третій рік поспіль очолює рейтинг багатіїв з Жилянської заступник голови КС Сергій Винокуров. Бізнесом конституційним суддям не велено займатися, а доходи Винокурова, який з брежнєвських часів і до призначення у КС працював лише в органах прокуратури, усе ростуть і ростуть (багатьом бізнесменам на заздрість). 2010 рік — 1 млн. 188 тис. гривень, 2011-й — 1 млн. 319 тис., 2012-й — 1 млн. 410 тис. Сума на банківському рахунку Винокурова лише за рік розрослася з 1 млн. 950 тис. до 2 млн. 391 тис. Лише з відсотків судді набігає ледь не ще одна зарплата. А вона у Винокурова — ого: 479 тисяч за рік, або 40 тисяч — на місяць.

У голови КС Анатолія Головіна, який торік «одоходився» на 820 тисяч гривень, зарплата ще захмарніша: 559 тисяч річних, або майже 47 тисяч щомісяця. Причому за рік вона зросла майже у півтора раза! У попередній декларації була сума 402 тисячі. На додачу Головін ще й військову пенсію отримує: у перерахунку на місяць — близько 11 тисяч. Банківська «заначка» у голови КС — семизначна: 1 млн. 447 тис.

У мільйонера в мантії і дружина-мільйонерка. А у сімейному гаражі товстосумів — дірка від бублика. Зрештою, навіщо на власне авто витрачатися, коли службова «лялечка» завжди під руками. Тут Головін на повну шиканув. З часу його головування у КС і без того крутий автопарк суду (в якому лише Toyota-Camry — 20 штук) поповнився нульцевим Mercedes-Benz 550S, вартість якого — близько 1,3 млн. гривень.

10 суддівських зарплат — на проводи у відставку

З «півмільйонерами» у КС не помилитеся. Ще б пак: лише на гроші зі суддівської каси можна розкішно жити. Тільки уявіть собі, найскромніша зарплата служителя конституційної Феміди — 378 тисяч гривень на рік (таку суму задекларував Михайло Запорожець), або 31 тисяча — на місяць.

Але і це ще не все. Ухвалений 2010-го Закон «Про судоустрій і статус суддів» велить нарощувати суддівські зарплати щороку (до 2015-го). З 1 січня 2013-го оклад судді місцевого суду прирівняли до 10 мінімальних зарплат (11 тисяч 470 гривень). На 2014-й прописали 12 «мінімалок», 2015-й — 15. Оклад суддів КС збільшуватиметься пропорційно: оклад судді місцевого суду помножити на 1,3.

За «розцінками» на 2013-й рік, оклад служителя конституційної Феміди виходить близько 15 тисяч гривень. Звідки ж, спитаєте, задекларовані суддями КС зарплати від 31 до 47 тисяч гривень беруться? Доплати суддівські заробітки примножують: за вислугу років, керівну посаду, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці...

Та що там оклади з доплатами! Суддям із 20-річним стажем ще й довічне грошове утримання належиться. А це — від 80 до 90 відсотків від зарплати.

Дбають за державні гроші і про суддівське здоров’ячко. Безкоштовне (для суддів, а не для казни) медобслуговування — раз, оздоровчі до відпустки у розмірі місячного заробітку — два. Якщо ж судді доведеться звільнитися через хворобу, до виходу на пенсію йому виплачуватимуть 80 відсотків від зарплати. Така ж бухгалтерія прописана і для тих, хто відбув свій суддівський термін у КС (суддів Конституційного Суду призначають на дев’ять років). Для «відставників» ще й одноразова вихідна допомога передбачена — 10 місячних зарплат. Якщо припустити, що список суддів у відставці поповнив би голова КС Головін, то лише на проводи йому виклали б із бюджету майже півмільйона (!) гривень.

Дармова квартира, цілодобова охорона на вимогу (суддя може затребувати її не лише для себе, а й для сім’ї і навіть майна) — це теж суддівські привілеї, які оплачуються з державної кишені. Не кажучи вже про службовий автопарк і чиновницький апарат, який обслуговує суддів. До речі, для служителів конституційної Феміди передбачено два особисті «портфеленосці» зі статусом держслужбовців — помічник і консультант.

«Навіщо країні суд, який не судить?»

Видатки на Конституційний Суд від бюджету до бюджету ростуть. Судіть самі: 2011 рік — 59 млн. 748 тис. гривень, 2012-й — 67 млн. 357 тис., 2013-й — 68 млн. 693 тис. А тепер поглянемо на іншу офіційну циферію. У КС відзвітували, що торік винесли 98 висновків, рішень, ухвал. Поділивши на цю цифру суму витрат на утримання Конституційного Суду, отримаємо середню ціну одного рішення — 687 тисяч бюджетних гривень! У стільки обійшлося казні і ганебне рішення КС від 20 січня 2012 року, яке розв’язало руки чиновникам і суддям для засекречення інформації про майно та статки можновладців і членів їхніх сімей (за оприлюднення такої інформації без згоди можна поплатитися не лише штрафом, а й позбавленням волі до п’яти років), і суддівське благословення на річну відстрочку у декларуванні чиновниками і депутатами своїх видатків.

Конституційному Суду є що пригадати. Починаючи від маразматичного рішення про третій термін для Кучми, одіозного вердикту про скасування політреформи і закінчуючи найсвіжішим «фокусом» про можливість проведення столичних виборів із дворічним запізненням.

— Наш Конституційний Суд давно заслуговує на те, щоб його скасували, — заявив у розмові з журналістом «ВЗ» голова Українського юридичного товариства Олег Березюк. — В Україні сьогодні немає Конституційного Суду як незалежного судового органу. Він політично заанґажований. Розраховувати на його об’єктивність не доводиться, бо судді КС втягнуті у протистояння між політичними силами. Це контора, яка узаконює незаконні забаганки влади. З одного і того ж питання КС може винести абсолютно протилежні рішення. Як це було, скажімо, з парламентською коаліцією: то казали, що її можуть формувати лише фракції, а не окремі депутати, то потім передумали… КС остаточно втратив довіру до себе. Навіщо краї-ні суд, який не судить? Треба вирішувати цю проблему. У багатьох країнах Європи є конституційні суди. Але вони сформовані за іншим принципом і є дієвими судами, а не такими, як наш. Якщо взяти, наприклад, досвід скандинавських країн, то там функції КС виконують верховні суди. І це виправдано. Судді, які потрапляють до Верховного суду, проходять всі ієрархії судової служби, мають і теоретичні знання, і практичний досвід, користуються повагою. Для Верховного суду це більш природна функція — здійснювати конституційну юстицію.

Коментар

Євген ЗАХАРОВ, співголова Харківської правозахисної групи

В усьому цивілізованому світі судді отримують багато. Але питання в тому, яке співвідношення між їхніми і мінімальними зарплатами. У нас воно зашкалює. Якщо взяти, наприклад, зарплати вчителів чи лікарів і суддів КС, то різниця просто шалена. Корупційні скандали, в яких фігурують прізвища суддів, спростовують те, про що не раз заявляли з високих кабінетів: мовляв, забезпечення пристойних зарплат — крок до подолання корупції. Крім високих зарплат, ще й треба, щоб ставлення до права було іншим. Це стосується усіх гілок влади, судової теж. І Конституційний Суд не виняток.