Із орбіти видно і повені, і пожежі...

Корисними супутниками керує Національний центр управління і випробувань космічних засобів

У середині 50-х років ХХ століття радянські конструктори розпочали підготовку до запуску першого супутника Землі, перед ними постало завдання — створити командно-вимірювальний комплекс. У грудні 1959 року за пропозицією академіків Сергія Корольова і Мстислава Келдиша у Кремлі ухвалили постанову про створення Центру дальнього космічного зв’язку (ЦДКЗ). Місце для будівництва обрали поблизу кримської Євпаторії. Поблизу не було великих підприємств, які б створювали перешкоди в роботі апаратури, а велика кількість сонячних безхмарних днів у році була сприятливою для роботи оптичних приладів.

Із ПЕРШИХ ДНІВ будівництва Центру («Об’єкта МВ» — Марс-Венера, як його називали з метою конспірації) люди працювали цілодобово — у три зміни. На будівництві об’єктів було задіяно понад три тисячі будівельників, проектувальників та військових. За дев’ять місяців спорудили комплекс «Плутон», що складався з трьох антен дальнього космічного зв’язку АДУ-1000 (двох приймальних і передавальної). Саме за допомогою цих антен вчені провели перші в світі радіолокаційні дослідження Венери, Марса і Меркурія.

12 лютого 1961 року особовий склад ЦДКЗ провів першу «бойову» роботу з управління автоматичною міжпланетною станцією (АМС) «Венера-1». За роки існування ЦДКЗ забезпечив роботу з управління 54 космічними апаратами далекого космосу, серед яких — «Венера», «Марс», «Зонд», «Вега», «Астрон», «Фобос», «Гранат» тощо.

До 1975 року на базі ЦДКЗ функціонував Центр управління польотами (ЦУП) космічних апаратів «Союз», орбітальних станцій «Салют», вантажних космічних кораблів «Прогрес». З євпаторійського центру здійснювали також управління “луноходами”. У різні роки керівниками польотів у Євпаторійському ЦУПі були академік Сергій Корольов, космонавти Юрій Гагарін, Герман Титов, Валентина Терешкова та інші.

У 1992 році євпаторійський Центр приступив до реалізації Національних космічних програм України (НКПУ). 31 серпня 1995 року українська ракета-носій «Циклон» вивела на орбіту перший вітчизняний супутник «Січ-1», що призначався для дослідження Землі з космосу.

Указом президента України 12 серпня 1996 року на базі ліквідованих військово-космічних частин було створено Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). За словами першого заступника начальника Центру Сергія Гусєва, сьогодні це багатофункціональна структура, що займається дистанційним зондуванням поверхні Землі, досліджує далекий космос, вивчає об’єкти, розташовані на навколоземних орбітах. Також фахівці Центру вивчають геофізичну та сейсмічну обстановку.

Серед завдань Центру — управління космічними апаратами різного призначення. Тож було створено Центр управління польотами. Сьогодні на навколоземних орбітах — близько 16 тисяч космічних об’єктів, у тому числі майже три тисячі космічних апаратів. Крім того, навколо Землі рухається понад 200 тисяч дрібних фрагментів розміром від 1 до 10 см... «За допомогою космічних апаратів можна, наприклад, оцінити збитки, яких зазнало сільське господарство України після зимових морозів, — розповів заступник начальника Центру управління польотами космічних апаратів Олександр Загорулько. — У пріоритетному порядку розглядаємо заявки, які надходять від МНС. Зараз моніторимо паводкову ситуацію, а влітку контролюємо стан пожежної безпеки. Коли 2010 року в Україні панувала надзвичайно спекотна погода, ми фіксували близько 150 пожеж за добу. При цьому приблизно у 80% ми виявляли їх раніше, ніж наземні служби».

Засоби Національного центру, зокре-ма радіотелескоп РТ-70, проводять радіоастрономічні й радіофізичні дослід-ження. Радіотелескоп працював із між--пла-нетними станціями «Венера», «Вега», здійснював управління орбітальними станціями «Астрон», «Гранат», «Інтербол», досліджував астероїди, спектральне випромінювання пульсарів.Са-ме євпаторійський радіотелескоп надіслав послання позаземним цивілізаціям!

Будівництво цього унікального об’єкта почалося 1973-го й тривало п’ять років. Велич споруди вражає: діаметр основного дзеркала — 70 м, площа — 2500 кв. м, вага рухомої частини — 5000 тонн! “Це унікальний інженерно-будівельний комплекс, — каже начальник пункту управління Центру дальнього космічного зв’язку підполковник Артур Агасієв. — Попри свій вік, наш радіотелескоп залишається найкращим у світі. Дальність дії телескопа приблизно п’ять мільярдів кілометрів. Аналогічний телескоп у США має дальність на мільярд кілометрів меншу”.

Популярне за добу

Популярне за тиждень