Канівець зрадив «Батьківщину»

У четвер в українському парламенті відбулося кілька «першополосних» подій. Одна з них: опозиційну фракцію «Батьківщина» покинули четверо депутатів — Віталій Немілостівий, Ігор Скосар, Роман Стаднійчук (нардепом став 19 березня замість позбавленого повноважень Сергія Власенка) та Олег Канівець. Про це на «альтернативному» засіданні ВР радісно оголосив спікер Верховної Ради Володимир Рибак. Згодом Арсеній Яценюк продемонстрував власноруч написані тексти перших трьох «відступників», в яких ті повідомляли, що беруть свої заяви назад. Представник Львівщини Олег Канівець повертатися в опозиційну фракцію не захотів.

У парламентській БІЛЬШОСТІ не приховують радості, кажуть про розкол в опозиційних рядах. Натякають — це тільки початок…

Після батька і сина Табалових з Кіровограда галичанин Канівець — третій «дезертир» у «Батьківщині». Кажемо так, бо 5 серпня 2012 року, напередодні висунення кандидатом у народні депутати від Об’єднаної опозиції, він разом із іншими тодішніми соратниками під об’єктивами камер підписав присягу. У ній, зокрема, є такі рядки: «Я, Канівець О. Л., маю честь бути кандидатом у народні депутати від Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина» і беру на себе зобов’язання в разі мого обрання вступити до фракції «Батьківщина» у Верховній Раді VII скликання та ані юридично, ані фактично не виходити з неї протягом дії мандату, наданого мені виборцем (тут і нижче виділення наше. — І. Ф.). А далі у присязі, підписаній Канівцем, сказано: «Обіцяю неухильно… виконувати рішення фракції та дотримуватися фракційної дисципліни».

Як видно, слова не дотримав. Порушив присягу. І не має значення, чим мотивував свій відхід. Якби його щось перестало влаштовувати у фракції, було би чесно покласти мандат. До речі, Канівець письмово обіцяв зробити і це. Ось прикінцеві рядки підписаної ним присяги: «Перед Господом Богом та перед Українським народом публічно присягаю дотримуватися цих зобов’язань, а в разі принципової зміни моєї політичної позиції… вважаю справою честі та зобов’язуюся скласти повноваження народного депутата».

В уродженця села Нежухова Стрийського району Олега Канівця успішна виробнича і політична кар’єра. Дехто додає: і загадкова. Працював на львівських «Мікроприладі», «Кінескопі», очолював цукровий завод у Радехові. Був помічником гендиректора Чорнобильської АЕС з економічних питань.

Очолював ЗАТ «Укрнафтобуріння», був президентом ТзОВ «Укртехнобудінвест». Злі язики казали, що керівник таких підприємств за правління Януковича не може бути опозиціонером, інакше влада моментально «з’їла б» його. Аналітики натякали, що Канівець — законспірований агент режиму Януковича, прогнозували, що у випадку обрання народним депутатом виконуватиме роль троянського коня. Політичні опоненти у Стрийському виборчому округу називали його «щуром» (на кримінальному сленгу це вкрай негативна характеристика). До останнього дня перед виборами у Жидачівському районі висіли сатиричні білборди. На них були зображені коти, які обіцяли не пустити щурів у Раду…

У своїх партійних симпатіях Олег Канівець не був послідовним. Його ім’я значиться серед засновників Україн-ської християнсько-демократичної партії, згодом очолював фракцію «Нашої України» у Львівській облраді, потім керував фракцією «Батьківщини». Через певний час його помітили в Українській партії, яка перед виборами об’єдналася з «Громадянською позицією».

Після обрання у парламент Олег Канівець привернув до себе увагу преси кількома «дражливими» законопроектами. Зокрема пропонував змінити нинішню редакцію Державного гімну, повернувши його попередній зміст (йшлося про зміну кількох букв). А також виступав за те, щоб у свідоцтві про народження дитини вказувати її національність. Згодом Канівець утримався при голосуванні за зміни до регламенту ВР, які забезпечували б персональне голосування…

А нещодавно у ЗМІ пройшла інформація, що Канівець готовий повісити у себе в кабінеті портрет… Віктора Януковича. В інтерв’ю «Високому Замку» пан Олег сказав, що його думку перекрутили. І повідомив нашому журналісту, що зображення нинішнього президента почепив би «лише у тому разі, якщо він працюватиме на Україну, перестане грабувати країну, не буде займатися резиденцією «Межигір’я»…

А тим часом…

Народні депутати Віталій Немілостівий і Роман Стаднійчук підтвердили, що покидають «Батьківщину». Сказали, що тепер будуть позафракційними.

Коментарі для «ВЗ»

«Залишаюся в опозиції...»

Олег КАНІВЕЦЬ, колишній член фракції «Батьківщина»

Мій крок — незгода з керівництвом фракції, насамперед з Олександром Турчиновим, який не підтримав мене у конфлікті з Віктором Швецем. Через це більше не можу перебувати у фракції «Батьківщина». Всю виборчу кампанію Швець обливав мене брудом. Після закінчення виборів продовжується те саме…

З Віктором Швецем у мене конфлікт від липня 2011 року, коли він сказав, що вибудує такий мур, через який я ніколи не перелізу, щоб стати народним депутатом. Через що таке ставлення до мене — не знаю. Ніколи раніше з ним наші дороги не пересікалися. Швець казав тоді: зійди з дистанції, будь членом моєї команди. На цю ультимативну вимогу я не пристав. Тому почав мені шкодити.

Кілька разів просив Олександра Турчинова зупинити це. Написав офіційного листа керівникам фракції, але реакції не дочекався.

Зараз я є позафракційним депутатом, але залишаюся опозиційним політиком. Я в опозиції до Януковича, у жодному випадку не піду до пропрезидентської більшості. Я є самостійною людиною.

Мої близькі боляче сприйняли цей мій крок. Йде бурхлива дискусія. Всі заведені. Телефони обриваються. Це треба пережити…

Чи не заберу свою заяву назад. Ні! Бо керівництво фракції не відреагувало на мої прохання. Не бачу свого майбутнього з такими політиками. Прийде час — і Турчинов Яценюка «здасть». Згадаєте моє слово…

Дехто каже, що у такий спосіб я ллю воду на млин недругів опозиції. Відповів так: я відповідаю не перед політиками, які очолюють фракцію, а перед людьми. Я не є чиїмось рабом! Не допущу, щоб по моїй гідності топталися.

«Канівець реалізував домовленості з владою...»

Віктор ШВЕЦЬ, член фракції «Батьківщина»

Після виборів я з Олегом Канівцем взагалі не мав жодних спілкувань. А те, що він — зрадник, відомо було відразу. На всіх політичних рівнях про це говорив публічно. Казав, його не можна висувати кандидатом у народні депутати від «Батьківщини» — бо зрадить. Одного разу він уже зрадив нашу політичну силу. У 2010 році, коли фіктивна «Батьківщина» під проводом Деньковича (колишній народний депутат, якого виключали з «Батьківщини». — Авт.) йшла на вибори у Львівську обласну раду, він був третім номером у його списку. Фінансував вибори фальшивої «Батьківщини». Напряму працював із тодішньою владою Януковича, виконував її вказівки. Впевнений, і теперішній його крок продиктований не тим, що у нього були якісь перешкоди для здійснення депутатських повноважень, а його зобов’язаннями перед донецькою окупаційною владою. І він реалізував ці домовленості. Упевнений у тому, що за це отримав великі гроші. Заради особистої вигоди продав довіру своїх виборців, продав довіру українського народу. Жодні його пояснення не можуть виправдати його ганебний вчинок.