На порятунок пам’яток архітектури — 10,3 мільйона. А потрібні мільярди...
Цього року на реставрацію та ремонт пам’яток архітектури Львова з бюджету розвитку депутати виділили 10,3 мільйона гривень.
Розпорядник грошей — управління капітального будівництва Львівської міської ради. Минулих років на порятунок архітектури викроювали трохи менші суми. Та гроші не встигали освоїти, бо казначейство блокувало проплату рахунків. За торішні роботи з підрядниками розраховуються тільки тепер. Як розповіла “ВЗ” начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, цих грошей замало для реставраційних робіт. Експерти кажуть, що потрібно принаймні мільярд, оскільки кілька років поспіль з державного бюджету не виділяли на ці потреби жодної копійки.
Найбільш проблемний об’єкт, який цьогоріч ремонтуватимуть за гроші бюджету розвитку (три мільйони), — костел Кларисок, де розташований музей Пінзеля. Востаннє споруду реставрували у 1930-х роках. У найгіршому стані — декор, який ледь тримається, дах протікає, стеля мокра. Проблеми з музеєм були б менші, якби у 2008 році
на ремонт даху виділили з державної скарбниці більшу суму (міська рада отримала лише 19 тисяч). Коли ремонт покрівлі був у розпалі, не вистачило грошей, риштування досі не зняли. Лілія Онищенко каже, що цього року майстри візьмуться за фасад та дах костелу. Очікують на субвенцію з державного бюджету — 8 мільйонів, щоб зробити гідроізоляцію фасаду, відремонтувати внутрішнє приміщення музею. На відновлення настінних розписів треба ще кілька мільйонів...
На продовження реставраційних робіт Вірменського собору у бюджеті розвитку заклали 650 тисяч. На ремонт даху храму Івана Золотоустого — 600 тисяч, відновлення даху церкви Вознесіння Господнього коштуватиме 120 тисяч, для церкви Марії Магдалини — 225 тисяч. Півтора мільйона “кинуть” на ремонтно-реставраційні роботи будинку на проспекті Шевченка, 23, на костел Єзуїтів — 600 тисяч, на реставрацію балконів у центрі — 900 тисяч.
Не забули депутати і про ремонт будинку СБУ, що на вул. Вітовського. На реставрацію вікон цієї будівлі піде 320 тисяч гривень. Не обділили і Львівське міське управління міліції — для реставрації балкона цієї будівлі (вул. Бандери, 1) — 180 тисяч гривень. Ремонт балкона почали торік, цього року обіцяють завершити.
Тим часом у мерії виношують план закриття частини центру для в’їзду автомобілів. Ідею реалізують вже цього року. Мета — врятувати пам’ятки архітектури від руйнівних газів транспорту та шумів. Для цього на окремих вулицях центральної частини міста встановлять обмежувачі руху. “Закриють для транспорту територію середмістя (колишнього міста в мурах) — вул. Підвальну, Лесі Українки, Театральну, Валову, — продовжує розмову Лілія Онищенко. — Сюди заїжджатимуть авто лише по особливих перепустках. Паркування в цій зоні буде платним (ціну не кажуть. — Авт.)”.
Тадей ЕДЕР, член депутатської комісії з питань культури, промоції, ЗМІ та туризму Львівської міської ради
10,3 мільйона, які депутати дали на ремонтно-реставраційні роботи унікальних пам’яток Львова, — мізер! А що робити, коли не вистачає грошей навіть на прибирання доріг від снігу, вивіз сміття? Такі бюджетні реалії життя... Ми не могли викроїти з бюджету на архітектуру більшу суму. У місті настільки запущені старовинні будівлі, що аж страшно. “Копійками” їх не відремонтуєш. Грошей вистачить бодай на елементарні реставраційні роботи. Кожен ремонт пам’ятки потребує кошторису, який теж влітає у копійку.
