Новий КПК – кримінально-процесуальний кошмар
Відтепер будь-який українець може потрапити під кримінал. Навіть про це не здогадуючись...
Сьогодні, 20 листопада, набув чинності Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) України, який Верховна Рада прийняла 13 квітня, а президент затвердив 14 травня цього року. Чимало пересічних громадян вважають, що особисто їх зміни до правоохоронної та судової систем аж ніяк не стосуються... Вони помиляються! За нормами нового КПК, будь-який громадянин України може зі сьогоднішнього дня опинитися під криміналом. Навіть про це не здогадуючись...
Довкола ПРОЕКТУ нового Кримінально-процесуального кодексу під час його обговорення у Верховній Раді точилося чимало суперечок. Парламентська більшість доводила, що схвалений Віктором Януковичем кодекс відповідатиме всім міжнародним нормам щодо захисту прав громадян. Опоненти нового КПК погоджувалися з тим, що чимало його положень прогресивні. Та при цьому вказували на наявність “ложки дьогтю”, яка псувала всю “діжку меду”.
На “ложку дьогтю” звернула увагу й Юлія Тимошенко, яка закликала опозиційні сили домогтися в новій Верховній Раді скасування нового КПК. “Сьогодні “видатний день”, — передав громадськості звернення Тимошенко її захисник, народний депутат Сергій Власенко. — Сьогодні юридично завершено формування в Україні поліцейської держави. Сьогодні перший день, коли в Україні працює новий Кримінально-процесуальний кодекс, який — суцільне порушення української Конституції”.
Активне несприйняття лідерами опозиції нового Кримінально-процесуального кодексу викликали, зокрема, його положення щодо започаткування Єдиного реєстру досудових розслідувань. Учора громадянин, який вважав, що проти нього вчинили злочин, мав іти у райвідділ міліції та писати заяву.
Цю заяву реєстрували та починали досудове розслідування. Далеко не завжди воно завершувалося порушенням кримінальної справи. “Порушити чи відмовити у порушенні кримінальної справи правоохоронці мали протягом десяти днів, — пояснював “ВЗ” адвокат Тарас Зубач.
Перевіряючи викладені заявником факти, правоохоронці не мали права до порушення кримінальної справи проводити певні дії. Наприклад, йшлося про заяву щодо підробки продуктів харчування. Щоб встановити, чи був такий факт, міліціонери мали вилучити у підприємства відповідні документи. Та суд давав на це згоду лише після порушення кримінальної справи. Сьогодні завдяки новому КПК слідчі можуть отримати дозвіл на виїмку документів ще до порушення кримінальної справи”.
У цих, здавалося би, плюсах криється й найбільша небезпека нового законодавства. Уявіть собі, що вас зненавиділа сусідка. Одного дня ця фурія повідомляє міліції, що ви у своїй квартирі влаштували... наркотичний притон та бордель. Раніше після такої заяви громадянки до вас прийшов би дільничний інспектор. З сьогоднішнього дня працівник міліції може одразу після реєстрації заяви, не порушуючи кримінальної справи, розпочати “прослушку” вашого телефону, читання кореспонденції, таємне стеження... На всі ці дії варто лише отримати дозвіл слідчого-судді. Ця нова посада вже введена у кожному суді. Новопризначені слідчі-судді не вестимуть процеси. Вони, згідно з новим КПК, наглядатимуть за слідством. Тобто даватимуть дозволи на обшуки, прослуховування, інші оперативні дії, які до цього “освячувалися” судом, тобто від “імені України”.
Найбільшими “козирями” нового КПК його прихильники називали такі справді прогресивні норми, як скасування скерування справ на нове досудове розслідування та застосування такої норми обмеження волі, як “домашній арешт”. Ці нововведення, доводили представники влади, вже завтра на третину скоротять кількість в’язнів СІЗО... Як би не так!
Для запровадження в життя “домашнього арешту” в Україні мають бути в наявності електронні браслети, якими контролюватимуть, чи не порушила людина умов такого арешту. Наразі жодного такого браслету в Україні немає...
Новий КПК справді заборонив суддям скерування справ на нове розслідування. Не спромоглося слідство на першому процесі довести вину людини — закривайте справу, а звинуваченого відпускайте на волю. Та чи готові до такого нововведення суди, які протягом двадцяти років майже не виносили виправдальних вироків?
