Що буде на місці ЛАЗу: підприємство чи багатоповерхівки?

Відповідне рішення ухвалив виконком ЛМР. Також депутати на сесії звернулися до Кабміну з проханням посприяти збереженню промзони та не допустити там будівництва житла. А наприкінці лютого 2026 року під час засідання виконкому створили робочу групу, яка разом із новим власником території ЛАЗу має працювати над тим, щоб на вулиці Стрийській було сучасне виробництво, а не житловий квартал.

Останнє повідомлення щодо власника датоване 2024 роком — тоді івано-франківський бізнесмен, співвласник будівельної компанії Андрій Луцький інвестував у ЛАЗ 7 мільйонів доларів і погасив 178,65 млн грн. боргів, визнаних судом. Після цього суди у Києві та Львові зняли арешт з нерухомості ЛАЗу. Новий власник навіть заявив, що відроджуватиме на цій території… виробництво автобусів.

Після того запанувала тиша… І от тепер знову постало питання: що далі? З’явилися чутки, що на цій території рано чи пізно таки буде банальний квартал багатоповерхівок — і ніякого виробництва. Тому що сама територія ЛАЗу, де є напівзруйновані цехи, закрита. А от на неї «наступають» новозбудовані квартали — не тільки багатоповерхового житла, а й магазинів, ресторанів, торговельних центрів, побутових об'єктів тощо.

«Лабораторії, наука, високі технології…»

«Дуже цінуємо цю територію, яка у Львові завжди була символом виробництва, — розповів „ВЗ“ перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. — Це 56 гектарів колишнього автобусного заводу. Пам’ятаємо історію, коли він був приватизований, там певний час було виробництво. Зараз ця територія поділена між різними юридичними особами. Є багато приватних власників. Хтось щось викупив, десь є арбітражний керуючий. Для міста важливо, щоб ця територія мала новий сенс з погляду нових підходів до виробництва, в першу чергу інновацій. Ця територія завжди несла такі цінності. Тим паче, поруч є Український католицький університет, багато ІТ-компаній, банк… Тому місто ініціювало, що тут у жодному разі не може бути житлової забудови. Це місце для різного роду виробництв, компаній, розробок. Аби все це переосмислити, треба попрацювати довше. Тому міський голова видав розпорядження створити робочу групу. Туди залучаємо колег на рівні уряду, профільних комітетів Верховної Ради, на рівні керівників вже наявних виробництв, колег-депутатів. Для початку потрібен аудит. Частина території - у комунальній власності міста. Що там буде? Не йдеться конкретно, що виробляти, а як виробляти. Про це мають говорити фахівці, яких залучатиме робоча група. Не обов’язково, що там фізично буде виробництво. Це може бути дослідження, лабораторії, наука, якісь високотехнологічні речі…».

Андрій Москаленко розповів «ВЗ», що на крайньому засіданні робочої групи майже завершили дослідження всіх власників об'єктів нерухомості. З’ясували, що переважна більшість їх набута нещодавно та є у власності однієї групи компаній. Зокрема, найбільшими власниками нерухомого майна є ТЗОВ «ЛЬВІВ ІНВЕСТ СІТІ» — 82 об'єкти; ТЗОВ «-АЛАРІТ-» та ТЗОВ «-ЕЛІТ БУД-» — 24 об'єкти; ТЗОВ «ЛЬВІВСЬКИЙ АВТОБУСНИЙ ЗАВОД» — 3 об'єкти; ТЗОВ «МОТОР СІТІ НОВА» — 2 об'єкти. (Частина з них займається будівництвом, частина — автотранспортним виробництвом. Щодо кінцевих бенефіціарних власників, то частина пов’язана з Андрієм Луцьким. — Ред.)

Наразі на цій ділянці працюють 9 компаній — від виробництва до сфери послуг. Тепер робоча група має перевірити підстави набуття права власності на ці об'єкти нерухомості. Також обговорять технічне завдання для техніко-економічного обґрунтування на цю ділянку — щодо концепції інноваційного розвитку території. Відбудеться зустріч з новими власниками об'єктів нерухомості.

«Глас народу»

Місто у соцмережах запропонувало львів'янам надати пропозиції, що би вони бачили на цій території. Звичайно, у коментарях без критики не обійшлося. Мовляв, яке може бути виробництво, якщо щодня можна очікувати ворожого прильоту? Але є й пропозиції побудувати садки, школи, спортивні заклади, бо у районі Стрийської (та й взагалі у цілому місті!) катастрофічно бракує дитячих закладів. Дехто пропонує взагалі зробити на всій території парк. Або європейську індустріальну зону, де будуть університети, кампуси, дослідницькі центри, простори для подій… Чи місце для айтішників, тобто така собі «львівська Кремнієва долина». Але здебільшого лейтмотив відгуків, на жаль, такий: «Та все одно збудують висотки, бо можна добряче нажитися на хабарях!».