«Вмираю, замучена, помстіть!»: у Львові вшанували памʼять української громадської діячки та розвідниці Ольги Басараб

Із цього приводу Львівська обласна організація Товариства українок імені Ольги Бесараб за підтримки департаменту комунікації та внутрішньої політики Львівської ОДА ініціювали традиційне віче реквієм на могилі Ольги Басараб, що на Янівському кладовищі, аби вшанувати пам’ять легендарної українки.

На могилі відбулася панахида.

До заходу долучилися громадські та культурні діячі Львівщини, студентство та освітяни.

«Важливо, що вшанувати цю велику українку прийшли молоді люди — ті, хто мають продовжити творити Україну на засадах національної ідентичності. Памʼятайте, діти, своє минуле як українців, вивчайте історію, адже, знаючи, що пережив наш народ, виборюючи свою незалежність, ви будете стояти на твердій базі - ви будете будувати вільне майбутнє у вільній країні», — наголосила почесна голова Львівської обласної організації Товариства українок імені Ольги Басараб Ярослава Ваврисевич.

«Ольга Басараб зробила надзвичайний внесок у боротьбу за українську державу й віддала своє життя за Україну. Її закатували у польській в’язниці за те, що вона була українкою і не зрадила своєї присяги. З ранніх років Ольга Басараб активно займалася громадською діяльністю, підтримувала українців і військових у часи Першої світової війни, була членкинею Союзу українок, Української військової організації та зв’язковою Євгена Коновальця. Вона стала прикладом для сотень тисяч українців, завдяки яким Україна є, була і буде», — зазначив голова постійної депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

«Вшановуючи пам’ять Ольги Басараб, ми схиляємо голови перед жінкою, яка обрала найважчий шлях — шлях боротьби за волю України. Вона не зламалася під тортурами, не зрадила своїх побратимів, не зреклася свого коріння. Її жертва — це не лише сторінка історії, а жива засторога для нас: свобода вимагає мужності, а честь дорожча за життя. Ольга Басараб залишила нам найцінніше — приклад незламності духу. І поки ми пам’ятаємо, поки несемо її ім'я крізь роки — вона продовжує перемагати», — зазначила голова Львівської обласної організації Товариства українок імені Ольги Басараб Олена Кордоба.

Депутатка Львівської обласної ради, голова Львівського обласного товариства політв'язнів і репресованих, почесна голова Союзу українок Ореслава Хомик під час заходу нагадала, як кілька років тому вандали сплюндрували могилу Ольги Басараб, і спільними зусиллями громади та представників обласної влади вдалося відновити памʼятник національній борчині.

Однак нещодавно у Львові закрили музей
Ольги Басараб, який діяв із 90-хх років, і який шанували як в Україні, так і діаспора, яка часто відвідувала його, аби віддати шану внеску розвідниці у збереження України.

«У 2024 році, у сторіччя страти Ольги Басараб, ліцей № 49 на вулиці Ольги Басараб, засновником якого є міська влада, закрив музей героїні, що працював з 90-х років. Рік тому у Львівській міській раді обіцяли його відновити. Це необхідно зробити, адже музей був важливим осередком історичної пам’яті, який відвідували гості з України та з-за кордону!», — наголосила Ореслава Хомик.

З настановами, зокрема — до молоді, звернулася голова Львівського відділу Союзу Українок Лідія Бойчишин, син якої у 19 років добровільно пішов до війська відстоювати Україну.

«Мій син якось сказав: найкращі роки свого життя я пробув у війську — і я жодної хвилини не шкоду. Бо якщо не ми, не молодь, — то хто буде відстоювати незалежність України. Тож памʼятайте, діти: помста лежить у серці: я українка, я українець — і тоді нас не перемоги і не зламати», — переконана Лідія Бойчишин.

ДОВІДКОВО

Ольга Басараб (1 вересня 1889 — 12 лютого 1924) — громадська діячка, зв’язкова Євгена Коновальця та розвідницею. Саме за проукраїнську діяльність Ольгу Басараб заарештувала польська поліція.

Її тіло знайшли у камері в’язниці, воно було повішене на вишиваному рушнику. На стіні знайшли написи: «Вмираю, замучена, помстіть! О. Басараб» та слова Богдана Лепкого: «За кров, за сльози, за руїну верни нам, Боже, Україну!».

Обставини смерті діячки досі достеменно невідомі.