Монокоаліція на волосині. «Слуги» бунтують, бо не хочуть ходити під Єрмаком

Аналітики вважають, що за цим демаршем стоїть спроба позбутися незаконного контролю над Верховною Радою з боку керівника президентської канцелярії Андрія Єрмака, намагання повернути суб'єктність парламенту, зробити його самодостатнім органом.

Якщо повідомлення про цей «аут», підтвердяться, за регламентом монокоаліція перестане існувати, після розвалу доведеться формувати нову парламентську більшість. А відтак — і новий Кабінет Міністрів, який за часів Зеленського «перетрясали» незліченну кількість разів.
Про те, що відбувається у пропрезидентській фракції, яка, згадайте, на початках працювала у «турборежимі», штампувала рішення з швидкістю принтера, а зараз «сиплеться» на очах, розпитуємо у представника опозиції, народного депутата від «Європейської Солідарності» Миколи Княжицького.

«Мирний план Трампа» Банкова використала для зміцнення своєї влади

— Наскільки точна інформація про «бунт на кораблі» провладної фракції «Слуга народу»?

— Поки що ніхто нізвідки не виходив. Про це лише говорять. Але справді, у середині цієї фракції є кілька груп, незадоволених ситуацією у ній. Частина цих депутатів, очевидно, боїться брати на себе повну відповідальність за все, що відбувається у країні. Проблем багато, а відповідальність лягає лише на них…

Є люди, які не хочуть, щоб парламентом повністю керував Офіс президента, вважають, що суб'єктність Верховної Ради має бути відновлено. І вони про це відверто кажуть. Але поки що далі обговорень цієї теми у середині цієї фракції справа не йде.

Водночас ми в «Європейській Солідарності» публічно запропонували створити Уряд національної єдності. Бо вважаємо, що неефективне державне управління в умовах війни веде країну до ще більшої кризи — на фронті, у тилу. І до кризи у процесі євроінтеграції. Наша влада не в стані самостійно вийти з цього.

До того ж у ЗЕ-більшості залишаються в запасі лише три депутати для того, щоб коаліція існувала. Частина людей у цій фракції лише вважаються депутатами, а фактично ними не є - взяти того ж одіозного Дмитрука, який втік за кордон. Тому виникає велике питання: чи існує у нас зараз парламентська коаліція? Закон вимагає, щоб вона була.

Тому наполягаємо, щоб в умовах жахливої кризи, в якій перебуває країна, у нас було створено Уряд національної єдності. І «слуги» активно обговорюють це між собою. Хтось підтримує, хтось — ні…

— Чи могла пришвидшити ці «дезінтеграційні» процеси у більшості недавня зустріч президента з фракцією, «наганяй» їй з Банкової?

— Навпаки! Я думаю, що «вкид» отих 28 російських пунктів «мирної угоди Трампа» Зеленський і Єрмак використали для того, щоб втримати владу у своїх руках. Заявляли депутатам, що країна стоїть перед серйозними загрозами, а тому, мовляв, всі повинні бути єдиними, згуртованими. Банкова скористалася цими обставинами, щоб зберегти свій вплив, який послабшав після оприлюднення «плівок Міндіча».

— Кажуть, одним з ініціаторів депутатських «бунтів», як і «МіндічҐейту», є голова фракції Арахамія — через це начебто була спроба вручити йому підозру про держзраду під час зустрічі з президентом. З іншого боку, йдеться про те, що під час цього «палацового перевороту» Арахамія хотів би сісти у крісло спікера Верховної Ради…

— Не буду коментувати чутки. Можу лише сказати, що для дуже багатьох депутатів своєї фракції Арахамія є її повноцінним лідером. Уміє узгоджувати різні інтереси. У такій великій фракції вони є неоднаковими. Арахамія виступає таким собі третейським суддею. До нього прислухаються дуже багато парламентаріїв. І, очевидно, коли Арахамія намагається досягти якогось балансу в середині своєї фракції і стикається з впливом Офісу президента, який ці баланси руйнує, це спричиняє конфлікти. Арахамія більш дипломатично поводиться з депутатами, ніж люди з ОП. І це приводить до того, що його вага, авторитет у фракції зберігається, вони досить великі. Для багатьох депутатів «Слуги народу» Арахамія є таким собі політичним орієнтиром. Для того, щоб зберегти свій вплив, щось гарантувати депутатам, Арахамія, мабуть, хотів би мати більше влади, ніж ту, яку йому залишає Офіс президента.

Задля єдності слід припинити переслідування опозиції

— У разі розвалу коаліції, на яких умовах до потенційно нової більшості могла би увійти сьогоднішня опозиція, яку ви представляєте?

— Усе залежить від розмови із президентом. Ні для кого не секрет, що теперішньою коаліцією керують з Банкової. Тому в «Європейській Солідарності» наполягають на зустрічі з главою держави. У нашій фракції працюють депутати-державники, люди з великим досвідом. І попри те, що ми перебуваємо в опозиції до президента, у нинішній критичній ситуації ми могли би багато в чому допомогти йому як обраному лідеру країни. Зокрема, допомогти на міжнародній арені забезпечити більшу підтримку України.

— Що для цього потрібно?

— Україна матиме підтримку Європейського Союзу лише коли буде країною демократичною. Для цього у нас має бути розподіл влади, президент не повинен втручатися у законодавчу і судову владу. Відповідно, так само, як інші гілки влади не повинні перебирати на себе повноваження інших гілок. Тоді наша держава буде справді сильною. І відповідальність за її майбутнє лежатиме не на одному президентові, а на цілому політичному класі. Таке об'єднання під час війни є вкрай важливим.

Для цього президенту потрібно було би відновити верховенство права, припинити обмеження свободи слова, безпідставне очорнення опозиції через ручні Телеграм-канали Банкової. Треба припинити і переслідування опозиції через правоохоронні органи. Скасувати невмотивовані санкції проти лідера опозиції, проти інших громадян України — якщо їх введено з політичною або рейдерською метою.

Якщо перераховане вище буде зроблено, то це лише посилить нашу країну. Ми готові зробити все, щоб вона була ще сильнішою.

Підтримувати капітуляційні задуми кремля не можна

— Ще кілька слів про єдність і розбрат. Користувачі соцмереж нерідко критикують вашого однофракційника Олексія Гончаренка, вважаючи, що він своїми невиваженими, навіть провокаційними виступами часто підриває авторитет «Європейської Солідарності». Зокрема, своєю позитивною оцінкою «мирного плану Трампа». Чи був «розбір польотів» на цю тему у вашій фракції?

— Так, про це ми розмовляли. Зокрема, я засуджував дії Олексія. Вважаю, що підтримувати згаданий вами план (який насправді є планом посланця путіна — дмітрієва) представники демократичних сил права не мають. Усі ми хочемо миру й припинення війни. Але чудово усвідомлюємо, що цей план, який фактично штовхав нас до капітуляції, гарантував би не мир, а знищення України і українців. Тому підтримати вислови Гончаренка, його позицію в цьому питанні я особисто категорично не можу. Багато колег на засіданні фракції були солідарні із цією моєю пропозицією.

— Серед тих, кого відправили до Женеви для узгодження «мирного плану» з американцями, було двоє людей — фігурантів «плівок Міндіча». Як це розцінити? Як вимушений крок через брак кадрів для переговорів? Чи йдеться про амбіції президента, його намагання відбілити, відвести від удару своїх соратників?

— У нашій країні, яка, нагадаю, є парламентсько-президентською республікою, делегацію для таких важливих розмов мали би формувати парламент і уряд, а не лише президент, попри те, що він відповідає за зовнішню політику. В уряді є міністр закордонних справ. Саме тому наполягаємо на створенні коаліційного Уряду національної єдності, який повинен бути відповідальним у тому числі і за проведення міжнародних переговорів. А одноосібне призначення президентом людей лише з кола його «ефективних менеджерів» насправді може лише послабити нашу країну, поставити під загрозу наше майбутнє. Люди обирали депутатів, а не чиновників Офісу президента.

Щодо «плівок Міндіча» і їх фігурантів з числа представників влади… Ганебно, що люди такого високого рівня займаються корупцією, а влада хотіла знищити антикорупційні органи, які цій корупції протистоять. Ми наполягаємо, щоб це розслідування НАБУ-САП було доведено до кінця, і всіх, хто причетний до зловживань, було притягнуто до відповідальності.

А тим часом…

У Службі безпеки України назвали такою, що не відповідає дійсності, інформацію про те, що СБУ на вимогу Офісу президента нібито готувала оголошення підозри у державній зраді голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії і керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександру Клименку.

«Жодних таких „вказівок“, „прохань“ чи „натяків“ із Офісу президента або будь-якої іншої структури до СБУ не надходило, — сказано у повідомленні речника СБУ. — Більше того, відповідно до законодавства, слідчі Служби безпеки не можуть повідомляти про підозру чинним народним депутатам України. Тому цей інформаційний вкид не має нічого спільного із реальністю».