«Хочемо, аби на Марсовому полі були індивідуальні пам’ятники»

Родини Героїв ініціювали збір підписів з вимогою оприлюднити проєкт меморіалу (якщо він є), представити варіанти пам’ятників на могилах (незрозуміло, чому мають відрізнятися від уже встановлених), і нарешті розпочати роботи (минуло 3 роки 8 місяців з часу першого поховання)".

До редакції «ВЗ» звернулися матері військових, які загинули на війні. Рідні Героїв кажуть, що у міській раді їх ігнорують та не кажуть, як виглядатимуть у проєкті військового меморіалу надмогильні споруди…

Нагадаємо, у серпні 2024 р. художниця й іконописиця Іванка Димид, у якої на війні загинув 27-річний син Артемій, закликала у соцмережах припинити будівельні роботи на Марсовому полі, оголосити триетапний новий конкурс і чекати на достойний проєкт. Тоді в інтерв'ю для «ВЗ» архітектор Іван Щурко, який багато років досліджує українські військові цвинтарі, розповів про абстрактну металеву конструкцію (при вході), яка на той час була передбачена проєктом. Здалеку конструкція з іржавих металевих листів нагадувала… вибух. Від цієї ідеї відмовилися.
30 травня 2025-го у Львівській міській раді презентували концепцію військового меморіалу Героїв на вул. Мечникова. Побачити фінальний проєкт можна за QR-кодом, що розташований на банері при вході на Марсове поле.

«Коли у міській раді 2024 року презентували перший проєкт, нас запросили на зустріч, — розповіла мати загиблого військового Марія Жулінська. — У перших рядах сиділи люди, які хвалили проєкт. Коли мені дали слово, я сказала, що ми хотіли б, аби на Марсовому полі були індивідуальні пам’ятники. Не хочемо, аби встановлювали такі низькі хрести з пісковику…

«Ми такої можливості не маємо», — сказали у мерії і вихопили у мене з рук мікрофон. Ми би хотіли, щоб на Марсовому полі встановили такі самі пам’ятники, як на Личаківському цвинтарі, на полі № 76. На цьому полі загиблих Героїв почали ховати ще 2014 р. Чому зараз пропонують облаштувати на Марсовому полі якісь інші пам’ятники?

Ми звернулися з інформаційним запитом до міської ради, аби дізнатися усі деталі проєкту. Наприклад, за які кошти облаштовують Меморіал? Чому вирішили виготовляти надмогильні споруди з бетону та вапняку, якщо батьки загиблих Героїв проти цього матеріалу? Чи можна побачити взірці пам’ятників? Чи внесено до змін нового проєкту таке: висота пам’ятника
1 м 60 см, лавка, кольорове фото, розмір фото, прапори? Нам п’ять місяців не відповідали. На зустріч до міської ради не запрошували".

Процитую відповідь, яку надала Львівська міська рада батькам загиблих військових.

«Проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вул. Мечникова було обрано за результатами Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу, оголошеного рішення Виконавчого комітету ЛМР від 20.05.2022 та продовженого рішенням від 05.01.2024 р. Журі конкурсу обрало саме цей варіант як такий, що найкраще відповідає поставленим завданням, — ідеться у листі-відповіді ЛМР. — Представлений 30 травня доопрацьований проєкт базується на ідеях концепції-переможця та враховує результати зустрічей із представниками родин.
На цьому етапі реалізації проєкту залучення коштів інвесторів чи благодійних фондів не планується. Розташування могил і відстані між надмогильними спорудами буде уточнено на стадії розроблення робочої проєктної документації з урахуванням фактичного положення поховань, складного рельєфу території та історично цінного контексту. Це дозволить забезпечити рівномірні, шанобливі інтервали між похованнями відповідно до нормативних стандартів військових меморіалів.
У представлених матеріалах враховано зауваження від представників родин щодо лавок, місць для розміщення фотографій військових і розташування флагштоків. Остаточний вибір матеріалів надмогильних споруд та пам’ятника ще не затверджено».

«Батьки загиблих військових звернулися до директора Личаківського цвинтаря з проханням показати взірці надмогильних споруд, — каже мати загиблого Героя Оксана Кардаш. — Ми зібрали підписи батьків загиблих військових та родичів, і передали звернення у мерію. Нам відповіли, що покажуть їх 30 серпня, потім сказали прийти 30 вересня, 30 жовтня… А тепер кажуть, що їх можна буде побачити 26 листопада.

Місце, де поховані військові, вони хочуть залити бетоном. Нашим дітям земля має бути пухом або хмаринкою, який може бути бетон? Нам обіцяють, що облаштують шанобливі інтервали між похованнями. Чи можливо цього досягти, якщо поховання здійснені з такими розбіжностями у відстанях? Досі не знаємо, якими будуть світлини на пам’ятнику. Усі приходять, у першу чергу дивляться на світлину воїна, а потім вже на прізвище. Нам пропонують меморіальні таблички з «нержавійки» — такі, як облаштовують на школах. Батьки пропонують, щоб фото були кольоровими. Згідно з проєктом, на Марсовому полі мають поміняти стелу. Хіба це не історія? На цьому місці під час поховань батькам загиблих хлопців і дівчат вручали прапори. Тепер вони хочуть це все розвалити? Це святе місце! Чому не можна цю стелу зберегти?".

«У секторі, де похований мій син, 6 могил займають 10 метрів. А в нових секторах 5 могил — 10 метрів. Різниця суттєва, — каже батько загиблого Героя, військовослужбовець Богдан Сивенький. — Крім того, суттєва різниця і в самих секторах — до 80 см. Увесь склад комісії дружно проголосував за цей проєкт. На жаль, думки батьків та родичів не були враховані. Наприклад, не були враховані побажання батьків щодо надгробків. Батьки запропонували, щоб фотографії військових на надмогильних спорудах були кольоровими, а не чорно-білими… Батьки проти меморіальних табличок із «нержавійки».

На Марсовому полі і у будній день багато людей… Квіти, квіти… Їх тут море. Звідусіль на мене дивляться воїни — їхні фотографії на усіх могилах. Усміхнені… Годі стримати сльози…

Я вирішила сканувати QR-код, розташований на банері, аби подивитися на проєкт військового меморіалу. Зверну увагу на деякі його деталі. Архітектори цього проєкту — Дмитро Райфшнайдер і Олена Джула-Райфшнайдер.

Територія Меморіалу складатиметься з чотирьох основних зон. Початок меморіалу архітектори ознакували невеликою цегляною стіною. Вона буде не просто елементом декору, який відмежовує Меморіал від вул. Мечникова. Стіна буде ніби заглиблена в рельєф, і у ній буде розміщено інформаційний центр, музей, вбиральні тощо. Тобто тут, на початку, будуть зосереджені усі пункти, які зможуть допомогти і зорієнтувати відвідувачів Меморіалу.

Головний вхід буде ознакований плитою з написом. Над цією плитою архітектори пропонують посадити липу — дерево, що в європейській традиції символізує мир, який захищають воїни. Також передбачено ще один діагональний вхід на Меморіал. Особливість його в тому, що він на початку розширений і звужується у напрямку до Меморіалу. Як наслідок, у кінці крізь нього може пройти лише одна людина.

Друга зона Меморіалу — площа, де з лівого боку буде чаша з водою, а поруч неї округла стіна пам’яті - з нішами, де можна ставити лампадки. Також тут буде ряд прапорів, що відображатимуть усі військові угруповання. А з лівого боку площі є Монумент Героям УПА, і там буде встановлено дзвіницю — як невід'ємний елемент військових кладовищ.

У третій зоні поховань місце її початку ознакували невисокою стелою, на яку можна поставити квіти. На ній буде легко витиснений напис з вірша загиблого захисника Максима Кривцова — «Коли мене спитають, що таке війна, я без роздумів відповім — імена».

Сама зона поховань розділена на дві частини: з правого боку — поховання захисників, а з лівого буде так звана меморіальна стіна пам’яті. На цій стіні вздовж алеї будуть імена всіх полеглих і зниклих безвісти захисників. Стіна буде розділена на п’ять «просторів усамітнення» — це будуть локації, де з одного боку буде стіна з іменами зниклих безвісти, а з іншого — галявина з різнотрав'ям. У першому з цих просторів облаштують також колумбарій — місце для захоронення урн із прахом після кремації.

Надмогильні плити пропонують встановити у формі козацького хреста, а для нехристиян — у формі прямокутної плити. На них буде місце для фотографії, імені, звання полеглого та роки життя. Виготовити надмогильні плити пропонують з матеріалу, що називається терраццо — білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю. Одна з його переваг — з роками не чорнітиме.

Кульмінація комплексу — четверта зона — монумент усім полеглим Героям у формі витесаного з каменю янгола. До нього вестиме центральна алея, яка є повністю інклюзивною. Автор ідеї цього монументу — львівський скульптор Володимир Семків.

«Це буде янгол світла. Його не можна торкнутися, але він є. Коли світитиме сонце, з’являтиметься янгол, який несе світло, світло надії», — прокоментував свій задум пан Семків.

За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, втілення концепції презентованого Меморіалу розпочнуть із облаштування місць поховань — встановлення надмогильних споруд. Перед тим у зоні, де розміщені могили захисників, будуть прокладені дренажні комплекси й облаштовано доступні доріжки. А з якого матеріалу виготовлятимуть надмогильні плити, ще остаточно вирішуватимуть із родинами.

«Будуть виготовлені прототипи-макети надмогильних споруд з різних матеріалів, щоб побачити, як це виглядатиме. Тоді спільно будемо визначати, з якого матеріалу їх виготовляти. Вартість реалізації концепції буде визначена на етапі самого проєктування», — додав пан Коломєйцев.