На Алясці заморозять не війну, а військову допомогу Україні?

путін «хоче миру», але готує російських дітей до війни!

Для путіна «остаточне вирішення» українського питання — це не лише ідея фікс хворого на імперіалізм диктатора, це вже питання виживання, бо лише «священна війна» дає йому легітимність та шанс залишатися при владі. Тому путін не збирається закінчувати війну, він морально готовий воювати довго. Для нього вже немає зворотного шляху. Довга війна на виснаження, на думку очільника кремля, — це виграшна для росії стратегія. Тим паче, що хоч і дуже повільно, але російська армія ціною неймовірних втрат просувається на українських землях. За шість місяців 2025 року росіяни окупували у два рази більше територій, ніж за аналогічний період 2024 року.

Якби російський диктатор насправді хотів припинення війни, то не перебудовував би економіку країни на військові рейки та не готував би гарматне м’ясо з дитячого садка… В росії йде тотальна мілітаризація свідомості: дошкільнят одягають у військовий стрій, у дитсадках регулярно проводять виставки зброї, дають дітям у руки макети пістолетів, автоматів, гранат і навіть мін. На сценах діти розігрують вистави, де згорьованій матері приносять похоронку… Те саме відбувається у школах, куди приходять так звані «герої сво» і заряджають дітей на війну… Втім, пропагандисти і не приховують справжніх намірів кремля. На початку широкомасштабного вторгнення російська пропаганда прямим текстом писала: «путін взяв на себе історичну відповідальність, вирішивши не залишати вирішення українського питання майбутнім поколінням». Тобто дослівно повторили нацистське гасло про «Endlоsung der Judenfrage» — «остаточне вирішення єврейського питання».

Нагадаю, 2 червня у Стамбулі вже відбувалися фейкові мирні переговори між Україною і росією, які ініціював путін, аби уникнути чергових санкцій. І до яких Україну змусив Трамп. Хоча усім наперед було зрозуміло, що путін вкотре імітує миротворчий процес, і нічим цей бутафорний саміт не закінчиться. Так і сталося. Натомість речник кремля пєсков одразу після закінчення цих переговорів заявив, що Стамбульський меморандум росії спрямований на «усунення першопричин» війни в Україні. Першопричина, у розумінні кремля, — це саме існування незалежної України, яка прагне в ЄС і НАТО. Вимоги путіна для «мирного врегулювання» відомі, вони не змінюються від часу оголошення цієї війни — його влаштує лише повна капітуляція України, або, як написав медведєв, «повне знищення» України. Жодні сигнали про поступки чи компроміси з боку москви не надходили, а усі ці дивовижні заяви про «обмін територіями» — не більше, ніж «білий шум».

Дупля не відбиває, про що говорить…

Враховуючи, що Трамп говорив на пресконференції про «зміни в територіях», які захопила росія, можна зробити висновок, що він геть дупля не відбиває у цьому питанні, навіть приблизно не уявляє, що відбувається на лінії фронту. Процитую цей «шедевральний шедевр», який свідчить про тотальне невігластво і неадекватність американського президента.

«Ми змінимо лінії фронту, лінії зіткнення. росія окупувала значну частину України. Вони окупували дуже цінні території. Вони захопили значною мірою океан. Знаєте, у сфері нерухомості ми називаємо це прибережною власністю, це завжди найцінніша власність. Багато людей не знають, що Україна мала понад 1000 миль вздовж океану. Цього більше немає, окрім однієї невеликої ділянки біля Одеси. Залишилося лише трохи води…».

Крім того, на тій же пресконференції Трамп двічі заявив, що їде в росію на зустріч з путіним. «Я зустрінусь з путіним, їду до росії в п’ятницю», — сказав, ошелешивши присутніх. Згодом ще раз це повторив: «Це буде велика справа, ми їдемо до росії, станеться, що станеться». Щоправда, через деякий час таки згадав (чи підказали), що це путін їде у США, а не Трамп — у росію… Але і тут без ганебного пасажу не обійшлось. Трамп заявив, що це дуже шанобливо, що «путін їде до нашої країни». І цей дідуган з ознаками деменції, який навіть не розуміє, куди їде, який не орієнтується не лише у тому, що відбувається на території України, але й не знає географії власної держави, збирається зазирнути в очі путіну і припиняти війну?! Для цього йому потрібно вже не 24 години, а лише 2 хвилини. «У перші дві хвилини я знатиму, чи можна укласти угоду (з путіним. — Авт.). Тому що це те, чим я займаюся. Я укладаю угоди», — заявив Трамп. Це його новий, рекордний, дедлайн!

На жаль, з усього вищезгаданого я можу зробити єдиний висновок: на Алясці будуть вирішувати, на яких умовах Україна має капітулювати.

Трамп пів року був ангелом-охоронцем путіна…

З перших хвилин свого президенства, та навіть ще до своєї інавгурації, Трамп та його найближче оточення (зокрема, близькі родичі) неодноразово давали зрозуміти, що примушувати до миру будуть не «дорогого друга путіна», якого Трамп «розуміє», а Зеленського, «який допустив цю війну». Мантру, що Зеленський розпочав війну, Трамп повторив і на останній пресконференції. Тож акценти були давно розставлені недвозначно, лише наївні люди могли вірити, що Трамп буде грати на боці України. За пів року свого президентства він не зробив жодного кроку на шкоду путіну. Навпаки, як янгол-охоронець беріг росію від нових пекельних санкцій, які, нагадаю, були узгоджені Європейським Союзом у травні цього року. Трамп зробив усе можливе, аби ці санкції не були запроваджені. Для цього вони з путіним вигадали отой абсурдний саміт у Стамбулі, куди змусили їхати українську делегацію. Вже не кажу про його цинічні заяви, якими, по суті, виправдовував спочатку агресію росії, а потім і бомбардування мирних міст в Україні.

Українці щоразу були вимушені закривати очі на ці ганебні пасажі, списуючи дії Трампа на його імпульсивний, непослідовний і суперечливий характер. Трампу пробачали все: і образи на адресу Зеленського, якого той назвав диктатором (путіна так не називав жодного разу), і приниження українського президента в Овальному кабінеті, і раптове припинення військової допомоги… Так зазвичай бідні родичі пробачають і усіляко догоджають своєму заможному вуйкові, який має паскудний характер та поводиться як останнє мудло, але при цьому має великий спадок, на який усі розраховують). Таке запопадливе ставлення ще більше морально розбещує вуйка, він щоразу нахабніє, а в результаті відписує спадок своєму котові… Щось схоже відбувається і з Трампом. Він не раз демонстрував, що Україна йому не рівня, вона як той бідний родич, що потребує опіки та допомоги, весь час чогось просить — то грошей, то зброю… Це Трампа нервує. Єдине, чого він прагне, — позбутися цього баласту. І давно б з великим задоволенням зрадив Україну, але його проблема, що він не диктатор і не монарх.

Хоча дуже хотів би ним бути. Згадаймо епічне фото Трампа у королівській мантії та короні на голові, яке було розміщено на офіційному сайті Білого дому! Тому через «не хочу», але змушений рахуватися з громадською думкою. Саме через те, що більшість американців підтримують Україну, а рейтинг Зеленського у США удвічі вищий, ніж у Трампа (Зеленський посів друге місце за прихильністю серед американців після нещодавно обраного Папи Лева XIV), він був змушений петляти.

Усі ці його безконечні переговори, дедлайни тощо — лише димова завіса, аби рятувати путіна від санкцій. Що Трампу успішно вдавалось. Водночас усі пів року свого другого президентства готував ґрунт для здачі України. Саміт на Алясці - апофеоз попередньої політики Трампа.

Зрештою, сам факт зустрічі та рукостискання лідера США та російського диктатора — вже колосальна перемога путіна. Трамп послідовно виводив свого друга з міжнародної ізоляції, і ось — повний тріумф агресора: він уже не ізгой, а цілком рукоподатний лідер. Віза путіну і його челяді до США — це автоматичне зняття санкцій, і навряд чи після цього саміту ці санкції накладуть знову.

«Бажаю успіхів, продовжуйте воювати»

Це означає, що Трамп, як і путін, кинув під ноги міжнародне право, що Америка закрила очі на жахливі військові злочини путіна — вбивства мирних мешканців, терор на окупованих територіях, катування українських військових та цивільних у полоні (згадаймо лише, в якому стані повернули тіло української журналістки Вікторії Рощиної), масові викрадення українських дітей (за цей злочин у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт путіна та уповноваженої при президентові російської федерації з прав дитини марії львової-бєлової). І усі ці злочини Трамп вирішив «списати», потиснувши путіну руку на Алясці. Це, звісно, жах жахливий, але це цілком логічний наслі док прихильної політики Трампа щодо росії та особистої симпатії до путіна. По суті, усі ці пів року Трамп опосередковано допомагав путіну захоплювати українські території, зокрема, тому, що двічі раптово припиняв Україні військову допомогу. При цьому виторгувавши шляхом цинічного шантажу в Україні угоду про мінерали, не надавши і навіть не пообіцявши Україні натомість бодай гарантій безпеки. Якщо не станеться якогось форсмажору і зустріч на Алясці відбудеться, то її фінал, виходячи з останньої пресконференції Трампа і з його попередньої логіки дій, цілком прогнозований. По суті, Трамп опосередковано вже анонсував можливі сценарії. Перший: «Бажаю успіхів, продовжуйте воювати», то Трамп вмиває руки і припиняє допомогу Україні. Другий: «Або можу сказати: «Ми можемо домовитися», тобто Україна дефакто визнає перемогу росії і, по суті, капітулює. Виглядає, що буде так: путін виставить свої наперед неприйнятні для України вимоги, Трамп розведе руками, мовляв, в України «немає карт», тож вона змушена йти на компроміс. Україна, звісно, на ці вимоги не погодиться, і тоді Трамп «з чистою совістю», мовляв, я пів року з ними мучився, зробив, що міг, але Україна не є конструктивною і договороздатною, тож я виходжу з гри. Відтак Україна залишається без допомоги США. Європа не здатна швидко і у повному обсязі замінити американську допомогу. Це дає путіну вікно можливостей. Адже Україна тримається з останніх сил… Припускаю, цей фінал вони з Трампом готували усі останні місяці. Інший варіант: Зеленський злякається такого розвитку подій, який може призвести до обвалу фронту, і таки погодиться на певні поступки, при цьому Трамп буде змушувати його перейти так звані червоні лінії, тобто піти на територіальні поступки. Це викличе внутрішню дестабілізацію в Україні, зруцнує її зсередини. Улюблений сценарій путіна… Одне слово, будь-який варіант розвитку подій на Алясці - на руку росії, яка намагається загнати Україну в пастку. Україні та її європейським союзникам залишається готуватися до довгої і виснажливої війни… Як казала мені в інтерв'ю психолог Лариса Дідковська, ситуацію за участі таких персонажів, як Трамп (вже не кажу про путіна), може врятувати лише примусова госпіталізація. Біда у тім, що у світі не залишилось санітарів..