«Лайка — мова марґіналів, а не еліти»
Чому молодь нецензурно лається у публічних місцях, і як із цим ганебним явищем боротися?
«Шановні батьки! Це вже переходить всякі межі… З рота ваших дітей ллється брудна лайка. Сьогодні зауваження їм робила завуч школи. Що потрібно зробити, аби ви зайнялись вихованням своїх чад? Чи це для вас норма спілкування?» — таке запитання поставила в батьківській групі у соцмережах учителька школярів 7-го класу.
Я теж себе ловила на думці, чому є діти, які матюкаються у публічних місцях, а інші ні? Не раз на вулиці ставала свідком «розмови» між підлітками, від якої аж вуха в’янули… У школах, до речі, на уроках мови є теми культури мовлення. Попри це, багато педагогів не знають, як поліпшити ситуацію. Довкола лайка, навіть з телеекрана, а діти чують — що дивуватися… Напруження, тривожність призводять до нестримності в мові… Нічого не вдієш?
Утім, за нецензурну лайку у публічних місцях передбачена адміністративна відповідальність. Днями Жовківський районний суд Львівщини визнав винною у неналежному виконанні батьківських обов’язків Наталію Голіньку, малолітня донька якої систематично зриває уроки та матюкається у школі. Жінці призначили 850 грн штрафу й зобов’язали сплатити 605 грн судового збору. Як вказано у постанові суду, у судовому засіданні Наталія Голінька повідомила, що провела з донькою виховну бесіду.
Як же боротися з цим ганебним явищем — нецензурною лайкою? Про це я запитала у доктора філологічних наук, професора Львівського університету ім. І. Франка Ярослава Гарасима.
— Молодь все частіше і частіше у своєму спілкуванні використовує лайку, — каже Ярослав Гарасим. — Які причини цього явища? Лайку вони чують у родині, і небезпеки у цьому, очевидно, не бачать. Тому лайка може стати для них звичним явищем.
Також молодь може вважати, що через лайку самостверджується та самовиражається. Що так стають лідерами. Джерело цього впливу — вулиця. У такий спосіб молодь показує свою «крутизну», бо це суперечить загальноприйнятій нормі. А ще підлітки думають, що належать до еліти, коли нецензурно висловлюються. Треба виправити їхнє розуміння, бо лайка — мова марґінальної частини суспільства, а не еліти. Можна запитати підлітків: «На що ви хочете, щоб був схожий простір навколо вас: на храм чи на базар? Якщо на базар, тоді, будь ласка, лайтеся. А чи чули ви бодай одне слово лайки у храмі? Очевидно, що ні. Навіть той, хто в житті лається, не подумає в храмі це робити».
Який може бути шлях боротьби із цим явищем? У суспільстві має бути нульова толерантність до людей, що вживають нецензурну лайку у публічних місцях. Незалежно від того, діти це чи дорослі. Суспільство має обов’язково на це реагувати. Інколи люди вважають, що не треба втручатися, бо це, мовляв, не моя справа. Але якщо лайка дійшла до ваших вух і інших людей у публічному місці, то це вже не приватна справа.
Важливо: коли перебуваєш разом з дитиною, мусиш обов’язково реагувати. Бо інакше дитина зрозуміє, що і для тебе це нормально, коли звучить у публічному місці нецензурне слово.
— Потрібно пояснювати дітям, що це низький рівень культури. Це мало би подіяти, бо мало хто хоче бути некультурним. Особливо дієвим мав би бути аргумент, що це вплив кацапської культури. Для того, аби переконатися, що це не міф, варто прослухати їхні розмови з перехоплень СБУ, ГУР. Як окупанти розмовляють зі своїми рідними, незалежно, мати це, сестра чи дружина. Немає жодного такого запису, де не була б присутня лайка. А деякі записи суцільно складаються з лайливих слів.
Звісно, лайка як вияв емоції присутня у культурі кожної країни. Але лайка як форма спілкування присутня насамперед у низькорозвинутих культурах. Під час першого року повномасштабного вторгнення ми мали білборди з лайкою, яку застосував проти ворога героїчний воїн із острова Зміїний. Це була комунікація з ворогом, і це відповідь ворогу — мовою, йому зрозумілою. Військовий використав цю нецензурну лайку абсолютно вдало, точно, і максимально ефективно. Але у повсякденному спілкуванні маємо цю комунікацію будувати цивілізаційними засобами, а коли виходимо на люди, повинні контролювати свої емоції.
— Священники кажуть, у людину вселився біс, якщо вона лається…
— І послуговуючись цією лексикою ми, так би мовити, підгодовуємо цього біса у собі…
А тим часом…
Вживають міцне слівце і деякі педагоги… У Рівному вчительку ліцею № 18 звільнили з роботи за приниження учня. Вчительку звільнили після оприлюднення відео, на якому жінка обзивала учня — через те, що показав у соцмережах піцу з ниткою, яку купив у шкільній їдальні. Вчителька казала: «Ти дебіляка, ти скотиняка. Виклади відео, як батьки вдома сваряться …». Рівненська міськрада відреагувала миттєво. Там зауважили, що стиль спілкування вчителя з учнями, відображений на відео, неприпустимий.