BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«На уроках англійської у школі діти багато читають та пишуть, але дуже мало говорять…»

Засновниця мережі освітніх «Майстерень знань» Наталія Заяць розповіла «ВЗ», як треба навчати дітей, аби вони вільно говорили англійською. А також, яку загрозу несе білінгвальна освіта, яку з 2026 року запровадять у дошкільних закладах

Наталія Заяць. Фото авторки
Наталія Заяць. Фото авторки

У львівському кафе «Гомін» відбулася зустріч з жінками, які започаткували успішний бізнес. Я познайомилася з засновницею мережі освітніх «Майстерень знань» Наталею Заяць. Вона з нуля створила освітні заклади, у яких готують діток до 1 класу, а також вивчають англійську мову.

Підприємиця також почала виготовляти зошити та картки для вивчення англійської (їх розробила сама — для зручності). Така продукція називається «Ключики». Наталія Заяць масштабувала освітній бізнес (створила бізнес-модель), і тепер уже продає франшизу. Усі охочі можуть її купити та започаткувати свій освітній бізнес.

Наталія Заяць навчалася у Львівській політехніці на факультеті прикладної лінгвістики. Вона — перекладач та тестер комп’ютерних програм. Коли занурилася в освітній процес, здобула у Дрогобицькому педагогічному інституті ще один фах — педагог-дошкільник.

Вільно володіє трьома мовами: англійською, німецькою, італійською. Також непогано знає польську. У Наталії — троє діток. Старша Емілія, їй 11 років, уже вільно розмовляє англійською мовою. Усі свої мовні методики, можна сказати, вона випробувала на донечці.

Запитую Наталію Заяць з якого віку з дітьми треба починати вчити іноземну мову, а також про нововведення в дошкіллі, які діятимуть уже з 2026 р, зокрема, про білінгвальну освіту (це система навчання, в якій учні опановують навчальний матеріал двома мовами, часто рідною та іноземною).

— Сучасні діти починають вивчати англійську з 1−3 років, — каже засновниця мережі освітніх «Майстерень знань» Наталія Заяць. — Я почала вчити англійську у 5-му класі. Маю гарну пам’ять. У школі легко вчила вірші, брала участь у різних концертах та виставах. Вчила сценарії, слова. Пам’ять, можливо, посприяла тому, що я легко запам’ятовувала іноземні слова. А головне, у мене хороші комунікативні навички, і я не боялася говорити англійською.

Мені ще зі школи подобалися мови, дуже любила українську. Це була моя сильна сторона. Але найкращий результат у вивченні іноземної мови дало живе середовище. Свого часу я поїхала по програмі Work and Travel USA в Америку. Там відчула живу мову в середовищі, вдосконалила її. У такий спосіб дуже класно вивчати іноземну мову!

В Америці я була зі своєю подругою. Коли ми повернулися в Україну, настільки відчували себе сильними в англійській, що вирішили зайнятися репетиторством. Пригадую, від руки написали оголошення і розклеїли їх в районі вул. Степана Бандери. До мене подзвонили дві дівчинки: з однією я займалася німецькою, з іншою — англійською. Подруга теж займалася з дітьми репетиторством.

Коли я була у США, побачила, що там англійську вивчають з маленькими дітьми у групах. Я вирішила втілити у життя цю ідею. Знайшла у Львові садочок, і запропонувала дітям вивчати англійську. У той час у школах ще не вчили англійську з 1-го класу. У садочку провели батьківські збори, ми все це обговорювали… Були батьки, які казали, «діти ще української добре не знають, а ви їм пропонуєте вчити англійську…» (усміхається. — Авт.). Зараз це уже нікого не дивує… Тоді я запрошувала батьків на заняття, щоб вони на власні очі побачилинавчальний процес.

У той час я користувалася державними програми, які були передбачені для дошкілля. Наприклад, використовувала програму"Англійська для дітей" (автор Тетяна Шкваріна). Ця програма була розроблена для вивчення англійської мови для дітей 4−5 років. Коли я почала інтенсивно займатися з дітьми, захотіла розібратися у самих дітях. Вступила уДрогобицькій педагогічний інститут, де здобула другу освіту як дошкільник. Мені дужеподобалося працювати з дітьми. Робота мене надихала.

— Чому у школі діти вчать англійську, і багато хто її так і не знає?

— Почала це питання досліджувати у 2019 р. Цікавилася, як вивчають англійську європейці. Дуже часто вони не йдуть у вищу школу, а закінчують лише коледж та отримують професію. Коли вивчають англійську, не бояться нею говорити! А у нас більшість дітей здали завдання у школі, отримали оцінку, і всі іноземні слова забули…

На уроках англійської у школі діти багато читають та пишуть, але дуже мало говорять… Запитайте будь-якого вчителя — на говоріння немає часу. Вчитель може сказати учню, щоб він щось повторив за ним англійською і все. Немає такого, що вчитель моделює будь-яку ситуацію. Дитина думає, як це сказати англійською, а не просто зубрить слова… Дуже мало педагогів, які приділяють цьому час. Їм треба заповнити журнал, перевірити зошити тощо.

При багатьох школах у Львові я започаткувала гурток, який називається «Speaking Club». Ми говоримо з дітьми на заняттях у мікрофони. Мікрофон — це елемент публічного виступу. Часто діти бояться почути свій голос… Я це помітила і у своїх дітей. Кажу, наприклад, старшій донечці у кафе: «Йди запитайанглійською, де тут вбиральня?». Вона знає, але соромиться сказати…

Коли дитина декілька разів запитає щось англійською, їй уже легше. Коли ніколи цього не робила, їй важко. Вмикаються якісь блоки. І те саме відбувається, коли людина говорить умікрофон. Наш голос звучить не так, як ми самі себе чуємо. Тільки тоді коли говоримо у мікрофон усвідомлюємо, як звучить наш голос. Для дитини важливо себе чути. Іноді хтось кричить у мікрофон, хтось говорить тихесенько. Діти ніяковіють, коли чують свій голос…

Також важливо усвідомити, що тебе чують, розуміють і тобі відповідають. Бо слухати не означає чути. А чути не означає розуміти. Ми можемо знати сотні слів, але якщо ми ними не користуємося, вони «іржавіють». Тому ми повинні діставати ці слова з «шухлядок», і говорити ними.

У моєї донечки у класі є дівчинка у якої тато іноземець і вона гарно говорить англійською мовою. Діти теж хочуть так говорити, у їхньому класі культ англійської! Ми можемо загуглити в Інтернеті будь-яку інформацію, і це добре. Вивчення мови — це навичка, яку потрібно розвивати. І якщо ми не розмовляємо тією чи іншою мовою, ми її забуваємо.

— Є велике різноманіття шкіл, курсів, репетиторів з англійської. Як обрати для дитини хорошого вчителя?

— Все залежить, які запити у батьків. Дехто хоче, щоб на додаткових заняттях з англійської вчитель робив з дитиною домашні завдання. Батьки і діти «закривають» це питання і всі щасливі. Якщо дитина ходить на додаткові заняття до своєї вчительки, хочеш — не — хочеш вона мусить поставити хорошу оцінку. Але чи має дитина відповідні знання?

Або хтось каже, наприклад: «Ми вступаємо на історичний, чи економічний факультет, але там треба здавати англійську. Нам треба здати англійську і забути її». Хтось каже: «Я їду за кордон, мені треба говорити англійською». Або:"Мені треба вміти переписуватися англійською".

Запит — формує ринок. Попит — формує пропозицію. Якщо є попит на вчителів «робимо домашку», такий і буде результат. Таких запитів по всіх школах є досить багато.

— У мене запит, щоб дитина вільно розмовляла англійською. Які можете дати поради?

— Я би порадила обирати розмовні клуби. Вони дуже ефективні. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина мала навик говоріння і не боялася говорити. У розмовних клубах викладач моделює різні ситуації, у які ви можете потрапити. Важливо також, щоби дитина спілкувалася з носіями мови. Перегляд фільмів та читання книжок мовою оригіналу — це найбільшезадоволення!

На заняттях з дошкільної підготовки у «Майстерні знань» діти роблять те, що будуть робити у 1-му класі. У дитини формується когнітивна поведінка в мозку: я це знаю, я це можу. І це додає їй впевненості.

— Все ж таки з якого віку ви радите вивчати англійську?

— Моя порада — починати вчити з дітьми англійську з 3-х років.

Не так давно в Україні ухвалили зміни про білінгвальну освіту, — продовжує розмову Наталія Заяць. — Що це означає? З 2026 р. вихователі у садочках мають розмовляти з дітьми (навіть з найменшими) двома мовами: українською та англійською. Наприклад, ні з того ні з сього вихователька має сказати дітям англійською:"Lets go to play!" («йдемо бавитися»). І вона не перекладає те, що каже іноземною.

— Але навряд чи усі вихователі у наших садочках знають англійську…

— Так… Вони не знають, як правильно вимовляти ті, чи інші звуки. Але є закон, який треба буде виконувати. У 2011 році мені, щоб прийти на роботу у садочок і почати викладати дітям англійську, треба було мати ліцензію, а також філологічний та педагогічний фах. Як це буде виглядати зараз? Вихователю напишуть англійські слова українськими літерами, і він буде це повторювати дітям…

По-перше, якою буде якість викладання англійської? А, по-друге, ми боремося з москалями, які віками знищують українську мову, виступаємо проти російської… Ми виступали проти закону «ківалова-колесніченка"(Закон «Про засади державної мовної політики. — Авт.). Що ми робимо зараз? Де ці активісти, які виступають за захист української мови, коли дітям хочуть закласти з дитячого садочка двомовність?

По своїй природі українська мова є складнішою, ніж англійська. Дитина вхоплює англійську легко і швидко. Її мозок не захоче напрягтися — вчити українську. У нас і так в українській мові багато англіцизмів.

— Наприклад, слово «хаб» часто використовують в українській мові…

— Експансія, ескалація… Ці слова часто звучать у телеефірах. Замість того, щоб просто сказати «розширення», або «збільшення» закидають англіцизми, щоб люди до кінця не розуміли, що відбувається в країні.

Потрібно міняти підхід у вивченні англійської мови. Я вчила англійську з 5 класу. Мені не треба було її вчити з 3 років. Я дуже добре нею володію! Діти вчать слова, лексику, а потім у мовному середовищі мають все це застосовувати. Немає можливості потрапити у мовне середовище, його потрібно створити штучно. Наприклад, піти у розмовні клуби тощо.

Мене часто батьки запитують: «Ви будете з дітьми робити домашню роботу?». «Ні!», — відповідаю. «Ну, мені такий гурток не потрібний. Ви будете сидіти і говорити, а я буду за це платити», — кажуть деякі батьки.

— Як ви вважаєте, чи усі мають схильність до вивчення іноземних мов?

— Комусь вивчення іноземних мов дається легше, комусь важче. У мене є знайома, яка рік живе за кордоном. Вона говорить англійською, але дуже повільно. Це так само як з математикою. Хтось знає краще, хтось гірше. Тому треба вчити дітей будувати речення не тільки на письмі, але й усно. У 5−6 років у дитини розвивається довготривала пам’ять, яка залишається на все життя.

— Розкажіть, будь ласка, про ваші заняття з дошкільної підготовки. Скільки вони коштують?

— 2,5 години з дошкільної підготовки коштують 3300 грн на місяць. Групові заняття з англійської — 1600 грн на місяць (година часу). На наших заняттях з дошкільної підготовки ми у першу чергу розвиваємо у дітей дрібну моторику рук. Це дуже важливо для розвитку мовлення. Багато малюємо. Пишемо олівчиком друковані літери…

Часто вчителі розповідають, що діти приходять у 1-й клас, вміють читати, писати, знають англійську. Але вони не вміють зав’язувати шнурівки… Не знають, як защепити курточку. Ми зробили такі кедики з картону і вчимо дітей шнурувати взуття. Готуємо дітей до життя в сучасному світі. І з ґаджетами дитину треба познайомити. Просто треба навчити її з нимиправильно поводитися.

На дошкільній підготовці діти мають свою парту — індивідуальний простір. Все як у справжній школі. Через ігровий метод навчання діти здобувають нові знання.