Перед смертю сказав ворогам в очі: «Слава Україні!»

Міжнародний трибунал, який рано чи пізно судитиме росію за її масштабні злочини проти людяності, серед тисяч фактів учинених агресором звірств побачить і сцену цинічної публічної страти полоненого українського воїна. Здичавілі окупанти настільки відчували свою безкарність, що зняли цю жахливу розправу на відео. Злочинне дійство росіян своєю жорстокістю приголомшило українське суспільство, викликало шквал обурення у всьому світі.

Це стало черговим підтвер­дженням того, що їхні каральні акції у Бучі, Ірпені, Бородянці, Ма­ріуполі, у багатьох інших українських містах і селах — не епізод, а система, потворне обличчя «руzzкого міра», уся сутність кривавого путінського режи­му, прощення якому немає.

Ці моторошні кадри неможли­во дивитися без корвалолу. В яко­мусь ліску стоїть захоплений воро­гами беззбройний, виснажений, але повний гідності військовослужбо­вець ЗСУ. Стоїть і затягується остан­ньою перед своєю смертю цигаркою. Щоби принизити українського воїна, росіяни наказують йому зняти шев­рон із синьо-жовтим прапором. Воїн відмовляється. Каже ворогам: «Сла­ва Україні!» — а у відповідь разом із грубою російською лайкою лунає до­вга автоматна черга…

Що скажуть на це деякі західні лі­дери, які виступають за те, щоб «не заганяти путіна в кут», щоб погоджу­ватися на «мирні» переговори з ним? Невже і цього ролика їм замало, щоб збагнути очевидне: із цим тираном і його свитою по-людськи розмовляти не можна. Бо вони — нелюди!

Безстрашний український воїн, який, незважаючи на близьку заги­бель, гордо дивиться окупантам в очі, викликаючи у них скажену лють, і в останні секунди свого життя про­славляє рідну Україну — не виняток. Це один із багатьох таких же незлам­них наших співвітчизників, які щодня роблять героїчні вчинки. Це своєрід­не продовження мого земляка з Бе­режан Віталія Скакуна, який, щоб за­тримати танкову колону окупантів, разом зі собою підірвав міст. Це від­луння подвигу молодого українсько­го прикордонника на острові Зміїно­му, який на пропозицію орків здатися послав російський військовий кора­бель у відомому напрямку. Таких ге­роїв не злічити… Україна їх не забуде!

Президент України Володимир Зе­ленський заявив, що окупанти вбива­ють українців за одне лише слово та мрію про Україну. І запевнив, що ви­конавців звірячого вбивства буде зна­йдено. СБУ відкрила кримінальне про­вадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Глава україн­ського МЗС Дмитро Кулеба закликав прокурора Міжнародного криміналь­ного суду Каріма Хана розслідувати розстріл окупантами українського вій­ськовополоненого. А депутати Верхо­вної Ради вважають, що після того, як буде встановлено особу розстріляно­го воїна ЗСУ, глава держави повинен присвоїти йому Героя України.

Неназваного поки що героя, зда­ється, уже упізнали його рідні. Спів­робітниця «Бі-бі-сі» Софія Кочмар-Ти­шенко у своєму дописі у соцмережах зазначила: «Впізнала. Перевірила… Сестра каже — „100 відсотків — це мій брат. Це його очі, голос і те, як він ку­рив сигарету“. Але просить мовчання до ранку, поки вийдуть на зв’язок по­братими „з нуля“. І хоче бути біля його матері з самого ранку. Слава Герою!».

А тим часом…

У вівторок, 7 березня, з’явилася попередня інформація, що загиблим від рук росіян є 41-річний військовослужбовець 30-ї окремої механізо­ваної бригади Тимофій Миколайович Шадура. Повідомили, що він зник без­вісти 3 лютого 2023 року під час бойо­вих дій у районі Бахмута.

Водночас головний редактор видання «Цензор. Нет» Юрій Бутусов стверджує, що йдеться про Олександра Ігоровича Мацієвського, солдата роти вогневої підтримки 163-го батальйону Територіальної оборони міста Ніжина 119-ї бригади сил ТРО. Цього воїна начебто впізнали побратими. За словами Бутусова, бійці 163-го батальйону сьогодні відвідали мати загиблого воїна у Ніжині і отримали підтвердження, що на відео саме О. Мацієвський.

Він їх дотис, розмазав, переміг!

Хоча й стояв без шолома, беззбройний.

Коротким гаслом. Зміс­том слів достойних

Їх рубонув, як шаблею, навскіс.

Вони бояться… Навіть одного.

Коли за ними перевага в силі.

І істерична черга із АК

Підтвердження страху цієї цвілі.

Слова Солдата хвилю пі­діймуть

І гримоне незламная дер­жава

Відозвою із тисячі стволів,

Свинцем і сталлю: Всім Героям Слава!!!

В. СКОРОСТЕЦЬКИЙ. 06.03. 2023 (джерело — Facebook)

Коментар для «ВЗ»

Євген ЗАХАРОВ, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, учасник дисидентського руху 1970−1980-х років

Розстріл беззбройного військовополоне­ного — безперечно, великий воєнний злочин, який заборонено міжнародним гуманітар­ним правом. Нема про що сперечатися, нема жодних виправдань убивцям! Таких злочинів на нашій українській землі росіяни скоїли уже понад 70 тисяч!

Правоохоронні органи повинні відкрива­ти кримінальне провадження за цим фактом. Треба ідентифікувати розстріляного воїна, встановити місце, де це і за яких обставин мо­гло трапитися, — тоді буде зрозуміло, військо­ві якої саме російської частини могли вчинити злодіяння. І треба шукати їх, щоб притягнути до відповідальності. Навіть якщо і не вдасть­ся затримати винних, судити їх треба заочно.