Відбити у Путіна апетит до війни

Свята завершуються, і замість колядок-щедрівок у домівки українців холодним вихором вриваються особливо тривожні новини, додаючи нам нових гризот. “Росія ладна будь-якої миті розпочати повномасштабне вторгнення в Україну”. Ці слова – не плід уяви жовтої преси, а офіційна заява речниці Білого дому Джен Псакі у минулий вівторок. Дипломати з країн Євросоюзу, з якими спілкувалися журналісти Бі-Бі-Сі, кажуть, що до війни на теренах Європи сьогодні значно ближче, ніж під час балканської кризи 1991-2002 років. Настільки збентеженими у західних столицях не були давно. А про Київ – і говорити не доводиться. Холод війни, який дме біля наших північних, східних, південних кордонів, українці відчувають усе більше. “Гримучої суміші” назбиралося стільки, що, здається, достатньо малесенької іскри, аби вона спалахнула...

Росія готує провокації

Наші західні партнери, посилаю­чись на дані своїх розвідок, повідомля­ють про значну присутність на території України російських розвідників і опера­тивників. В інтерв’ю німецькому видан­ню Der Spiegel генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що цих осіб можуть використати для плануван­ня “інцидентів, нещасних випадків, опе­рацій під чужим прапором”. І вони ста­ли би приводом для нового російського вторгнення.

Ось вам ілюстрація. Українські екс­перти оприлюднили інформацію про те, що на Водохреще, 19 січня, присутні на Донбасі російські військові (так званий 1-й армійський корпус) готували страш­ну провокацію: мінометами хотіли об­стріляти вірян, які на ставку Цегляному (Петровський район Донецька) брали участь в освяченні води і у йорданських купаннях. Обстрілювати мирних жите­лів планували із шахти ім. Челюскінців, розташованої за 1600 метрів від ставка. А щоб замаскувати цю провокацію, при­глушити звуки обстрілу, хотіли увімкнути вентиляцію на шахті.

А далі, очевидно, своє слово мали би сказати російські танки і “гради”. Моти­ви застосування “аружія вазмєздія” Мо­сква згодом пояснювала би “віролом­ством української хунти”, вчиненим на велике релігійне свято проти православ­них із російськими паспортами...

Зумисні провокації Росії проти Украї­ни – сумна і постійна реальність. 14 січня ми пережили потужну кібератаку на по­над 70 державних сайтів – фахівці ствер­джують, що до цього доклалися хакери, які мають зв’язки з розвідками Росії та її союзниці Білорусі. Майже у всіх облас­них центрах невідомі “заміновували” ае­ропорти, школи, торгові центри... Мета очевидна: посіяти у наших громадян па­ніку, страх і зневіру.

Відомо про більш як 100-тисячне ро­сійське військо біля українських кордо­нів. Речник Путіна Пєсков заявив, що від­водити їх не збираються. А тут ще “нова радість” – із Далекого Сходу та Уралу в західному напрямку Росія передислоку­вала ракетні системи “Іскандер-М”. 10-20 лютого Москва і Мінськ проведуть спільні військові навчання “Союзна рі­шучість-2022”. А після їх завершення готуватимуться до нових маневрів під на­звою “Щит союзу-2023”.

Водночас на окупованому Донбасі ро­сіяни проводять додатковий вишкіл ар­тилеристів і коригувальників, посилено агітують місцеве населення підписувати контракти на військову службу.

Непрямим свідченням агресивних на­мірів Кремля може бути і масовий ви­їзд до Москви працівників російсько­го посольства у Києві, консульств РФ у регіонах та членів їхніх сімей. Про таке переміщення з посиланням на високопо­садовців України повідомила газета The New York Times.

На тлі всіх цих повідомлень останні­ми днями ослабла наша національна ва­люта. Інвестиційний банкір Сергій Фур­са прямо пов’язує падіння курсу гривні зі зрослими воєнними загрозами, а відтак – з відтоком іноземних інвестицій.

«Джевеліни» для «воріженьків»

Добре, що у тяжкі хвилини Україні є на кого спертися. “Альянс допоможе укра­їнцям повністю реалізувати право на са­мозахист”, – заявив генсек НАТО. І йому можна вірити. Нашу державу союзники захищають на політичному, дипломатич­ному рівнях. Допомагають нам морально, організаційно, фінансово, матеріально. У середу, 19 січня, до України поза гра­фіком прибув держсекретар США Ентоні Блінкен. Головна тема розмов на Банковій – про російську загрозу і як їй протистоя­ти. Перед тим відбувся не афішований ві­зит директора ЦРУ Вільяма Бернса. А та­кож – зустріч українського президента з американськими конгресменами.

10-13 січня у Європі відбулися три раунди представницьких переговорів щодо небезпек, які підстерігають Украї­ну з боку її агресивного сусіда. З росіяна­ми відверто говорила урядова делегація США на чолі із досвідченою Венді Шер­ман, високопосадовці НАТО та ОБСЄ. У Північноатлантичному альянсі катего­рично відкинули ультимативні вимоги Путіна, який наполягав, щоб за жодних умов Україну не брали до НАТО, не про­водили у нас спільних навчань, не давали нам зброї. Більше того, серед американ­ських парламентаріїв з’явилася ініціати­ва про надання Україні статусу “НАТО-плюс”, який передбачав би посилення нашої держави на всіх напрямках.

Із войовничою Москвою розмовля­тимуть про мир і далі. Виразно дають їй зрозуміти, що лише балачками солі­дарність Заходу з Києвом не обмежить­ся. На додачу до раніше наданих 300 млн доларів Америка дала ще 200 млн “зелених” для захисту України. Зі Шта­тів до нас привезли ракетні протитанко­ві комплекси “Джевелін”, обговорюють постачання переносних зенітних устано­вок “Стінґер”, які вражають повітряні цілі. Нам також готуються передати нову пар­тію катерів, сучасні гелікоптери, які рані­ше планувалося використати в Афганіс­тані, інше військове спорядження. Окрім того, США готуються цього тижня оголо­сити фінансові санкції проросійськи на­лаштованим персонам в Україні

Своє вагоме слово сказала і Вели­ка Британія – з її теренів прилетіли ван­тажні військові борти з великою кількіс­тю суперсучасних гранатометів NLAW, одноразових аналогів “джевелінів”, які ефективно вражають бронетехніку у місь­ких умовах. У російських танків проти них немає жодних шансів! Цими поставками дуже задоволений головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залуж­ний, який попередив “воріженьків”: про­титанкової зброї (у тому числі вітчизняно­го виробництва) для всіх них вистачить...

Підсобити зброєю нам обіцяла Кана­да – її спецпідрозділ з інструкторами уже прибув в Україну.

Спробу погасити полум’я великої ві­йни, яке може розгорітися ось-ось, ро­бить і президент Туреччини Таїп Реджеп Ердоґан – запросив російського і україн­ського президентів до своєї країни, щоб там вони порозумілися. Ердоґан пла­нує приїхати і до Києва. Можливо, обго­ворить постачання нової партії бойових безпілотників “Байрактар”, яких так бо­яться наші недруги...

До російських загроз європейсько­му континенту серйозно поставилися і у “нейтральних” країнах. На тлі цих небез­пек Фінляндія і Швеція задумалися над тим, щоб стати членами НАТО. Посилили пильність і у Данії, біля берегів якої “шас­тають” російські судна... Світ мобілізову­ється перед грізним оскалом “російсько­го ведмедя”.

Брататися, а не чинити розбрат!

А чи достатньо робить для свого за­хисту сама Україна? Можемо не сумніва­тися: наші військові специ, які пройшли через горнило війни, не дрімають. Але чи так само зосереджені на “питанні №1” у кабінетах високих цивільних чинів? Рад­ше ні. На тлі відчайдушних боїв за Україну у міжнародних офісах там, складається враження, панує легковажний спокій. На головну тему, яка зараз непокоїть укра­їнців, зазвичай балакучий президент Зе­ленський мовчить...

Народний депутат від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко вважає дії влади неадекватними щодо ситуації. За її словами, у той час, коли до нас при­їжджають занепокоєні російською на­валою закордонні гості, коли вони від­відують фронтовий Донбас, дають нам зброю і боєприпаси, у команди Зелен­ського інші пріоритети. На сайті прези­дента головними новинами є “сльози про відставку тренера Шевченка” і про­ведення (з порожньою казною) баскет­больного чемпіонату Європи. Депутатка пригадала недоречні у цей напружений час відпочинкові вояжі Зеленського до Буковелю. І сказала, що замість консолі­дації народу влада розколює країну, вда­ючись до переслідувань опозиції...

Тим часом п’ятий президент України Петро Порошенко виступив за негайне скликання закритого засідання Верховної Ради, за термінову зустріч президента з керівниками всіх фракцій – щоб обгово­рити на них захист країни. З іншого боку, закликав Захід запровадити “пекельні” санкції проти Путіна і його режиму.

Не оминув теми дня і колишній прем’єр Арсеній Яценюк. “Імовірність нападу Росії на Україну збільшується, – йдеться у його зверненні. – Путін продовжує ескалацію проти України і нарощує шантаж. Захід став чітко на захист України. Вся світова спільнота б’є у дзвони на захист України. Всі, окрім керівництва України. Адже воно зайняте боротьбою з Петром Порошен­ком, а не боротьбою проти агресії. Воло­димир Зеленський повинен невідкладно звернутись до нації і сказати людям прав­ду про те, чого очікувати і що буде робити влада для захисту країни... Усі національ­ні сили повинні об’єднатись для найвищої мети – захисту України. Історія нам не пробачить помилки чи поразки”.

Коментар для «ВЗ»

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень

Чи витверезить Путіна активна міжнародна підтримка України, чи спаде на­пруга біля її кордонів? Якоюсь мірою, так. Але найбільше зменшити апетити ро­сійського президента може сильна, міцна Українська держава. Це залежить від її влади, від того, як вона дбатиме про розвиток оборонно-промислового комплек­су, Збройних сил, про фінансування нашої армії і сектору безпеки.

Украй важливою є підтримка наших міжнародних партнерів, надання нам су­часного озброєння, досягнуті домовленості про військово-технічну співпрацю з виробництва зброї в Україні. Багато важать західні санкції проти окремих секто­рів російської економіки, превентивні санкції стримування проти оточення прези­дента Російської Федерації та інших високопосадових осіб Росії, які причетні до агресії проти України.

Важливим компонентом стримування Путіна є готовність української нації про­тидіяти російській агресії. У нас відчувається патріотичне піднесення серед гро­мадян, люди готові захищати свою країну. Створюються підрозділи територіаль­ної оборони...

Приїзд до Києва міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, державно­го секретаря США свідчать про небувалу солідарність Заходу з Україною. До сло­ва, Ентоні Блінкен зробив цікаву заяву про те, що будуть запроваджені додаткові санкції не тільки проти російських громадян (які зазіхають на суверенітет Украї­ни), а й проти агентури Кремля в Україні. Таке ж ставлення до вітчизняних колабо­рантів хотілося б бачити і від української влади...

Чи не ослабить Україну перед лицем російської загрози переслідування лідера опозиції Порошенка? Я от думаю, чи не даремно часом американська делегація обрала для поселення пана Блінкена готель “Хаятт” у Києві, який розташований навпроти приміщення Печерського суду... Сьогодні, з огляду на зовнішні загро­зи, не час з’ясовувати внутрішньополітичні стосунки. Якщо ми без обґрунтованих доказів висуваємо звинувачення державної зради президентові, який протистояв російській агресії, то повинні бути свідомими, що це нівелює досягнення, здобу­ті з часів Революції Гідності. Маю надію, що влада зрозуміє необхідність виправи­ти допущену помилку і що клопотання Генпрокуратури про арешт Порошенка буде повернуто без обрання жодного запобіжного заходу. Владі треба зосередитися на вирішенні як зовнішніх, так і внутрішньополітичних проблем.

Читайте також: Британія "вбила двох зайців"