«Сестра Галина казала, що водій подивився на неї крізь вікно... Завів двигун і поїхав далі»

Затриманого у Львові водія 138-ї маршрутки взяли під варту. Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Львівщини повідомили 47-річному водієві про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 ККУ України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого). Жахлива дорожньо-транспортна пригода сталася у Львові 20 листопада, близько 6-ї години. У той час надворі було ще темно… Як встановили правоохоронці, водій приміського маршрутного таксі № 138 марки БАЗ, 47-річний житель Львова, повертаючи з вулиці Дорошенка на проспект Свободи, здійснив наїзд на двох львів’янок, віком 48 і 67 років, які рухалися пішохідним переходом. Із місця ДТП водій відразу поїхав…

Унаслідок наїзду одну жінку відкинуло на проїж­джу частину дороги. Із ті­лесними ушкодженнями її до­ставили до медзакладу, де їй надали допомогу. А от тіло ін­шої жінки виявили на кінцевій зупинці маршрутки — на вули­ці Джорджа Вашингтона. Тоб­то транспортний засіб тягнув її вулицями Львова від місця ско­єння ДТП аж сім кілометрів… Згодом стало відомо, що водій маршрутки збив на пішохідному переході двох сестер-монахинь Латинського катедрального со­бору, які переходили дорогу на зелене світло. Вони працюва­ли на кухні парафіяльної плеба­нії. Власне, вранці сестри йшли до праці. Молодша з них загину­ла…

Чому водій навіть не зупи­нився? Не надав допомогу? Не викликав «швидку»? Як міг не бачити, що збив жінок? І чому приміська маршрутка заїхала у центральну частину міста? Жур­налістка «ВЗ» дізнавалася по­дробиці цієї резонансної аварії.

«Сестра Ольга була сама святість. Якби він зупинився…»

Наступного дня після трагедії я пішла на Службу Божу до Ла­тинської катедри. Під час про­повіді священник згадав про аварію, яка сталася за участі во­дія маршрутки й монахинь. Вірні зі сльозами на очах розповіли, що загибла сестра Ольга була «сама святість». «Якби він зу­пинився… — казала літня жінка журналістці „ВЗ“. — Дуже шкода. Усі за нею плачуть. Мені здава­лося, що вона як ангел, завжди хотілося до неї пригорнутися. Загибла сестра готувала їсти священникам. Дуже молитовна, за всіх молилася».

Отець Кшиштоф, якого я зу­стріла біля Катедри, розповів, що на YouTube є відео момен­ту аварії. «Сестра Галина каза­ла, що коли автобус її вдарив і вона впала на дорогу, то поба­чила, що водій на неї подивив­ся крізь вікно, — розповів отець Кшиштоф. — Двигун у маршрут­ці не працював. Але водій його завів і поїхав… Сестра Галина чула, як сестра Ольга під авто­бусом скрикнула від болю… Тяг­нув її сім кілометрів».

На зупинці неподалік Львів­ської облдержадміністрації я зайшла до 138-ї маршрутки, аби поговорити з колегою во­дія, який наїхав на монахинь. Чоловік, коли зрозумів, що я журналістка, розповів, що знає того водія близько п’яти років. «У нього віра. Ми називали його Вітя-баптист. Він не п’є, не ку­рить. Має дружину, дитину. Ста­лася така трагедія… Він ніколи в житті нікого не образив, нічо­го поганого не сказав. Спілку­ється нормально. Треба допо­могти — немає питань. А ось те, що не зупинився, то він мені з душі вийшов», — розповів во­дій маршрутки. Видно було, що чоловік почувається схвильова­ним і розгубленим.

Монахиню Галину, яка по­страждала у ДТП із маршруткою у центрі Львова, відправили на амбулаторне лікування. Трав­ми, які вона отримала, життю не загрожують. Про це розповів гендиректор Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Олег Самчук. «Був вивих плеча і забій головного мозку. Стан не був загрозливим для життя. Від­мовилась від госпіталізації. Жін­ка зараз перебуває на амбула­торному лікуванні, приходитиме до нас на повторні огляди», — за­значив медик.

«Приміські маршрутки не мають права в’їзду до центру міста»

На радіоефірі після цієї тра­гедії заступник міського голо­ви Львова Андрій Москаленко зазначив, що приміські марш­рутки не мають права в’їзду до центру міста. «Міське управ­ління транспорту неоднора­зово зверталося з цим питан­ням до обласного управління транспорту. Зараз відбувається службове розслідування. Їм ка­тегорично заборонений в’їзд у центр міста! Висновки експер­тизи будуть зроблені. Це безу­мовно. Але людського життя, на жаль, вже не повернути», — на­голосив чиновник.

З’ясувати деталі щодо руху приміських маршруток Андрій Москаленко порадив у началь­ника міського управління транспорту Ореста Олеські­ва. Ось що той розповів: «Лис­ти, наради в області. Були різ­ні методи спілкування на цю тему. Цей діалог з обласним управлінням транспорту три­ває з 2017 року. 138-й маршрут — давній, погоджений областю і поліцією. Але він їздить без по­годження міста, незважаючи на законодавство. У них лише два погодження з трьох необхідних. Є прийнята ухвала міста про те, що усі приміські маршрути мають курсувати до найближ­чої автостанції. Якщо говори­мо про Городоцький напрямок, то найближча автостанція — «За­хідна» на вулиці Городоцькій. А вони трактують так, начебто цей маршрут їде до автостанції № 5, яка розташована на вул. Зеле­ній. Хоча 138-й маршрут не до­їжджає до цієї автостанції і має кінцеву зупинку на вул. Джор­джа Вашингтона. Він взагалі на жодну автостанцію не заїжджає. Хоча, на думку міста, 138-ма маршрутка мала би їхати до ав­тостанції «Західна».

«Крім 138-ї, у центр заїж­джають багато інших маршру­тів, — веде далі Орест Олеськів. — Ми проти приміських маршру­ток, які їдуть через центр міста і не заїжджають, згідно з ухва­лою, до найближчої автостанції. Близько 12 маршрутів ігнору­ють цю вимогу. Вони 90% сво­го маршруту їдуть по місту! Це питання, звісно, до суду. Але ми вважаємо, що це незаконно. Є „Укрнацбезпека“ і поліція, вони мають здійснювати контроль. На жаль, місто не має таких по­вноважень, аби якимось чином впливати на вищі органи, яким є облдержадміністрація».

А ось в обласному управ­лінні транспорту та зв’язку ма­ють іншу позицію. «Ці маршру­ти є законними, — стверджує начальник обласного управ­ління транспорту Степан Рудницький. — Вони мають кур­сувати на одну з автостанцій, це передбачає законодавство. А погодження з органами місце­вого самоврядування не перед­бачене. Є низка маршрутів, які роками курсують через центр міста. Маршрут 138-й (Лапаїв­ка — Дж. Вашингтона) працює з 2002 року. Він діє на законних підставах, є відповідна докумен­тація. Завжди після смертель­них ДТП проводиться перевірка ліцензійних умов перевізника. Таку перевірку проведуть і за цим фактом. Чи перевірив ме­ханік стан транспортного засо­бу, чи провів відповідну роботу лікар? Я спілкувався з керівни­ком підприємства (звісно, усі факти встановлять компетент­ні органи — чи були порушен­ня тощо), і він сказав, що це був перший рейс — о 5.40. Тобто во­дій щойно заступив на зміну. На маршруті два водії. О 13.25 на цей транспортний засіб мав пересісти інший водій і їздити до 20.30. А загалом на 138-му маршруті працює 12 транспорт­них засобів».

«Керівник транспортного під­приємства шокований, як і ми всі, бо відео бачили, — веде далі Степан Рудницький. — Людських пояснень, чому він не зупинив­ся, немає. Бо про водія хороші відгуки. Крім того, у нього було три дні відпочинку. Фактично він заступив на зміну після три­валих вихідних. Казати, що вто­мився на роботі, у цьому випад­ку не можна. На суді була фраза водія, мовляв, він подумав, „що людина послизнулася“. Важ­ко таке пояснення зрозуміти… Слідство має встановити, що це було. Чи це психологічний стан водія, хоча до того таких фактів не було. Чи погана видимість — темно, слизько…».

Санкція статті, яку інкриміну­ють водієві маршрутки, перед­бачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, із позбавленням права керувати транспортни­ми засобами на строк до 3 років або без такого.

Читайте також: Реанімаційна палата у повітрі