Перенесли Covid-19? Бігом до кардіолога!

Незабаром виповниться рік, як у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова запрацював Центр серця та судин, до складу якого входить також відділення кардіології та реперфузійної терапії. Тут надають допомогу пацієнтам з гострими порушеннями коронарного кровообігу, гострим інфарктом міокарда, гострими порушеннями ритму і провідності серця, тромбоемболіями легеневої артерії, гострою серцево-судинною недостатністю і загостренням хронічної серцево- судинної недостатності та рядом інших серцево-судинних захворювань.

На офіційній Фейсбук-сторінці ме­дичного закладу завідувач відді­лення кардіології та реперфузій­ної терапії Василь Процько у форматі онлайн-прийому проконсультував пацієн­тів та їхніх родичів, розповівши про кар­діологічні ризики в умовах Сovid-19 і на­гадавши, якими бувають захворювання серцево-судинної системи, як вони прояв­ляються та як їх правильно лікувати.

«Чоловік, 40 років. Після перенесе­ного Covid-19 відновив походи у тре­нажерний зал. Під час навантаження, каже, має задишку (раніше її не було). Час від часу відчуває поколювання у серці».

«Причин, чому виникає задишка, є багато, — пояснює Василь Процько. — Зокрема після перенесеного Covid-19 може роз­винутися т. зв. по­стковідний синдром. Задишка у кардіоло­гічній практиці дуже часто є еквівалентом стенокардії. Класич­ним симптомом стенокардії є стискаючі болі за грудиною, але може бути і задишка при фізичних навантаженнях. У цьому ви­падку необхідно провести диференціацію між легеневою патологією, дихальною не­достатністю і коронарною недостатністю. Спершу необхідно виключити коронарну патологію, бо коронарна недостатність може призвести до інфаркту міокарда. Зверніться до кардіолога. Потрібно буде зробити ЕКГ, УЗД серця і вже від цього від­штовхуватися».

— Як Covid-19 впливає на роботу сер­ця?

— До нас поступало досить багато па­цієнтів з ураженнями серця (гострими мі­окардитами), які розвинулися під час або після перенесеного Covid-19. Вірус уражає кардіоміоцити (м'язеві клітини серця. — Авт.) і призводить до гострого запалення міокарда з важкими наслідками, до серце­вої недостатності. Таких пацієнтів досить складно лікувати. У більшості це молоді люди, які дуже часто не відновлюються. Тобто ця серцева недостатність у них збе­рігається. Їм потрібно й надалі проходити лікування та продовжувати спостерігатися у кардіолога, оскільки у них падає систоліч­на (скоротлива) функція серця, а це дуже небезпечно. У пацієнтів після перенесених інфекційних міокардитів розвивається важ­ка серцева недостатність, яка часто при­зводить до того, що такі особи потребують трансплантації серця.

Коронавірус небезпечний не лише тим, що уражає легеневу тканину. Він уражає ендотелій судин. Першими страждають коронарні артерії (ті, які забезпечують жив­лення серця). Таке ураження небезпечне коронаритами (запаленням стінок веноз­них артерій серця. — Авт.), тромбозами коронарних артерій і гострим порушенням коронарного кровообігу, гострим інфарк­том міокарда.

Крім того, вражається й нервова систе­ма. Вірус через нюховий нерв проникає у центральну нервову систему і уражає не­рвові волокна, тож дуже часто пацієнти і під час Covid-19, і після перенесеного захво­рювання скаржаться на болі у серці. Важ­ливо диференціювати, чи це просто карді­алгія, чи невралгія. Якщо коронарні болі є істинними, то це небезпечно тим, що може розвинутися інфаркт міокарда. Тож дуже важливо отримати консультацію кардіоло­га — обов’язково провести запис кардіогра­ми, а за потреби — ще й пройти УЗД серця. Це дозволить запобігти загостренню карді­ологічних проблем.

«Увечері, коли лягаю спати, починає дуже „гупати“ серце. Що це може бути? Раніше такого не було. Мені — 35 років».

— Причин може бути досить багато. «Гу­пання» серця — це відчуття серцебиття. Тахікардія може бути симптомом багатьох захворювань, і не лише захворювань сер­ця. Це може бути як звичайний невроз, пе­ревтома, так і ураження серця, ураження провідної його системи. Потрібно почати з консультації кардіолога, запису кардіогра­ми, УЗД серця. Можливо, варто провести холтерівський моніторинг ЕКГ. Кардіогра­ма записується протягом певного періоду часу. Щонайменше протягом доби ви хо­дите з цим пристроєм, після чого знімаєте і кардіолог визначає ритм та провідність серця, визначає, яка це тахікардія, що по­служило її причиною.

— З якого віку необхідно регулярно перевіряти стан серця?

— Приводом до того, щоб почати переві­ряти серце, повинна бути якась симптома­тика. Дуже часто це серцебиття, задишка, болі у ділянці серця, особливо пов’язані з фізичними навантаженнями. Тобто пере­віряємо серце, коли є якісь скарги з боку серцево-судинної системи.

— Яка терапія показана після стенту­вання коронарної артерії?

— Важливо знати, яке це було стентуван­ня: чи це був гострий інфаркт міокарда, чи пацієнту провели планове стентування ко­ронарної артерії. У будь-якому випадку па­цієнти, які пройшли коронарне втручання, повинні отримувати дезагреганти — пре­парати, які впливають на розрідження крові і таким чином запобігають гострому тром­бозу стенту.

Тривалість такої терапії визначається з урахуванням того, з якого приводу було проведено стентування, — чи з приводу го­строго порушення коронарного кровообігу, чи з приводу хронічної ішемічної хвороби серця. Але ці рекомендації ви повинні отри­мати від свого лікаря, який проводив вам коронарне стентування.

«У батька постійно високий тиск — 150/90 мм рт. ст. Збиваємо його пре­паратами. Ноги набрякають. Іноді скаржиться на важкість у грудях. Яке лікування порадите?».

— Якщо є набряки на нижніх кінцівках (переважно симетричні), то найбільш час­то їх причиною є серцева недостатність. Але це може бути і венозна, і лімфатична недостатність. Рекомендую звернутись до кардіолога, провести електрокардіологіч­не дослідження і УЗД серця, щоб визна­чити скоротливість, розміри камер серця, товщину стінок, бо у вашому випадку є вже прояви серцевої недостатності.

«Брату — 36 років. Верхній тиск — 140−150. Має трохи зайву вагу (важить 115 кг). До кардіолога не поспішає, хоча скаржиться, що серце його то поболює, то поколює… Що це може бути?».

— Вага 115 кг — це вже ожиріння. Зрозу­міло, є різниця, чи серцю треба перекачу­вати кров через 80 кг, чи через 115 кг. Серце працює у посиленому режимі. Тож перше, що потрібно зробити, — схуднути.

Поколювання може свідчити як про не­вралгію, так і міалгію. Необхідно прокон­сультуватись з дієтологом, ендокриноло­гом та зайнятися спортом.

«Діагноз пацієнта звучить як „сер­цева недостатність лівого передсер­дя, фракція викиду 40−43“. Людина перенесла легкий інфаркт. У минуло­му — гіпертонік. Вік — 83 роки. Супутніх захворювань немає. Які ліки порадите приймати на постійній основі?».

— Якщо є недостатність лівого шлуночка і знижена систолічна функція серця, то ін­фаркт не був легким. Систолічна дисфунк­ція викликала серцеву недостатність. Зви­чайно, для боротьби з нею слід приймати відповідні медикаменти.

Радив би пройти обстеження, яке на­зивається «коронографія». Всім пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда (чи вели­кий, чи малий), необхідно пройти це обсте­ження. Його можна пройти у нашому Центрі серця та судин, і вже відштовхуватися від результатів цього обстеження. Можливо, цьому пацієнту може допомогти коронарне стентування, яке позитивно вплине на пе­ребіг його захворювання.

— Якою є подальша реабілітація піс­ля перенесеного інфаркту міокарда? Чи потрібно обмежувати фізичні наванта­ження?

— Залежно від того, який це був інфаркт — дрібновогнищевий чи великий. Чи є сер­цева недостатність і наскільки вона ви­ражена? Від цього потрібно відштовхува­тися, від цього буде залежати тривалість і специфіка реабілітації. Можете звернутись до нас. Наші кардіологи нададуть повну ін­формацію, яку реабілітацію варто пройти у вашому випадку.

— Як виглядає лікування пацієнтів із неклапанною дефібриляцією перед­сердь?

— Такі пацієнти у першу чергу повинні приймати антикоагулянти (препарати, які впливають на розрідження крові), оскіль­ки вони мають великий ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень (особливо ішемічних інсультів). Якщо є фібриляція пе­редсердь, то важливо знати їх розміри. Чи можна перевести цю фібриляцію у синусо­вий ритм і не мати фібриляції.

— Розкажіть якийсь цікавий випадок із вашої практики.

— Недавно була у нас пацієнтка з важ­ким ураженням серця (важким інфекційним міокардитом). Жінка мала важку серцеву недостатність. Фракція була знижена більш ніж удвічі. Через місяць після лікування у неї достатньо добре відновилась систолічна функція. УЗД серця показало, що серцевої недостатності у пацієнтки фактично не за­лишилося.

«На К Т — „аневризма грудного відділу аорти“. Що це означає? Як лікувати?».

— Аневризма грудного відділу аорти лікується оперативно. У нас є відділення кардіохірургії, яке займається такою про­блемою. Не зволікайте із зверненням. Аневризма грудного відділу аорти небез­печна тим, що може бути відшарування внутрішньої стінки. У нас є позитивний до­свід боротьби з такими розшаровуючими аневризмами.

«Чи корисно старшій людині пити ас­пірин для розрідження крові, щоб запо­бігти тромбоутворенню? Батькові — по­над 70 років».

— Якщо є ішемічна хвороба серця, то по­трібно приймати. Якщо її немає або є про­типоказання до прийому аспірину, потрібно проконсультуватись з кардіологом.

— Як розпізнати інфаркт?

— Гострий, стискаючий, раптовий, не­стерпний, пекучий біль за грудиною з ірра­діацією у ліву руку, ліву щелепу, під язик, під ліву лопатку — це найбільш класичні симп­томи. Якщо біль за грудиною триває біль­ше 10 хвилин, потрібно викликати бригаду швидкої допомоги, яка зробить кардіогра­му, і вже кардіограма покаже, інфаркт це чи ні.

«Після перенесеного грипу у чолові­ка почалися проблеми з серцем. Серце збільшене у два рази. Чи лікуєте ви такі патології?».

— Після перенесення будь-якого інфек­ційного захворювання можуть бути усклад­нення: інфекційний міокардит, ураження міокарда, збільшення розмірів серця, ди­латація камер, зниження систолічної функ­ції серця. Потрібно звернутись до кардіоло­га і розпочати медикаментозне лікування.

— Які є ризики для людини, в якої у родині були випадки серцево-судинних захворювань?

— Генетика є визначальним фактором у розвитку і перебігу серцево-судинних за­хворювань. Якщо у родині є схильність до ішемічної хвороби серця, були випадки ін­фарктів чи інсультів, то родичі мають підви­щений ризик цих захворювань і ускладнень від них.