Чи буде Константінов навчати демократії американських президентів?

Виступаючи на цих зібраннях, різні місцеві і заїжджі політики, як під копірку, повторюють лише дві теми. З одного боку, вони розхвалюють лідерів та політику Росії, з другого боку, безсоромно ганять лідерів та політику «ворога № 1» — Сполучені Штати Америки. Представляють окупований Крим, як центр світу, регіон передової політики, в якого весь світ має вчитися.

Нещодавний безлад, спровокований Трампом, який не бажав передавати владне крісло, з захопленням Капітолію дуже порадував кримських окупантів, бо виявляється, не лише в Росії громадяни протестують.

Про те, що протест в США, і протести в Росії — це зовсім різні явища, кримський «виконроб кримської весни», звичайно, не здогадується. Нещодавно з трибуни «держради» її спікер Владімір Константінов заявив буквально таке: «Але не їм вчити нас демократії і правової процедури. Швидше навпаки, коли на руїнах сучасної Американської держави вони будуть відтворювати свою політичну систему, ми готові надати їм методичну допомогу. Їм дійсно є чому повчитися у нас з вами. Мало того, вони вже почали процес навчання. Не випадково ж день інавгурації президентів США присвячений до нашого дня республіки».

Ця недалекоглядна сентенція в стенограмі виступу супроводжена зауваженням в дужках: (сміх в залі), приблизно так, як писали в звітах про пріснопам’ятні сфальсифіковані судові процеси в 30-х роках. Це не дивно. В Криму на озброєння широко беруть досвід і методи пропаганди СРСР. А там, як пам’ятаємо, скільки існував Радянський Союз, стільки його політики передрікали дві речі: розвал США і крах американського долара.

Однак СРСР вже нема, а США є країною з першою в світі економікою, яку Росія зараз навіть доганяти не наважується. І її основою, звичайно ж, є американський долар, який за період, поки в Москві чекають його краху, залишається першою світовою валютою. Свого ж рубля Росія з того часу вже міняла декілька разів, але він так і залишається «дерев"яним».

І от Владімір Константінов, містечковий кримський політик, який зрадив батьківщину і який розшукує Інтерпол, сидить на березі Салгіру та знову очікує, що Американські Штати розваляться, а американські президенти вишикуються в чергу, щоб він їх повчив демократії. Те, що це діагноз — зрозуміло. Але чому не дивує кримчан, які добре знають, хто такий Владімір Константінов? Та тому, що давно вже кримські колаборанти взяли на озброєння метод «кримопупізму», як вони його називають.

Мєшков, наприклад, пропонував перенести штаб-квартиру ООН… в Ялту. Звичайно, це говорить про те, що слабенький юрист, який раптом назвався президентом, не уявляв навіть, що таке ООН, і не знав, чи витримає таке навантаження Ялта. Тому не дивно, що кілька днів тому, з нагоди 76-річчя Ялтинської конференції глав держав, Владімір Константінов заявив, що «ми дбайливо зберігаємо пам'ять про Ялтинську конференцію і готові знову стати центром світової політики…».

«Герой кримської весни» не здогадується, що насправді Ялта ніколи, навіть в тому ж 1945 році, не була «центром світової політики», а тому і стати ним «знову» ніяк не може. Точно так, як не були реальними центрами світової політики навіть значно більш відомі світові Тегеран і Потсдам, де проводились подібні конференції. Той факт, що зустріч лідерів держав в лютому 1945 року відбулася саме в Ялті, свідчить не про те, що вона була якимсь центром, тим більше центром світової політики, а про те, що там знайшлися три палаци, де могли розміститися делегації. Зустрілися, вирішили, роз’їхались. І ця зустріч не додала значущості ні Ялті, ні Криму. Ні тим більше нинішнім кримським колаборантам. Просто факт історії. Цікавинка для туристів. Та цей «туристичний» факт кримські політики використовують для пропаганди російської політики.

Спікер кримської «держради» говорить, що людство нібито зацікавлене в «Ялті -2». «Наш президент виступив з ідеєю проведення саміту держав — постійних членів Ради Безпеки ООН: Великобританії, Китаю, Російської Федерації, США та Франції». І вже сам він пропонує таку зустріч провести… в Криму, звичайно. І в нього навіть тіні сумніву нема, — бо давно вже кримські владці відірвалися від реальності, — що така зустріч не може проводитися на невизнаній окупованій території. І спікера не цікавить той факт, що в «Ялті-2» зацікавлений не світ, бо жодна країна не підтримала цю ідею, а сам російський диктатор. Та ще окупаційна кримська влада — для підвищення самооцінки, бо совість або страх за зраду все ж мучить, очевидно.

Здається, що ці окупаційні політики перебувають в якомусь летаргічному сні, від якого не можуть пробудитися, і в якому їм привиджується якась така реальність, якої насправді не існує. І вони думають, що все те, що їм здається навкруги — це не сон, а все так і є насправді. Але чим кращий сон — тим важчим буде пробудження і повернення в реальність.