«Татаров – людина Януковича і Захарченка. На його захист був дзвінок не з України...»
НАБУ підозрює заступника керівника Офісу президента у хабарництві й рейдерстві. Генпрокурорка Ірина Венедіктова заблокувала його арешт
Найближче оточення президента Володимира Зеленського погрузло у корупції, а сам глава держави, який 19 місяців тому, перед своїм обранням, метав громи і блискавки у бік хапуг, закриває на це очі. Більше того — захищає корупціонерів, намагається вивести їх з-під удару. Ця думка утвердилася у багатьох наших співвітчизників після чергового скандалу державного масштабу. Його головним фігурантом є Олег Татаров, людина із колишньої обойми Януковича, яка із благословення Зеленського працює заступником керівника його канцелярії. Більше того — уповноважена курирувати… правоохоронні органи.
Національне антикорупційне бюро обґрунтовано, на основі беззаперечних доказів, підозрює Олега Татарова у хабарництві, у фальсифікації матеріалів резонансної кримінальної справи. «Убивчі» покази на нього дали слідчим головні підозрювані, колишні спільники Татарова, які зізналися у своїх неправомірних діях. У НАБУ підготували підозру канцеляристу Зеленського, збиралися ось-ось затримати його, провести обшук. Але за кілька годин до спецоперації її заблокувала «своя людина» президента — генпрокурорка Ірина Венедіктова. Безпідставно, всупереч закону, відсторонила чотирьох прокурорів, які вели гучну справу, а процесуальним керівником призначила… себе. Тож без прокурорської санкції взяти за шкірку Татарова в обумовлені законом строки детективи НАБУ не змогли. Керівництво цього антикорупційного органу заявило про «продовження свідомого тиску на слідство», до якого за останні пів року Офіс генпрокурора вдається не вперше.
Кримінальна справа, до якої виявився дотичним високопоставлений чиновник Офісу президента, стосується оборудок з житлом для Нацгвардії. Його споруджувала державна компанія «УкрБуд», якою управляв екснардеп Максим Микитась. Як випливає із матеріалів слідства, за домовленістю між Микитасем і колишнім командувачем Нацгвардії, генерал-полковником Аллеровим (той начебто отримав 125 тисяч доларів хабара), елітні квартири у центрі Києва, на Печерську, обміняли на менш престижні і значно дешевші помешкання на далеких околицях столиці. Завдані внаслідок цієї «ротації» збитки державі слідство оцінило у 81 мільйон гривень.
За «розрулювання» цієї ситуації свого часу взявся Татаров, якого після ненависного йому Євромайдану впливові люди попросили працевлаштувати в «УкрБуді» адвокатом. Рекомендували його як «сильного юриста для вирішення особливих питань». Згодом Микитась, який пішов на угоду зі слідчими НАБУ, заявив їм, що Татаров дав хабара заступнику голови експертного центру МВС Костянтину Дубоносу — і той завдані державі збитки зумисно понизив більш ніж в 11 разів, із 81 мільйона гривень до 7 мільйонів. За цю послугу Дубоносу віддячили паркомісцем, яке коштувало 250 тисяч гривень. Прокурори заявляють: мають докази того, що Татаров надсилав Микитасю копію паспорта Дубоноса, на прізвище якого треба було зареєструвати це паркомісце — зі 100%-ою знижкою.
А ще, за свідченням Микитася, він передав Татарову велику суму грошей для хабара судді Вищого антикорупційного суду Сергію Мойсаку. І той згодом, у жовтні 2019 року, при обранні запобіжного заходу для Микитася, присудив йому доволі лояльне обмеження — досудовий арешт з правом внесення застави у розмірі 5,5 мільйона гривень. Зрозуміло, що для такого крутого бізнесмена ця сума була символічною…
Після негативного резонансу у суспільстві від такого поблажливого рішення апеляційна інстанція скасувала цей присуд. І збільшила грошову заставу до 80 мільйонів гривень. Микитася взяли під варту.
Горе-забудовника чекали й інші неприємності. Його недавній рятівник Татаров разом зі спільниками-рейдерами за віртуозними схемами взялися «розпилювати» «УкрБуд». Як сказав його колишній власник — пустили фірму «під укіс». Зі слів Микитася, Татаров займався юридичним оформленням документів з перереєстрації «УкрБуду» на підставних осіб-інвесторів. Унаслідок цього Микитась був позбавлений права контролю за фірмою. Нові господарі грошей на добудову житла не дали, зате розпродали всі активи «УкрБуду». Розбагатів і Татаров — у його дружини з’явилася мережа взуттєвих магазинів. За словами Микитася, на ім’я Татарова, його родичів, близького оточення було оформлено багато дорогих квартир у житлових комплексах «УкрБуду». Продавали їм ці помешкання із 70-відсотковою знижкою.
Після арешту фактично збанкрутілого Микитася Татаров кинув його напризволяще. Шокований таким розвитком подій, забудовник і ще декілька осіб, задіяних у незаконних житлових оборудках, вирішили розповісти всю правду детективам НАБУ. Підписали з ними угоду про співпрацю. Усі свої покази слідчим Микитась підтвердив документами: записами телефонних розмов, копіями SMS-листування, іншими вагомими доказами.
Усе це й давало підстави детективам, крім згадуваного експерта, затримати і заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Але санкцію на його арешт 28 листопада не дав суддя Вищого антикорупційного суду… Мойсик. Той самий, якому, за словами Микитася, Татаров передавав хабар. На додачу, генпрокурорка Венедіктова усунула прокурорів, які вели справу Татарова. І призначила нових, які завершену справу тепер розглядатимуть по-новому. Час гратиме на Татарова…
Як повідомив редактор інтернет-сайту «Цензор.нет» Юрій Бутусов, кілька днів тому, після витоку інформації із суду, в Офісі президента за участі Зеленського відбулася нарада щодо скандалу з Татаровим. Президент був незадоволений відкриттям справи проти Татарова, назвав її «порожньою». Замість звільнення високопосадовця, вирішено було всіма силами його захищати. На керівництво НАБУ почали робити нові інформаційні «наїзди». Бурхливу, але таку неадекватну діяльність з порятунку Татарова розвинула Венедіктова…
Хто такий і звідки взявся Олег Татаров? Йому 38 років, доктор юридичних наук, має міжнародну ліцензію адвоката. 15 років пропрацював в органах внутрішніх справ. Дослужився до заступника начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ. За правління Віктора Януковича був фактичним рупором МВС, яке очолював одіозний Віталій Захарченко. Під час Революції гідності Татаров обмовляв (у тому числі — перед західними дипломатами) учасників масових протестів, виправдовував силовиків, які калічили і вбивали їх. Називав Майдан «державним переворотом», майданівців — злочинцями. Вів інспіровані тодішньою владою кримінальні провадження проти багатьох громадських активістів. Після люстрації і звільнення з органів був адвокатом проросійськи налаштованих функціонерів — заступника керівника Адміністрації президента Андрія Портнова, нардепа від «Опоблоку» Вадима Новинського (допомагав йому в усуненні від керівництва колишнього глави УПЦ МП митрополита Володимира). Татаров захищав колишнього голову Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, якого підозрювали у державній зраді. У березні 2020-го генпрокурорка Венедіктова хотіла призначити Татарова своїм заступником — але щойно про це дізналася громадськість і підняла шум, від цієї затії очільниця ГПУ відмовилася. І все ж Татаров швидко піднявся по службовій драбині. 5 серпня 2020 року Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента…
Не важко здогадатися, як на свіжий корупційний скандал із членом команди Зеленського (вкупі із багатьма попередніми) зреагують наші міжнародні партнери. Ті, які з усіх сил намагаються підтримати Україну — за умови, що її керівництво рішуче, на ділі, а не на словах, воюватиме з корупцією. Навряд чи після приголомшливої історії із Татаровим ми побачимо рятівні кредити від МВФ, гроші від інших фінансових інституцій і кошти від інвесторів.
А найголовніше — українці, яких у травні 2019-го, б’ючи себе у груди, так обнадіював тодішній керівник «Кварталу 95», герой серіалу «Слуга народу», отримали шок: «антикорупціонер» Голобородько-Зеленський їх обманув.
Сам же Татаров спростував свою причетність до злочинів. Заявив, що «чутки про них поширює оточення директора НАБУ».
Думки з приводу
Володимир Омелян, ексміністр інфраструктури, громадський діяч
Ну що ж, Венедіктова пішла шляхом Пшонки, а Зеленський продовжує дорогу Януковича в один кінець. Тому коли вам розповідають, що Зеленський — чесний і не краде, не вірте! Він давно вже у темі і в «долі».
…Соррі, але якби такі «цирки» витворяли Порошенко, Яценюк чи Луценко, вони би вже висіли на вербах. Щонайменше, у Фейсбуці.
Тарас Березовець, політолог
У Зеленського це вже другий момент істини. Перший був після зірваної операції з «вагнерівцями». Тоді це зруйнувало довіру з боку західних спецслужб і еліт. Сьогодні маємо момент № 2, який руйнує довіру до президента як з боку громадян, так і еліт. Такої нечуваної за нахабністю поведінки зі спробою прикрити чиновника із близького кола досі не дозволяв собі жоден президент. Ми стали на крок ближче до соціального вибуху. Тепер це лише питання часу. Ті люди, які помістили Зеленського у теплу ванну і зараз посилено підливають у неї водичку, у критичний момент зрадять його і залишать відповідати самого. Уже очевидно: Зеленський не усвідомлює всієї серйозності ситуації. Пояснити це йому — нема кому. І це тим гірше для нього.
Володимир Ар’єв, народний депутат
На захист Татарова був дзвінок. І цей дзвінок був не з України. Він був із закордону. І закордон цей є агресивним до України. Українська влада знову чутлива до Москви, а в Офісі президента працюють ті, за кого активно заступаються із Кремля. Татаров — людина Януковича і Захарченка. Татаров — людина, яка «кошмарить» бізнес, і від його переслідувань підприємцям навіть доводиться втікати з України. Один випадок я знаю. Сподіваюся, про це найближчим часом дізнаються й антикорупційні органи.
Історія, свідком якої ми стали сьогодні, є черговим доказом безпрецедентного покриття «своїх» і Зеленським, і Москвою водночас.
А хто ще остаточно не зрозумів, повторю: кого рік тому вважали «новими обличчями», насправді виявилися старими упирями. Просто упаковку їм зробили привабливішою…