«Зеленському треба обирати між інтересами одного олігарха й держави...»

А відтак Міжнародний валютний фонд, який наполягав на ухваленні такого банківського закону й ставив це умовою надання своїх траншів, не забариться з такою бажаною для України позикою. Перший транш якої, у розмірі кількох мільярдів доларів, може надійти вже у травні.

ПРИСКОРИТИ ухвалення «антиколо­мойського» закону у другому читан­ні дасть змогу ухвалення іншого за­кону — «Про внесення змін у Регламент щодо протидії зловживанням правами народних депутатів у ході законодавчої процедури». Цей закон зумовлений тим, що до «антиколомойського» законопро­єкту групи впливу олігарха у Верховній Раді внесли безпрецедентну кількість по­правок — аж 16 тисяч 586!

Щоб усі їх розглянути, знадобилося б кілька пленарних місяців. Увесь цей час ми б не отримували донорських коштів від МВФ. Так довго чекати знекровлена кризою вітчизняна економіка не могла. Це й змусило пропрезидентську фракцію шукати інструмент протидії лобістам Ко­ломойського. Урешті-решт за відповід­ний документ у Раді знайшлося 242 го­лоси.

Внесені зміни до Регламенту В Р пе­редбачають, що у випадку внесення до законопроєкту, який готується до дру­гого читання, більш ніж пів тисячі попра­вок, у парламенті може бути застосовано спеціальну процедуру розгляду відхиле­них комітетом пропозицій, яка спрощує ухвалення законопроєкту. Аби цю проце­дуру запустити, на початках народні де­путати повинні зібрати 150 підписів під відповідним зверненням. А потім підтри­мати цю процедуру 226 голосами. Зго­дом протягом двох днів після її застосу­вання кожна із парламентських фракцій має подати від себе лише по… п’ять по­правок із переліку відхилених, на ухва­ленні яких у сесійній залі наполягає. По­зафракційні нардепи мають право внести по одній правці.

Парламентські аналітики прогнозу­ють, така процедура суттєво скоротить проходження законопроєктів у другому читанні — від кількох місяців до кількох го­дин. «Розглядаємо цей законопроєкт не як норму, якою потрібно дуже часто ко­ристуватися. У законопроєкті прописа­но, що при розгляді змін до Конститу­ції чи кодексів цю норму взагалі не може бути застосовано, — каже заступник го­лови фракції „Слуга народу“ Євгенія Кравчук. — Ми її бачимо, радше, як запо­біжник від того, щоб депутати викорис­товували лазівки безконечної подачі по­правок для затягування розгляду того чи іншого законопроєкту».

P. S. Минулого вівторка, 21 квітня, Ко­мітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав розгляд правок до «антиколомойського» законопроєкту. Їх планується погрупува­ти у 63 абзаци.

Коментар для «ВЗ»

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики

Сподіваюся, Зеленський усвідомлює те, про що заявляв публічно: відмова від співпраці з МВФ — самогубство. Відповідно, йому треба обирати між інтересами однієї люди­ни, яка чимало доклалася до його президент­ської перемоги, й інтересами України.

Маю відчуття, що Ігоря Коломойсько­го нині більше цікавить не «ПриватБанк» як фінансова структура, а можливість отрима­ти грошову компенсацію за цей втрачений ним банк, який у державних руках став при­бутковим. Це набагато цікавіше, набагато перспективніше. Думаю, Коломойський за­раз веде боротьбу за це, розраховуючи на дефолт України. Оскільки дефолт спричи­нить створення простору можливостей лю­дям, у яких є значні фінансові ресурси — для купівлі різноманітних активів, які суттєво по­дешевшають.