«Так буває, коли до влади приходять невігласи...»

Таки малоефективним виявилося літнє навчання-муштрування народних депутатів від «Слуги народу» у курортному Трускавці. Багато депутатів президентської фракції не навчилися не те що писати закони, а елементарного — загальної культури, етики, такту.

Чемпіоном з політичного невігластва можна назвати 25-річного члена фракції «СН» Євгенія Брагара. Виступаючи в ефірі одного з телеканалів (відомого своєю проросійською орієнта­цією), він дав селянці із Кіровоградщини «оригінальну» пораду, як погасити борги за комунальні послуги — продати… соба­ку елітної породи, гавкіт якої почув у те­лефонній розмові.

Ця порада шокувала всю Україну, ко­ристувачі соцмереж відреагували на цю пропозицію нищівною критикою на адре­су владної команди, серіями саркас­тичних фотожаб, анекдотів. Після цього чергового «зашквару» у «Слузі народу» попросили пробачення за недолугість свого колеги і порадили однопартійцям думати, перш ніж щось казати.

До слова, у жінки, яка скаржилася на високі тарифи, собака виявилася аж ніяк не «елітною» — а 14-річною дворнягою. Її господиня Любов Колюча не залишилася у боргу перед нардепом: порадила йому продати свій… мозок. І додала: «Так буде краще — якщо не вміють керувати».

«Слуга» Брагар відзначився і за кілька днів до того, коли неадекватно відреагу­вав на конфлікт в автобусі з фронтовими волонтерами-медиками, які, їдучи з по­хорону вбитого російськими найманця­ми фронтовика, вимагали від водія при­пинити трансляцію російського серіалу. Нардеп накинувся з критикою на цих во­лонтерів, надіслав до керівництва фірми-перевізника листа з вимогою не карати водія, який дозволив крутити у салоні ро­сійський бойовик. Більше того, нардеп із президентської фракції подав у поліцію скаргу на волонтерів за те, що ті, мов­ляв, дискримінують громадян України за мовною ознакою. Звинуватив фронтови­ків у… ксенофобії.

Євгеній Брагар виявився «знавцем» і у вітчизняному кінематографі. Каже, не треба фінансувати патріотичне кіно з державного бюджету, бо воно, мовляв, не окуповується. На думку Брагара, біль­шість українців не ходить на патріотичне кіно (таке як «Кіборги», «Донбас»), тому й картин такої тематики треба знімати не більш ніж одну-дві на рік. А більше уваги треба приділяти «окупному» кіно. До та­кого відніс і фільм, який знімала студія «Квартал 95».

Зливу критики у бік владної фрак­ції у парламенті спровокувала й членки­ня фракції «Слуга народу» Ліза Богуць­ка. Та сама, що влітку лякала українців грудневим путчем Петра Порошенка (че­рез це у новому уряді начебто треба було залишити на посаді глави МВС Арсе­на Авакова). Цього разу нардеп Богуць­ка засвідчила «широке знання» політек­спертного середовища. Спостерігаючи за дискусією під час одного ток-шоу, в якій брав участь авторитетний соціолог, доктор філософії Євген Головаха, депу­татка написала у соцмережах (цитуємо мовою оригіналу): «Стоит сейчас Дуби­лет у Шустера. И какой-то Евгений Ива­нович позапрошлого столетия. Стоит бу­дущее и прошлое… И дедушка пытается рассказать…». Коли ж згодом Богуцькій звернули увагу на її безтактність щодо ві­домого науковця, депутатка від «Слуги народу» спробувала виправити ситуацію. Вийшло так само ганебно, як і першого разу. Ось як «гасила» скандал Богуцька: «Несколько дней назад я написала пост про Дмитрия Дубилета в программе Шустера. Его оппонента назвала „каким-то Евгением Ивановичем с позапро­шлого века“. Оказалось, что это очень известный социолог Евгений Головко. И выходит, что я обидела человека, назвав его „каким-то, с далекого прошлого“ и „совком“. Приношу свои извинения Ев­гению Ивановичу Головко».

Професор Головаха сказав, не обра­жається, що депутатка Богуцька його не знала — бо про неї він «також не чув». Водночас зауважив, що пост Богуцької був неприємним для нього, і побажав мо­лодому поколінню пам’ятати про культу­ру спілкування. «Мені це неприємно, але це другорядна справа. Тут тільки єдине — це рівень культури. Я б хотів наголосити на одній деталі — це полеміка. Полеміки можуть бути будь-якими — гарячими, за­взятими, але ніколи не треба переходи­ти на особистості. Особливо переходити на певні ознаки — за віком, статтю, етніч­ним походженням, станом здоров’я і так далі. Це вже у світі всі порядні люди дав­но зрозуміли. І минулим є саме ось такий підхід — коли людина каже, що „оцей дід стоїть і щось говорить“. Яка різниця — хто говорить? Бо важливо — що говорить… Така культура спілкування — з минулого. І на цьому я хочу наголосити: що можна бути формально молодим за віком, а за культурою — бути у далекому минулому, у середньовіччі».

Відчуття реальності забракло і рад­нику прем’єр-міністра з економічних пи­тань Олексію Мушаку. Він глибоко обра­зив мільйони вітчизняних пенсіонерів, заявивши у телеефірі, що «із задоволен­ням скасував би пенсії взагалі». Мовляв, «українці і так допомагають батькам». На думку Мушака, якщо скасувати пенсії, в Україні почнеться економічне піднесен­ня…

На кричущу безтактність «слуг народу» відреагувала колишній віцеспікер пар­ламенту Ірина Геращенко: «…Такого по­написували і понаголосовували за ці мі­сяці в турборежимі, що країна ще довго відчуватиме це на собі. У популістсько­му угарі вони навіть не розуміють, як їхні дії можуть ображати чи ранити, руйнува­ти і нівечити людські долі. Так буває, коли до влади приходять невігласи, інфанти­ли, популісти і безвідповідальні самоза­кохані особи».