Депутатські «пропуски» подорожчали
Нардепів каратимуть не лише за прогули, а й за «голосування ногами»
За — 265, проти — 0, утрималися — 25, не голосували — 92. Такі цифри висвітилися на парламентському табло за результатами остаточного голосування змін до Регламенту Верховної Ради і закону про статус нардепа, якими «посягнули» на депутатські портмоне. Якби нові правила діяли вже (наразі чекають президентського підпису й офіційного опублікування), 92 депутатів, котрі не натиснули жодної кнопки, поставили би на штрафний лічильник. Разом із тими, кого на робочому місці взагалі не було.
Для народних обранців, які полюбляють «шлангувати», і без того «печальний» законопроєкт до другого читання став ще «печальнішим». Не встигли відійти від попередньо проголосованої норми про те, що доведеться відповідати гривнею за прогули понад третини пленарних засідань чи половини засідань комітету, як бац — і новий «нєжданчик». До другого читання прописані у законопроєкті правила змінили: штрафників запропонували карати, відштовхуючись від кількості не «пленарних» прогулів, а пропущених голосувань. «Якщо народний депутат протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30 відсотках голосувань при прийнятті рішень на пленарних засіданнях Верховної Ради України або у більш як 50 відсотках засідань комітету Верховної Ради України, до складу якого його обрано, такому народному депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць», — саме у такій редакції й ухвалили штрафні санкції для нардепів.
Різниця між першим й остаточним варіантами колосальна. Одна річ — засідання, інша — голосування «поштучно». Пропустивши два-три пленарні дні, можна запросто ліміт безкарних (30%) «н. б.» перевищити. І тоді — прощавай, «друга зарплата», як називають щомісячні виплати на виконання депутатських повноважень. Хоча у перекладі на гривні так звані депутатські навіть кругліші за парламентські оклади з усіма надбавками. З заробітної плати податки вираховують, з «депутатських», розмір яких дорівнює зарплаті брутто — ні. Ціна питання, враховуючи оприлюднені суми заробітків нинішніх парламентаріїв, — від 40 тисяч гривень.
Перспектива залишитися без такої щедрої «надбавки» до зарплати викликала обурливе голосіння незгідних. Їхні аргументи зводилися до того, що негоже, мовляв, зазіхати на кошти, за які народні обранці утримують свої приймальні і вирішують проблеми виборців. Ось тільки саме так «депутатські» витрачають далеко не всі нардепи. Користуючись тим, що звітів за виплати на виконання повноважень для депутатів досі не запровадили, дехто розпоряджається цими грошима як справді другою зарплатою.
Але не тільки посягання на «депутатські» напружило критиків. У сесійній залі прозвучали й претензії щодо підрахунку «пропусків» із прив’язкою до неучасті у голосуваннях. Запровадження такої норми обмежує, мовляв, право депутатів на те, що називається «голосувати ногами». Ненатискання кнопок або взагалі вихід із зали — це теж, наголошували невдоволені, спосіб висловлення депутатської позиції. Зауваження слушне. Але принцип co za bardzo, to nie zdrowo теж ніхто не скасовував. Право на демарші не означає, що ним можна зловживати, бойкотуючи голосування раз за разом. До того ж, крім кнопок «за» і «проти», на депутатському пульті є і третій варіант — «утримався».
Якщо у попередній редакції згаданого законопроєкту йшлося лише про позбавлення штрафників так званих депутатських, то до другого читання з’явилася ще одна суттєва поправка. Досі підставою для нарахування депутатові зарплати за кожен трудодень був депутатський підпис у «журналі відвідувань» (письмова реєстрація). Тепер «денні» нараховуватимуть, беручи до уваги участь кожного з народних обранців у голосуванні. Якщо на пленарному засіданні депутат не прикладатиметься до пульта у понад 30% голосувань — мінус денна зарплата. Такими змінами сподіваються поламати нехитру прогульницьку схему — коли, розписавшись у журналі зранку, депутат міг гуляти на всі чотири (вирішувати свої справи), і при цьому отримував зарплату.