«Наша хода нагадає «втомленому» суспільству, що війну за незалежність не завершено...»

Перший для нового президента Володимира Зеленського День незалежності України кардинально відрізнятиметь­ся від усіх попередніх. Звичайно, як і раніше, під час цього свята звучатиме багато привітань, буде вдосталь державної символіки, музики, феєрверків. Але, на відміну від інших днів народження країни, у тому, який відзначатимуть 24 серпня 2019 року, вчуватимуться нотки конфліктності. До неї, такої недоречної, доклалися сам президент та його команда. А все через військовий парад, точніше, через його відміну.

На початку липня теперіш­ній керманич держави Во­лодимир Зеленський за­явив, що військовий парад є зайвим. Мовляв, треба відійти від цього радянського пережит­ку, а відзначати головне свято країни «у новому форматі». На думку президента, заощаджені кошти від непроведення параду (нібито він обходився у 300 млн грн) віддадуть на премії україн­ським воїнам. Фахівці підраху­вали: у такому разі на кожного воїна припаде приблизно по ти­сячі гривень…

Ідея господаря Банкової роз­чарувала воїнів та їхніх рідних. Вбачають у цьому вияв неповаги до захисників країни, зокрема до тих, хто у боротьбі за неї віддав життя. Адже у всі часи військовий парад був не тільки демонстраці­єю бойової міці, стійкості, відва­ги, а й даниною шани полеглим, визнанням їхніх заслуг.

Ветерани бойових дій виріши­ли провести альтернативний па­рад. Через соцмережі організу­валися у спілку, у кожній області з числа побратимів вибрали ко­ординаторів акції, обговорили сценарій, логістику. Очолити ко­лону воїнів запросили легендар­ного генерала-десантника Ми­хайла Забродського. Подали офіційну заявку у Київську міськдержадміністрацію.

Коли у Зеленського побачи­ли, якого розмаху набула ця на­родна ініціатива, і зрозуміли, якого удару вона може завдати іміджу президента, дали, що на­зивається, задню. Щоб приглу­шити негативний резонанс від власних дій, керівник Офісу пре­зидента Андрій Богдан оголосив про проведення 24 серпня Ходи гідності. Сказав, що вона про­йде «в європейському стилі» і завершиться «грандіозним кон­цертом» (гонорарів артистам не платитимуть?). За задумом Зе!-команди, у святковій колоні, яку очолюватиме глава держави, по Хрещатику пройдуться пред­ставники всіх родів військ, а та­кож дипломати, спортсмени, вчителі, медики, волонтери. І, як «великодушно» зазначив пан Богдан, ветерани АТО (читай — ініціатори параду) можуть «при­єднатися» до своїх бригад…

Однак бути «придатком» учасники бойових дій не захоті­ли. Навіть попри спішно склика­ну зустріч-нараду в Офісі прези­дента, де намагалися відрадити учасників «Маршу захисників України», від свого задуму ті не відмовилися. Ось що розповів кореспондентові «Високого Замку» член оргкомітету з про­ведення альтернативного пара­ду — колишній гранатометник 95-ї Окремої десантно-штур­мової бригади Олександр По­гребиський (Київ):

— Наш парад — це не опозиція владі. Український народ має ба­чити своїх захисників, тих, хто від початку війни брав участь у зміц­ненні Збройних сил України. На­род має бачити родичів загиблих воїнів, які своїм життям заплати­ли за Незалежність. Нас буде не одна тисяча. Йдемо на цей па­рад, щоб не забували, що в Украї­ні триває війна, що у нас є свої ге­рої, яких країна має шанувати. Це буде аполітичний захід. Без жод­ного ідеологічного забарвлення! Людей, які матимуть партійні стя­ги, значки, футболки, у нашому марші не буде. Наша хода — не за політику, а за Україну, за її захист! Після офіційного проходу запла­нованим маршрутом на Михай­лівській площі ми молитвою вша­нуємо пам’ять загиблих воїнів. Плануємо організувати концерт, в якому бійці, волонтери співати­муть пісні, народжені в АТО. Рок-зірок, усяких «кварталів» на цьо­му концерті точно не буде…

На військовий парад до Ки­єва у формі старшого солда­та прибуде і мати трьох синів, 55-річна жителька селища Гніздичева Жидачівського ра­йону Марія Мендюх. Колишній кухар із ресторану під Львовом, чотири роки тому попросилася на фронт. У військкоматі відмов­ляли, і все ж не могли відчепи­тися від цієї наполегливої жінки. На охопленій вогнем Луганщині у складі 24-ї Королівської бри­гади жінка варила смачні стра­ви для 80 захисників України. Удостоєна державних нагород. На запитання, що для неї озна­чає військовий парад, пані Ма­рія відповіла так:

— Це наше, захисників Украї­ни, усіх патріотів, свято. Не треба про нас забувати! Ми заслужили на повагу. Якщо влада дозволяє парад геям, іншим категоріям громадян, то чому ми, учасни­ки бойових дій, які безпосеред­ньо захищали Вітчизну, не може­мо урочисто пройтися центром Києва? Для воїнів це важливо. Своя хода фронтовиків буде і у Львові. Хлопці дзвонять до мене, узгоджуємо організаційні питан­ня. Думаю, до столиці з облас­ті поїде не менше ніж сімдесят учорашніх воїнів… Великих ви­трат на поїздку до Києва у нас не буде. А бюджетних — жодних! Самі підшуковуємо транспорт. Візьмемо у дорогу мінеральної води, напечемо пиріжків, наро­бимо канапок, на автозаправ­ках купимо собі кави. Може, діс­тану десь армійський термос, зварю у дорогу борщу. Алкого­лю зі собою брати точно не буде­мо. Якщо від когось із подорож­ніх почую запашок — до Києва не візьмемо! Парад для мене — це щось особливе. Ніколи не за­буду, як під час своєї фронтової служби була на параді у визволе­ній від російських окупантів По­пасній на Луганщині…

А підсумувати цю тему хоче­мо словами біолога за фахом, ексбійця добровольчого ба­тальйону «Айдар» Євгена Ди­кого: «Наш парад — про те, що незалежність нам дісталась не „на шару“, що її оплачено ці­ною мільйонів жертовних смер­тей кількох поколінь перед нами, і вже десятком тисяч смертей у наш час. Парад має нагада­ти, що країна буде незалежною лише доти, доки цю незалеж­ність є кому захищати, доки є го­тові помирати за неї. І головне — нагадати нашому „втомленому“ суспільству, що війну за неза­лежність та цілісність країни ще зовсім не завершено, що агре­сія Росії проти нас триває, і ми або переможемо, або зникнемо з карти світу».