«Кваліфікація половини складу НАБУ і САП не відповідає високим стандартам…»

Гостра криза у стосунках між керівниками Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури значною мірою повинна розв’язатися у вівторок, 24 липня. Саме цього дня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) розгляне питання про відповідність займаній посаді очільника САП Назара Холодницького, на якого у березні цього року «накапали» генпрокурор Юрій Луценко і директор НАБУ Артем Ситник. Холодницького тоді звинувачували у «зливі» службової інформації на користь підозрюваних — одіозних в Україні осіб, у тиску на прокурорів, у гальмуванні справ, у нецензурних висловлюваннях. Інкримінували й інші неправомірні, на думку скаржників, дії. Про них НАБУ стало відомо під час таємного прослуховування розмов у службовому кабінеті Холодницького (історія із «жучками» на стінці акваріума).

У ГПУ і НАБУ вважають, що Холодницького треба відправити у відставку. Однак, судячи з інформації, яка просочилася у пресу, доповідач КДКП у цій справі пропонує обмежитися доганою.

Оцінити затяжну війну в антикорупційних відомствах корреспондент «Високого Замку» попросив відомого правника, науковця, адвоката Миколу Сірого, який у 2015 році був за крок від того, щоб стати першим директором НАБУ.

— Пане Миколо, три роки тому ви увійшли у фінал конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. При виборі з двох кандидатур президент тоді віддав перевагу Артему Ситнику. Наївно було би думати, що після цієї умовної поразки ви не стежите за тим, що відбувається зараз на антикорупційному фронті. Як професіонал, чи задоволені ви результатами роботи НАБУ, а заодно — і САП. Наскільки вони виправдовують ваші сподівання?

— Моя оцінка пов’язана не стільки з діяльністю названих структур, а зі станом антикорупційної боротьби у країні загалом. У 2015 році Україна перебувала на 130−140 позиціях у рейтингу держав світу щодо сприйняття корупції. Минає четвертий рік з часу того дослідження, але, на жаль, крім загальних обговорень, показових конкурсів, прогресу у цій сфері немає. Ми топчемося на місці. Це не може не тривожити.

Замість цілісної, конструктивної роботи зі зменшення корупції, переведення країни у режим відкритої ринкової економіки, яка управлялася б на демократичних засадах, що не дає шансів для корупційних зловживань, ми постійно бачимо необґрунтовану внутрішню конфліктність, спостерігаємо гостре протистояння у середині антикорупційної системи. Роботу державних очільників у цій сфері спрямовано не на підвищення, а на пониження авторитету антикорупційних органів.

Новостворені інстанції не демонструють належного професійного рівня, потенціалу розвитку. Все це сумарно змушує мене давати їм стримані оцінки, а не позитивні.

— Між керівництвом НАБУ, САП, МВС, ГПУ давно іскрить, і це завдає величезного удару по державі. У чому криються причини цього протистояння: у непрофесіоналізмі, у чиїхось політичних амбіціях, у корисливості, низьких моральних якостях? Вибір цих керівників було зроблено невдало?

— Глибинна проблема полягає у тому, що люди, які отримали ці політичні посади, не готові до нової моделі управління. Вони бояться відкритого суспільства, професійного середовища. Для них більш прийнятно, коли управління здійснюється з допомогою політичних важелів, коли діляться сфери впливу, політичного супроводження. Коли виключається професійний чинник, а в хід ідуть інформаційні технології, які вводять суспільство в оману, пропонують йому викривлені картинки, спрямовують на неконструктивні дискусії. І тим самим відволікають його увагу від важливих речей.

— Маємо величезний скандал довкола керівника САП Назара Холодницького, якого при призначенні вважали новою генерацією, нашою надією у сфері боротьби з корупцією. Йому приписують хабарництво, злиття службової інформації в інтересах підозрюваних, неетичну поведінку, ледь не ксенофобію. За попередніми даними, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів готується оголосити йому догану. Опоненти ж вимагають звільнення Холодницького. А як було би по-справедливому?

— Не захищаючи керівника САП, скажу: така увага і така концентрована атака на Назара Холодницького, надмірне фокусування, акцентування на цій особі — чергове викривлення, про яке говорив щойно. Якщо серйозно, з точки зору високих стандартів, перевірити роботу всіх антикорупційних органів, то і кваліфікація половини працівників НАБУ постане під питанням, і професіоналізм половини персоналу САП — теж.

Не кажу вже про стару структуру прокуратури як на центральному, так і на регіональному рівнях. За цією картинкою складається враження (принаймні пропонується суспільству, щоб воно дійшло до такої думки), що вся проблема антикорупційної боротьби — у Холодницькому. Мені здається, що йдеться про чергову маніпуляцію. Хоча, безперечно, якщо особа (і цьому є підтвердження) відійшла від правових норм, то має бути притягнута до того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності, їй має бути вказано на це.

З іншого боку, ми бачимо зосередження уваги на цій дисциплінарній відповідальності, а немає концентрованої уваги щодо іншого — комплексного переформатування правової системи, а не лише цього сегменту, на правильні стандарти. Тобто того, що пов’язано з роботою слідчих суддів, суддів загалом. Якщо ми переносимо увагу на суди, нам пропонують якусь райдужну перспективу з феноменальним Антикорупційним судом, який начебто вирішить усі проблеми. Мені здається, ми даремно витрачаємо час, зусилля. І країна щодня втрачає свої можливості.

— Якби вам випало очолити одну з цих антикорупційних структур, що робили б не так, як роблять нинішні керманичі?

— Те, що я як кандидат у директори НАБУ, пропонував у 2015 році, виконував би і тепер. Тоді я брав на себе зобов’язання, суть яких зводилася до наступного: якщо мені ніхто не допомагатиме, то завдяки плану моїх дій у списку рейтингу сприйняття корупції, країна поліпшуватиме свої показники щороку на 10 пунктів. Якщо ж у цьому питанні допомагатимуть уряд, президент, парламент, то спільними зусиллями ми вийдемо на позначку 20% підйому у цьому рейтингу щороку. Я розумів, як цього досягати, пропонував відповідний план дій. На жаль, мої пропозиції не сприйняли…