Монумент Слави – аварійний
Його обгородили стрічкою, найбільш небезпечні частини демонтуватимуть.
/wz.lviv.ua/images/articles/2017/07/monum_foto.jpg)
Від понеділка, 10 липня, одну з частин Монумента Слави, що на вулиці Стрийській, обгородили стрічкою. Як розповів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, спеціально створена комісія вирішила обгородити найбільш критичну частину пам’ятника. Уже розпочато співпрацю з фахівцями НУ «Львівська політехніка» щодо підготовки проекту першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати низку демонтажних. На засідання виконкому, яке відбудеться у п’ятницю, 14 липня, готується рішення щодо замовника робіт. Комісія Галицької райадміністрації склала акт про аварійність пам’ятника.
Того ж дня у Львові відбулася прес-конференція членів громадської ініціативної групи з демонтажу “Монумента бойової слави радянських збройних сил у Львові” на тему: «Чому Львівська міська рада перешкоджає демонтажу Монумента Слави». Учасники прес-конференції наголошували на бездіяльності міської ради у питанні демонтажу пам’ятника, звинувачували у гальмуванні процесу. “Монумент був споруджений на виконання постанови Львівського обкому ЦК КПУ, в описовій частині наголошується, що він демонструє “безмежну відданість КПРС”, — заявив депутат VI скликання Львівської обласної ради, голова Франківського районного осередку Спілки політв’язнів України Юрій Зірченко. — Його відкрили 9 травня 1970 року. Цей монумент є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Відповідно до п. 6 Перехідних положень закону про декомунізацію, він має бути демонтований органами місцевого самоврядування. Піднімаємо це питання вже не перший рік. УРП ще у 2012 році подавала з цього приводу позов на Львівську міську раду. На суді представник мерії заявив, що міськрада не зацікавлена у знесенні цього пам’ятника. Нині засідання міської робочої групи з демонтажу проводять ледь не кулуарно, ми про них не знаємо...”.
Голова Львівського обласного Товариства політв’язнів і репресованих Петро Франко пригадав, що у 70-х роках він працював на Львівському молокозаводі, і з усіх працівників збирали по 10 рублів на спорудження цього пам’ятника. “Монумент має бути демонтовано до кінця цього року, — наголосив учасник бойових дій з добровольчого батальйону ОУН Антон Петрівський. — Даємо шанс владі зробити це цивілізовано. Якщо влада цього не зробить, будемо робити це самі”. За словами учасника АТО, гроші на проведення демонтажу можна було би зібрати із представників бізнесу. А Юрій Зірченко уточнив: “Вартість матеріалів пам’ятника (бронза. — Авт.) окуплять усі роботи з його демонтажу”.
Коментар для «ВЗ»
Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова
З того часу, як я почав працювати міським головою, мене звинувачують в усіх смертних гріхах. Але, приймаючи рішення, я завжди повинен врахувати в першу чергу інтереси громади міста. А громада — це велика спільнота, де живуть люди різного досвіду, віку і сприйняття сьогоднішнього, минулого і майбутнього. У цьому і полягає мудрість — мати мудрих порадників, які б давали поради з кожного питання. Але рішення міський голова приймає самостійно. Жодного рішення я ще не приймав. Моїм розпорядженням створено робочу групу, куди увійшли фахові спеціалісти. Кращої думки, ніж спеціалістів Національного університету ім. І. Франка, Українського католицького університету, НУ “Львівська політехніка”, Львівської національної академії мистецтв, годі пошукати. Ми зробили відповідні запити до усіх цих університетів. Їхня позиція ляже в основу кінцевого рішення комісії. Ми повинні працювати збалансовано. Треба розуміти, що Друга світова війна — це історичний факт. Ми не можемо його заперечувати. У радянській армії близько половини вояків були українці. Вони воювали з фашизмом. Не можемо заперечувати цього факту. Тому кожен монумент, який був споруджений, має бути чітко продуманий з точки зору минулого і майбутнього. Думка експертів для нас є критично важливою. Бо я не є за фахом історик, і маю приймати рішення, які будуть гідними і через десять, і через тридцять років. А не орієнтуватися тільки на якусь моментальну реакцію. Українська незалежність має 26 років. Але зараз чомусь почалося певне загострення щодо того чи іншого минулого. Я би хотів, щоб ми усі рішення приймали виважено, мудро.
Фото прес-служби ЛМР