Перед кримським референдумом навіть кучмівський сховається

О 20-ій зачинилися виборчі дільниці, а близько дев’ятої ранку наступного дня були оголошені результати голосування. За всю історію українських виборів і референдумів такої оперативності ще не було. Так звана кримська влада навіть паузи не витримала, так поспішала оголосити заздалегідь намальовану картинку нестримної «тяги» кримчан до Росії. І так, за офіційними даними, явка на референдумі трохи не дотягнула до 83 відсотків. За приєднання Криму до Росії проголосували 96,77 відсотка виборців. Визнали так званий кримський референдум лише Росія, Сирія, КНДР і Венесуела. Список «визнавачів» сам за себе говорить. Як і запаскуджений до «не можу» псевдореферендум, який нічого спільного з волевиявленням не має, каже голова кримського відділення Комітету виборців України Андрій Крісько (на фото).

—Кримський?референдум вже порівнюють з кучмівським, під час якого на деяких дільницях з явкою так перестаралися, що за 100 відсотків перевалила. Можна хоча б приблизно оцінити, скільки насправді кримчан взяли участь у голосуванні? У Меджлісі заявляють про 30-50 відсотків. Звучала навіть цифра 20 відсотків.

—Офіційна цифра виходить за реальні межі уявлення про активність кримських виборців. Особливо з урахуванням того, що не голосували кримські татари, — каже Андрій Крісько. — Явка була достатньо високою. Не можна сказати, що люди масово не пішли на референдум. Але наші оцінки значно скромніші за офіційні цифри. Думаємо, орієнтовно явка була 50-60 відсотків. Все решта «накрутили». У тому числі і за рахунок додавання у виборчі списки людей, які голосували на кількох дільницях.

— Для порівняння: якою була явка по Криму, скажімо, на минулих парламентських виборах?

—Якщо не помиляюся, 44 відсотки. Після цього найвища явка спостерігалася на місцевих довиборах — 57 відсотків. Це була стеля. Стрибок до 83 відсотків навіть важко собі уявити. На референдумі висока явка спостерігалася у першій половині дня, до 14 години. Після цього усі, з ким ми тримали зв’язок на дільницях, казали, що людей майже немає.

— 97 відсотків за приєднання Криму до Росії. Скільки тут накинули до реального волевиявлення кримчан?

— Те, що відбулося, можна назвати зйомкою дорогого блокбастера для російських телеканалів про те, як у Криму хочуть в Росію. Нічого спільного з процесом волевиявлення це не має. Реальні результати волевиявлення неможливо встановити. На більшості дільниць не допустили до процесу підрахунку голосів пресу. Незалежних спостерігачів, які могли б дати правдиву оцінку, з самого початку не було. Рахувати могли що завгодно і як завгодно. Ніхто ситуацію не контролював. За свідченнями одного з очевидців, коли його виштовхували з дільниці перед підрахунком голосів, він встиг помітити, що бюлетені зі скриньок висипали навіть не члени комісій, а «самооборонівці». Сказати, що на референдумі було щось не так, — це нічого не сказати. Там все було не так.

— Що це за організація, якій єдиній дозволили проводити екзит-пол?

— Кримський республіканський інститут політичних та соціологічних досліджень. Директор цієї організації — депутат Сімферопольської міської ради. Ця соціологічна служба вже неодноразово «відзначалася» і на місцевих, і на парламентських виборах — необ’єктивними рейтингами для прорегіонівських ЗМІ.

— Спостерігачів теж, наче на кастингу, обирали. Серед іноземних виявилося чимало скандальних персонажів (як представники угорської партії «Йоббік», відомої нападками на євреїв і ромів, чи «лівий» депутат Європарламенту з репутацією неосталініста).

— Серед спостерігачів не побачили жодної організації, яка б заслуговувала довіри. Зрештою, жодна поважна організація не взялася б моніторити нелегітимний референдум. Спостерігачі, які прибули, мали або безпосередній стосунок до Росії, або були помічені у лояльній до неї позиції. Деякі з міжнародних спостерігачів відомі у своїх країнах крайньорадикальними висловлюваннями чи випадами. Це люди маргінального складу. Вони приїхали сюди не для того, аби забезпечувати чесність і прозорість референдуму. На деяких дільницях функції спостерігачів виконувала «самооборона».

—Підтвердилася інформація, що частину бюлетенів надрукували вже з позначками у «потрібному» квадратику?

—Це були не бюлетені, а агітаційна продукція — як зразок, де і яку позначку ставити. Але є інформація, підкріплена фотодоказами, що такі «бюлетені» з підказкою за Росію висіли на виборчих дільницях.

—Це ще квіточки. «Ягідки» — голосування у Криму за російськими паспортами.

— Враховуючи, що творилося на дільницях, не виключено, що голосували і громадяни Росії. Людей масово вносили у додаткові списки виборців з порушенням усіх процедур. На деяких дільницях людина писала заяву й одразу ж отримувала бюлетень, не пред’являючи паспорт, без винесення питання на голосування комісією. Цифри подекуди зашкалювали. Наприклад, на дільниці у Бахчисараї у день голосування станом на 14 годину у додаткові списки було внесено понад 300 людей при загальній кількості виборців на цій дільниці — півтори тисячі. Така ж ситуація фіксувалася у Феодосії. Не обійшлося, вочевидь, і без «мертвих душ». Їх дуже багато. Бо списки виборців старі, не уточнені. На одній з дільниць, наприклад, використовувалися списки ще 1999 року.

— Після референдуму у Криму влаштували народні гуляння — з танцями, концертами. «Плясуни» реально не замислюються над тим, що на них чекає далі?

— Недільного ажіотажу вже немає. Трохи заспокоїлися. Думаю, дехто почне тверезіти вже у вівторок, коли прийдуть до банкоматів, а гроші на картках — у рублях. Причому, до останнього не відомо, за яким курсом переведуть гривні на рублі.