Кримський Гоблін

Безкінечні «наїзди» на сімферопольського мера (тепер вже «екс») Бабенка, скандальне 9 Травня з мордобоєм у Львові (2011-го), знесення кримськотатарських «самобудів» поблизу Молодіжного у 2012-му. Це, мабуть, й усе з найгучнішого, чим наслідило «Русское единство» за останні п’ять років, відколи керманичем партії став Сергій Аксьонов. Тепер же його прізвище щодня на слуху. З перетворенням Криму на гарячу точку про Аксьонова, якого у напівпорожній залі кримського парламенту проголосили прем’єром, почули не лише в Україні. Тільки «слава» у самозваного прем’єра така, що на тюремний строк до 10 років тягне. СБУ вже порушила проти Аксьонова справу (за статтею про посягання на конституційний лад і захоплення державної влади). Але ходити під криміналом Аксьонову не звикати. Як і під криміналітетом.

Кримська біографія урод­женця молдовських Бєльц Аксьонова починається наприкінці 80-х. Закінчивши школу, подався до Сімферополя — вступати у вище політичне військово-будівельне училище. Диплом Аксьонов отримав, на цьому його військова кар’єра і закінчилася. Надворі був початок буремних 90-х, і спокуса «колотити бабло» (точніше — виколочувати з тих, хто вже ним ворочав) була заманливішою за офіцерські погони. Випускник політучилища зайнявся бізнесом. Принаймні так називає свою діяльність сам Аксьонов. Починав, мовляв, страховим агентом, потім — заступником директора кооперативу. «Був приватним підприємцем, — переповідає Аксьонов свою бізнес-історію 90-х. — Займалися продуктами харчування, консервацією, відправляли за кордон товари народного вжитку. Абсолютно чисті комерційні угоди».

Але є й інша версія щодо раннього бізнесу Аксьонова, яка гласить не про комерцію, а про бандитський рекет. У подробицях цю версію озвучив нардеп-кримчанин Андрій Сенченко, заявивши: ще в училищі Аксьонов «трудився» у злочинному угрупованні «Греки». А пізніше, коли «Греків» розчавило потужніше бандформування «Сейлем» (на кривавому рахунку якого — кількадесят убивств), переметнувся під його дах.

«Аксьонов — бригадир бандитів. Прізвисько — Гоблін. Курирував платні туалети на курорті Південного берега Криму. Обвинувачувався у трьох убивствах, але не доведено або припинені справи. Натуральний бандит, туалетний Гоблін, — розповів в інтерв’ю Радіо «Свобода» кримський історик, офіцер запасу ВМС України Вадим Махно. — Це було однією з причин того, що офіцери Збройних сил України не підпорядкувалися так званій новій кримській владі. Підкоритися бандиту — як потім у дзеркало дивитися?».

Історія про кримінальне минуле Сергія «Гобліна» спливла у кримських ЗМІ ще 2009 року. Але розголосом у кримських масштабах і закінчилася. Аксьонов навіть судився, намагаю­чись «відбілитися» від темних плям у своїй біографії. «Нічого такого не було, — відхрещувався від запитань про участь у бандформуваннях. — Це мої опоненти писали. Ще за часів Ющенка мене перевіряли. На мене нічого немає. Я ніколи не був судимим, не притягувався, не проходив по жодних кримінальних справах. У мене біографія бізнесмена. Хоча у 90-ті по бізнесу доводилося спілкуватися з усіма, у тому числі і з людьми з певного середовища, з органів, з держслужбовцями».

Проте матеріали, які потрапили в Інтернет, а потім й у суді спливли як доказ, переконливіші за словесні запевняння Аксьонова. Йдеться про роздруківки оперативно-розшукової справи Кримського УБОЗу і копію обвинувачувального висновку щодо Аксьонова і двох його співучасників.

Як тоді Аксьонову з таким «документальним багажем» вдалося за ґрати не загриміти? Тут дві версії. Перша — спрацювали гроші і покровительство. Друга — «криміналу» проти Аксьонова не дали хід в обмін на згоду співпрацювати з органами і зливати потрібну їм інформацію.

Про можливе вербування Аксьонова свого часу навіть тодішньому російському президенту Медведєву доповідали. Ось якого листа адресували у Кремль за підписом Кримського комітету ВГО «Центр захисту прав людини «Свобода»: «Як випливає з інформації (з посиланням на публікацію «Кримського інформаційного агентства» від

22 грудня 2009 року. — «ВЗ»), громадянин Аксьонов С. В. був активним членом ОЗУ «Сейлем». На підтвердження вказаної інформації були надані оперативні міліцейські роздруківки УБОЗ ГУ МВС України в АРК і копія обвинувачувального висновку. Також, як випливало з інформації, кримінальна справа щодо Аксьонова не була закрита за реабілітуючими обставинам, а просто схована з метою його вербування. 10.06. 2010 року було рішення Апеляційного суду АР Крим, яким вказані відомості були повністю підтверджені. Разом з тим різні посадові особи РФ, включаючи посла РФ в Україні і Консула РФ в АР Крим, регулярно зустрічаються з кримінальним авторитетом на прізвисько Гоблін, ведуть з ним переговори і намічають стратегію спільних дій. Через що ВГО «Центр захисту прав людини «Свобода» висловлює занепокоєність контактами дипломатів РФ з кримінальними структурами у Криму і просить президента РФ вжити заходів з метою недопущення зрощування криміналу і дипломатичного корпусу РФ».

Незгодні гавкали — Гоблін йшов, обростаючи новими зв’язками не лише у Криму, а й у Москві. Серед його «опікунів» називали й одіозного держдумівця Костянтина Затуліна (якого в Україні тричі оголошували персоною нон ґрата), і тепер вже колишнього московського мера Юрія Лужкова. «Саме Затулін активно просуває представника «Русского единства» в обійми мера Москви й організовує їм таємні зустрічі. Усе просто! Костя вибив гроші з Лужка для реалізації проектів придбання кримської нерухомості через кримінал при владі на півострові», — писав у серпні 2010-го Володимир Притула на блог-сторінці «Первой Крымской».

Схоже, у Києві Аксьонов теж високим покровительством користувався. Причому не лише за президентства Януковича. Подейкують, на партзборах Аксьонов не раз кидав фразу: «За Ющенка я взагалі всі питання запросто вирішував!».

Перед минулими парламентськими виборами у кримській пресі прізвище Аксьонова згадували з прив’язкою до олігарха Дмитра Фірташа. Той, мовляв, може підтримати голову «Русского единства», який буцімто лобіював його бізнес-інтереси у кримському парламенті. Але Фірташ у виборчій кампанії Аксьонова власною персоною не засвітився (принаймні публічно). Та й суперники у сімферопольському окрузі були Гобліну не по зубах.

З крісла у кримському парламенті на місце у головній Верхов­ній Раді Аксьонов так і не пересів. Що вже про прем’єрський портфель казати? Тепер він в Аксьонова є. Тільки «самопальний». І не відомо, якою ціною «гикнеться» Криму, Україні і самому Аксьонову...