Стражі правопорядку Львова беруться за добровільну реформу

Шквал критики щодо бездіяльності міліціонерів, скандальних подій у Врадіївці ще більше підірвав репутацію правоохоронців. Довіра людей до міліції далі падає. Львівське міське управління міліції вирішило відбілити реноме колег по цеху, вперше в Україні започаткувавши проект “Добровільна реформа міліції” в рамках програми “Львів­ безпечне місто”. Реалізовуватимуть у 2013­2015 роках. Це власна ініціатива міського управління міліції, жодної вказівки зверху щодо реформ не було. На вулицях Львова має побільшати камер відеоспостереження, передбачено GPS­навігатори для усіх нарядів міліції. Проект презентував на прес­конференції начальник Львівського міського управління міліції Сергій Зюбаненко.

«Сьогодні немає головного критерію реформування міліції — думки містян, ­ зазначив Сергій Зюбаненко. ­ Тому збираємо думки мешканців та гостей”.

Наступного тижня у львівському транспорті, громадських місцях, зокрема там, де трапляється найбільше злочинів, з’являться наліпки з гаслами “Не давай злочинцю жодного шансу!”, “Не мовчи!”, “Не давай хабара!”, “Пильнуй своє майно!”. Плакати попереджатимуть людей про небезпеку кишенькових злодіїв, про насильство над жінками. Буклети щодо профілактики злочинів кидатимуть у поштові скриньки, розповсюджуватимуть в кафе. “Наклейки нагадуватимуть жителям Львова, що вони у будь­який момент можуть зіткнутися зі злочинцями. Львів’яни повинні пильнувати своє майно, а відтак не давати їм жодного шансу вчинити щось неправомірне”, — зазначив Сергій Зюбаненко.

Удосконалиться система повідомлення і реагування на правопорушення (служба “102”). На практиці це виглядатиме так. Черговий міліції отримує повідомлення про злочин. Інформацію в режимі он­лайн буде передано усім нарядам міліції, які працюють в місті (ППС, ДАІ, ДСО). На інтерактивній карті черговий міліції буде бачити розміщення нарядів правоохоронців. Тоді автоматично в режимі он­лайн черговий вмикає камери, в тому числі комерційних структур, щоб відстежувати траєкторію пересування злочинців. Якщо виникне техногенна катастрофа, залучатимуть пожежників, швидку допомогу, комунальні служби.

“Сьогодні — це 60­70 роки, ­ продовжує розмову Сергій Зюбаненко. ­ Звідки візьмемо гроші на реформи, камери, техніку? Будемо працювати з міською та обласною радою. Я реаліст, розумію, що цього може й не бути. Тому працюємо з іноземними грантами. Ведемо перемовини з людьми, які можуть в цьому допомогти. Львів — туристичне місто, де є багато іноземців”.

Найголовніше питання реформи ­ “Як без підняття зарплати міліціонеру змусити його працювати за новим форматом?”. “Питання доволі складне, ­ зізнається пан Зюбаненко. ­ Працює інвестиційний проект для львівських міліціонерів: є земельні ділянки, на яких будуватимуть житло. Я не чарівник і не можу дати високу зарплату. Вивчаємо ситуацію в середині нашого колективу. Основна проблема колективу — несправедливість: нагородження, покарання... Це вирішують керівники. Тепер запропоновано дієву модель. Працівники міліції мають вступати у профспілки, обирати моральних лідерів, яким довіряють. Вони щомісяця збиратимуться у моєму кабінеті, розповідатимуть про проблеми підрозділів. Тоді зрозуміємо, як реформувати колектив в середині. Після цього — вимоги до нових кадрів, особливо тих, які підуть працювати в новий офіс. Звичайно, буде скорочення, набір нових людей. Тих, хто не зможе працювати, переведемо у підрозділи з меншим навантаженням”.