«Карпатам» — 60!

18 січня виповнилося 60 (!) років від дня заснування футбольної команди львівських «Карпат». Офіційну дату народження «зелено-білих» вказано у програмці, випущеній до першого матчу з гомельським «Локомотивом». Ця гра відбулася 21 квітня 1963 року на стадіоні СКА і після влучного удару Анатолія Крощенка завершилася перемогою господарів — 1:0.

Наприкінці 1962 році команда львівського заводу «Сільмаш», кістяк якої склали вихованці інституту фізкультури, очолювана ветеранами львівського футболу Василем Соломонком та Юрієм Зубачем, стала чемпіоном області та володарем Кубка Львівщини.

Львів'яни, здолавши у перехідних іграх дрогобицький «Нафтовик», здобули право виступати у класі «Б». У 1963 році рішенням Федерації футболу СРСР була створена друга група класу «А» — проміжна ланка між класом «Б» та вищою союзною лігою — де було виділене місце для Львова. За всіма канонами у цій буферній зоні мала виступати команда СКА. І тут своє слово сказав перший секретар обкому партії Василь Куцевол, статус та повноваження якого на той час нині можна було порівняти з головою Львівської ОДА. Після розширеної наради вирішено було відмовити команді СКА, яка на вирішальних етапах змагань високих результатів не показувала, бо кращі гравці переводились в інші команди. Тож на базі «Сільмашу» і було створено нову профспілкову команду. За пропозицією тодішнього голови профспілок області Гліба Климова, підтриманої наставником команди «Сільмаша» Юрієм Зубачем та директором заводу «Сільмаш» Іваном Калиниченком, новостворений колектив отримав назву «Карпати».

І тодішній голова облспорткомітету Леонід Арцишевський запропонував гравцям львівського СКА Юрію Суслі, Олександру Філяєву (перший капітан «Карпат»), Володимиру Валіонті, Віктору Іванюку перейти у новостворену команду. Головним тренером було призначено Олега Жукова з Донецька, а його помічником Ернеста Юста — з тернопільського «Авангарду». Команда почала комплектуватись також приїжджими гравцями. Із Донецька прибув Валерій Шутильов, із Кадіївки — Віталій Кулаковський, із Закарпаття — Дюла Баканчош, з Тернополя — Олександр Кольцов. А зі «Сільмашу» залишився лише Ігор Кульчицький та Йосип Фалес. «Карпати» тоді посіли сьоме місце, що було гідним результатом для новоствореного колективу з різнопланових гравців у турнірі 18 команд.

Найбільші досягнення в історії «Карпат»: володар Кубка СРСР (1969). Найкращий результат у вищій лізі СРСР — 4-е місце (1976 — весна та 1976 — осінь). Найбільше матчів в чемпіонатах СРСР провів Л. Броварський — 412 (1968−1980). Кращий бомбардир — В. Данилюк (88 м’ячів, 1966−1978). Рекордсмен команди за сезон — С. Юрчишин (42 м’ячі, 1979).

Найкращий результат в УПЛ — 3-е місце (1997/98). Найбільше матчів за клуб в УПЛ провів Ігор Худоб’як (278). Найкращий бомбардир — Андрій Покладок (54 м’ячі, 1992−1997, 1999−2001). Рекордсмени клубу за сезон — Іван Гецко та Олександр Паляниця (по 16 м’ячів, 1998/99).

«Карпати» двічі грали у фіналі розіграшу Кубка України (1993, 1999) та п’ять разів брали участь у єврокубках: Кубку кубків (1970, 1993), Кубку УЄФА (1999), Лізі Європи (2010, 2011). «Карпати» — переможець Copa del Sol (Кубка Сонця, 2011 р.).
Вітаємо ветеранів та вболівальників «Карпат» з поважним ювілеєм!