Передплата 2025 ВЗ

А на шишках має луску-тризуб…

Екзотичне хвойне дерево, яке з Північної Америки перебралося у Карпати, пахне лимоном

Науковиця Ірина Шпаківська під кроною заморської «не зовсім ялинки», яка виділяє запах цитрусових. Фото автора
Науковиця Ірина Шпаківська під кроною заморської «не зовсім ялинки», яка виділяє запах цитрусових. Фото автора

Легендарні карпатські смерічки, якими славляться наші гори, мають серйозного заморського конкурента. Йдеться про дерево з родини соснових, яке біологи називають «псевдотсугою Мензіса», або ж «дуґласією зеленою». Його батьківщина — прибережні та гірські райони на заході Північної Америки, а не так давно воно переселилося в Україну.

Це дерево ми побачили на терито­рії Національного природного пар­ку «Бойківщина». Таке ж високе, струнке, граціозне, як місцеві «родичі», але має багато цікавих відмінностей, за деякими властивостями переважає їх. Горяни ж різниці не роблять, називають заокеанську гостю ялинкою…

Багато цікавого про дуґласію зеле­ну автору цих рядків розповіла завіду­вачка відділу в Інституті екології Кар­пат НАН України, провідна фахівчиня з екоосвіти у НПП «Бойківщина» Ірина Шпаківська:

— В останні 15−20 років це дерево почали садити у нас на заміну смере­ці, яка почала сохнути через ураження грибковими захворюваннями та інва­зіями (навалами) жуків-короїдів. Його інтродукція (переселення) пройшла успішно, у наших краях почувається прекрасно. Росте швидко (висота де­рева може сягати 50 метрів), не хворіє. Має схожу до смерічок хвою, але менш колючу, м’яку. До того ж пахне лимо­ном. Опадаючи, хвоя дуґласії зеленої поліпшує ґрунт, оскільки, на відміну від смереки, не закислює його. Висаджу­ють це дерево у гірських масивах, де було пошкоджено багато смерек, зо­крема короїдом.

Ірина Миронівна каже, подібно до того, як місцеві жителі сушать, подріб­нюють і запарюють для лікувальних чаїв хвою смереки (у ній багато вітаміну С), таке ж можна робити і з дуґласією. Зо­крема, може стати у пригоді тим, хто по­терпає від анемії.

— Як бойки колись ішли працювати в ліс, то жували хвою або живицю хвойних дерев — щоб вберегтися від усіляких хво­роб. Додати здоров’я може і наша «пере­селенка» дуґласія, — зазначає науковиця.

Пані Ірина демонструє нам ще одну «ро­дзинку» дуґласії: луска на шишках цього дерева має вигляд видовженого… тризуба.

Будете у Карпатах — неодмінно пошу­кайте цього північноамериканського екзо­та. Отримаєте масу позитивних емоцій!