За красу гри теж нагороджують

Жінки розіграли звання чемпіонки світу — титул зберегла китаянка Цзюй Веньцзюнь. Світова чоловіча еліта провела традиційний турнір у Вейк-ан-Зеє, де переміг найгрізніший конкурент чемпіона світу Карлсена американець Фабіано Каруана.

А на крайній західній скелі Єв­ропи, у Гібралтарі на Tradewise Gibraltar Chess Festival, зібрали­ся понад двісті шахістів з 55 кра­їн, з яких понад половина грос­мейстерів. Цей турнір приваблює своїми призами, адже його орга­нізовує телекомунікаційна ком­панія Gibtelekom. І призи щоро­ку зростають. Наприклад, цього року для чоловіків виділено пер­ший приз — 30 тисяч фунтів стер­лінгів, а для жінок — 20 тисяч. Та й наступні місця теж нагороджу­ються.

У попередні роки львівські ша­хісти не раз потрапляли у чис­ло переможців. Зокрема, Василь Іванчук вигравав тут 2007 року, Марія Музичук була першою се­ред жінок у 2014 році, а її сестра Анна (на фото) вигравала у 2016-му. Іванчук і Анна приїхали на тур­нір й цього року. З ними були ще Наталія Букса і Олександр Беляв­ський, який став чи не найстар­шим учасником, адже Олексан­дру місяць тому минуло 66 років.

Турнір був добре організова­ний, і боротьба на ньому з перших турів розгорнулася тільки за пе­ремоги. Одна-дві нічиї чи поразка — і ти вже позаду великої групи су­перників. А до фінішу дійшла гру­па із семи учасників, які набрали по 7,5 очка і розділили перші сім місць. Довелося грати додаткові матчі за скороченим форматом, де найкращим несподівано вия­вився 21-річний росіянин Давид Паравян, який подолав у фіналь­ному поєдинку одного з фавори­тів — китайця Ван Хао.

Львів’яни на цьому тлі висту­пили непогано. Іванчук і Анна Му­зичук набрали по 6,0 очок, Беляв­ський здобув 5,5, а Букса — 5,0. Хоча перших місць їм не діста­лося, кожен мав непогані пар­тії, а комбінація Ані, яка розді­лила третє місце серед жінок (першою була ексчемпіонка сві­ту Тань Чжуньї — 7,0 очок), з ізра­їльським гросмейстером Орі Кобо була відзначена як одна з найкра­щих на турнірі. Переважно короля як найважливішу фігуру прикрива­ють інші фігури, а тут білий монарх сміливо вийшов попереду своїх фігур, опинився у центрі шахівниці і змусив суперника визнати свою поразку. Може, Ані не пощастило з жеребкуванням, коли у сьомому турі їй дістався у суперники рей­тинг-фаворит Шахріяр Мамеджа­ров, рейтинг якого на 250 очок ви­щий. Шкода, що він забрав у Ані очко, а пізніше покинув турнір, не догравши останні три дні. Зате, може, не «повезло» з жеребку­ванням Іванчуку — з десяти проти­вників аж четверо були жінками, а до них ставляться переважно по-джентльменськи, що багато очок не приносить. Букса грала у своє­му відважному стилі: виграла три зустрічі, але й стільки ж програла. Белявський міг закінчити турнір без поразки, одак в останній день потрапив під росіянина Матлако­ва (№ 9), хоча львів’янин за рей­тингом був аж № 68.

У Новій Горіці (Словенія) закін­чився турнір, в якому брав участь львівський гросмейстер Володимир Ветошко. Переміг ексчемпіон Європи хорват Зденко Кожул, а Ветошко поступився переможцеві тільки 0,5 очка. Цікаво, що з ними змагався колишній тренер Магну­са Карлсена гросмейстер Сімен Агдестейн, відомий як кращий футболіст серед шахістів, адже має на своєму рахунку виступи за футбольну збірну Норвегії. Агдес­тейн здобув 6,0 оч