Володимир БРИНЗАК: «Валя Семеренко змагається з задоволенням»

Стартовий етап Кубка світу з біатлону у норвезькому Естерсунді приніс українським уболівальникам чимало приводів для радості. Ні розбита траса, ні камінчики на лижні, які стали причиною падіння багатьох стріляючих лижників, а також цієї батареї поламаних лиж і понівечених гвинтівок, не зупинили українців.

Загублені у спринті через прикре падіння секунди Валентина Семеренко сповна компенсувала “бронзою” в “індивідуалі” та “сріблом” у переслідуванні. Не залишилися українці без нагород і у чоловічих змаганнях: Сергій Семенов в індивідуальних перегонах пропустив попереду себе лише володаря усіх можливих у спорті титулів — норвежця Еміля Свендсена. Такий стартовий спурт не здивував Володимира Бринзака. Президент Федерації біатлону України переконаний, що для нашої команди — це тільки початок.

— Володимире Михайловичу, виступ Семеренко і Семенова став для вас приємною несподіванкою чи радше очікуваним результатом?

— Це закономірність. Виступи цих спортсменів у минулих роках і якісна міжсезонна підготовка обіцяли високі результати. Сама участь Валентини у новому сезоні була під знаком питання: вона планувала пропустити сезон, щоб піти в декретну відпустку. Навіть пропустила збір на початку літа. Та, зрештою, вирішила повернутися: добре провела літню підготовку і отримала результат уже на першому старті. Тягар відповідальності, який тиснув на плечі спортсменів весь олімпійський рік, спав. Тож Валя тепер змагається з легкістю і задоволенням.

Успіх Семенова також не варто називати несподіванкою: на передолімпійському тижні у Сочі він уже піднімався на третю сходинку п’єдесталу пошани, а на Олімпіаді в індивідуальних перегонах був дев’ятим — йому зовсім трішечки не вистачило, щоб поборотися за “бронзу”. “Індивідуалка” — це його перегони, де він найкраще може розкрити свої можливості. Семенов здатен весь сезон виступати на високому рівні, періодично завойовуючи медалі. Він найбільший трудоголік у команді. Якщо усі наші спортсмени ставитимуться до роботи так, як Семенов, то зможуть розкрити свій потенціал.

— Чи готові вийти на новий рівень молоді спортсмени — Юлія Джима, Дмитро Підручний, Віталій Кільчицький та інші?

— Команда тренерів працює, тож найближчим часом уся молодь підтягнеться. Юля Джима минулого року “вистрілила” також завдяки вмінню працювати. Її не потрібно десять разів запрошувати до роботи. А ось головне завдання дебютантів кубкових етапів серед дорослих — Анастасії Меркушиної, Юлії Журавок, Надії Бєлкіної — набиратися досвіду. Журавок — це снайпер від Бога. Меркушина ж надто емоційна. Їй передусім потрібно навчитися контролювати свої емоції. А загалом Настя ще юніорка. Зважаючи на це, її показники у колі дорослих — це цілком пристойний результат. Сама присутність нашої молоді у цій пекельній кубковій кухні — уже хороша школа. Свого часу сестри Семеренко чи Олена Підгрушна своє знайомство з дорослим біатлоном починали також доволі скромно. На все свій час.

Протягом літньо-осінньої підготовки ми знайшли фінанси і організували усі необхідні збори. Тож практично всі спортсмени виконали необхідні обсяги роботи. Як і зазвичай, найкращі результати ми готові показувати на самому початку сезону. А після невеликого спаду вийдемо на пік готовності до чемпіонату світу.

— Чи планує повернутися у команду Віта Семеренко?

— Цього сезону Віта не підтримає команду. У неї виявили міжхребцеву грижу. Віту не оперуватимуть. Але їй потрібно чимало часу на лікування та відновлення. А ось з наступного сезону, гадаю, побачите її у боротьбі за нагороди. Чи остаточно пішла зі спорту Підгрушна? Ні. Але вона повідомила, що спочатку хоче стати мамою, а потім повернутися у спортивне життя.

— На наступному етапі Кубка світу у Хохфільцені наші дівчата уперше у сезоні змагатимуться в естафеті. Ви вже визначилися зі складом?

— Ні в кого не викликає сумнів включення до естафетної четвірки Наталії Бурдиги та Валі Семеренко. А ще двох учасниць визначимо на місці, за результатами спринту.

— Як часто згадуєте перший в історії українського спорту тріумф жіночої естафетної команди на Іграх у Сочі?

— Дівчата пообіцяли мені зробити “золотий” подарунок до дня народження. Тож у мене була упевненість в тому, що вони виконають свою обіцянку. Усе те, що Валя Семеренко, Підгрушна і Джима не зуміли реалізувати в особистих перегонах, вони сповна втілили в естафеті. Найбільше я хвилювався, коли Валя стріляла “стійку”. Це, мабуть, найслабша її ланка. Але вона обійшлася без штрафних кіл. І я зітхнув з полегшенням: був переконаний, що на заключному етапі Підгрушна не схибить.