41-ша Всесвітня стартує у Норвегії

1 серпня у норвезькому Тромсе стартує 41-ша Всесвітня шахова олімпіада. На змагання до Норвегії заявилися 176 чоловічих та 140 жіночих команд. Це наймасовіше шахове командне змагання, яке веде свій початок із 1927 року. Турнір складається з 11 ігрових днів і триватиме до 15 серпня.

Збірні України в останні роки належать до фаворитів і постійно посідають місця серед лауреатів Олімпіади. Чоловіча команда на чолі з львівським гросмейстером Василем Іванчуком, партнером якого був ще один львів’янин, Андрій Волокитін, була переможцем 2004 року в іспанській Кальвії, і також 2010 року, а два роки тому здобула бронзові медалі. Жіноча команда здобула титул чемпіонок 2006 року в італійському Турині.

Представництво нашого міста на шахових Олімпіадах починається ще далекого 1935 року, коли за збірну Польщі виступав майстер Генрик Фрідман. Він у 12 партіях набрав 7,5 очка і разом з командою здобув бронзову медаль. А через чотири роки, 1939-го, інший львівський майстер Ксаверій Сулік виступив ще краще — срібна нагорода в далекому Буе­нос-Айресі. У Європі якраз розпочалася ІІ Світова війна, і багато шахістів вирішили не повертатися додому. Сулік залишився в Аргентині і потім переїхав до Австралії, де помер 1997 року. А от Фрідману не пощастило — він залишився у Львові і разом з іншими львівськими євреями потрапив до концентраційного табору в Освенцимі, де загинув 26 червня 1942 року.

На Шахову олімпіаду львів’яни знову потрапили 1964 року, коли до складу збірної СРСР було включено чемпіона країни, першого львівського гросмейстера Леоніда Штейна. Він здобув і першу свою золоту олімпійську медаль. 1978 року у складі збірної СРСР дебютував Олег Романишин, один з найсильніших шахістів світу у ті роки. 1982 року з’явився ще один вихованець тренера Вік­тора Карта — Олександр Бєлявський. Усі вони потім разом з Василем Іванчуком, який теж встиг пограти за Радянський Союз (1988, 1990), та Адріаном Михальчишиним виступили 1992 року за першу команду незалежної України. За радянську команду ще виступала й Марта Літинська (1988), а разом з двома львів’янками Алісою Галлямовою та Іриною Чолушкіною вони створили срібне тріо української команди 1992 року у Манілі. Нині за збірну України грають сестри Музичук — Аня і Марічка.

Хочу також ще відзначити тих львівських шахістів, які через різні обставини виступали на олімпійській шахівниці під прапорами інших країн.

Передвоєнний майстер Ісаак Шехтер зумів в часі війни дістатися Палестини і після війни під прізвищем Алоні вісім разів (1950-1964) виступав за команду Ізраї­лю. За цю ж збірну вже у дев’яності роки виступали львівські гросмейстери Олександр Хузман та Віталій Голод. Йосиф Дорфман пограв за Францію, Михайло Гуревич навіть за дві країни — Бельгію та Туреччину.

Олександр Бєлявський та Адріан Михальчишин підписали контракт із шаховою федерацією Словенії і мають кілька виступів за цю маленьку балканську країну, де у попередні роки грала також Аня Музичук. За сусідню Сербію не один раз виступала Ірина Чолушкіна, яка вийшла заміж і мешкає у Белграді, а до Росії повернулася Аліса Галлямова. За команду Німеччини виступає Зоя Лельчук (нині — Шлейнінг), кілька років тому грала і Катерина Боруля, а за Узбекистан — випускниця шахової спеціалізації Львівського університету фізичної культури Ольга Сон. Олександр Іпатов, недавній випускник Львівської лінгвістичної гімназії, укріпив команду Туреччини.

Дехто з тих львівських шахістів приїжджає на Всесвітній шаховий форум і далі. Зокрема, тренерами національних команд. Адріан Михальчишин працює з жінками Туреччини, з жіночою командою Індії працював Олег Романишин, Віталій Голод тренував чоловіків Ізраїлю, а з жінками Польщі колись не один рік працював Олександр Сулипа, який тепер очолює чоловічу збірну України. Перелік прізвищ та країн підтверджує високу репутацію львівських шахістів та тренерів. Чи не є наше місто «розсадником» шахової культури по усьому світі?!

Україну у Тромсе будуть представляти десять гросмейстерів. Жінки — Анна і Марічка Музичук, Анна Ушеніна, Наталя Жукова та Інна Гапоненко, чоловіки — Василь Іванчук, Руслан Пономарьов, Павло Ельянов, Олександр Мойсеєнко і Антон Коробов.