«Судді бояться гімнастичних «зірок» і власних помилок»

Цілий тиждень 410 найкращих гімнастів (269 чоловіків і 141 жінка) зі 76 країн розігруватимуть 12 комплектів індивідуальних нагород 44-го чемпіонату світу зі спортивної гімнастики. На поміст Палацу спорту голландського Антверпена разом із 15-річними даруваннями, зірковий час яких настане через три роки у Ріо-де-Жанейро, вийдуть легендарні й вічно молоді ветерани — 38-річна Оксана Чусовітіна, яка виступить під прапором Узбекистану, і на два роки молодший словенець Мітя Петковшек.

Головною інтригою чоловічих змагань буде бій з власними нервами японця Кохеї Утімури — єдиного гімнаста у світі, якому вдалося три роки поспіль ставати абсолютним чемпіоном планети. Володарю найскладнішої програми протистоятимуть чемпіон Європи в багатоборстві Давид Бєлявський з Росії, а також українець Олег Верняєв, який свою диво-програму нашпигував новими елементами і зв’язками “ультра-сі”. Невідомо, чи вийде на поміст абсолютний чемпіон Всесвітньої універсіади в Казані екс-українець Микола Куксенков: на тренуванні один з лідерів уже російської збірної травмував палець. А ось Олег Степко Верняєва в Антверпені не підтримає: талановитий український багатоборець, готуючи фантастичну комбінацію на брусах, упав і зламав руку. Тож Верняєву на бельгійському помості компанію складуть Микита Єрмак, Ігор Радивілов, Андрій Сеничкін, Максим Семянків і Олександр Супрун.

Зірочка української жіночої збірної Марія Лівчикова ще не відновилася після травми коліна. Тож молодих Олену Васильєву, Дарію Матвеєву та Христину Санькову у бій поведе досвідчена 22-річна киянка Ангеліна Кисла. У новому олімпійському сезоні правила знову зазнали змін. Окрім визнання нових елементів, 16 у чоловічій програмі і 13 — у жінок, арбітри суворіше оцінюватимуть якість. Про це якнайкраще розповість суддя міжнародної категорії Людмила Короленко. Арбітр, яка вершила долі гімнасток на іграх чотирьох Олімпіад, також відкриє усі таємниці суддівської “кухні”.

«Без спеціальної системи вивчити правила неможливо»

— Цього року я вирішила завершити свою суддівську кар’єру, тож в Антверпені нашим гімнасткам не зможу допомогти. Однак Україна не залишиться без суддівської підтримки, — переконана Людмила Короленко. — На престижних гімнастичних змаганнях нашу країну презентує грамотна суддя, яка у гімнастиці має ім’я, — абсолютна чемпіонка світу-1985 Оксана Омелянчик. На суддівську стежину вийшла і дворазова олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва. Ліля уже склала іспит на четверту категорію. Запитання у теоретичному курсі вражають складністю. Чимало досвідчених арбітрів, які відсудили сотні турнірів, провалили цей іспит. Ніколи в житті не складала таких жорстких іспитів, як на суддівську категорію. У нас стільки правил (близько 400 сторінок друкованого тексту. — О. С.), що без спеціальної системи запам’ятовування вивчити їх неможливо! Суддя повинен знати назву кожного елемента, його графічне позначення, групу, до якої він належить, і відповідно оцінку за його виконання...

- Яке суддівство запам’яталось вам як найбільш екстремальне?

— В олімпійському Пекіні у фіналі вільних вправ. Перед початком роботи президент Міжнародної федерації гімнастики Бруно Гранді вимогу бути об’єктивними доносив криком і виразною жестикуляцією. І цим так залякав арбітрів, що у моїх колег тремтіли руки...

Під час змагань одні судді передавали колегам аркуші з проставленими оцінками. Я тоді не звернула на це уваги. Але ось вони показали свої бали російській гімнастці Анні Павловій: моя оцінка виявилася найвищою. Далі чудово відтанцювала китаянка: я коректно внесла всі збавки, однак мої бали знову перевищували оцінку інших суддів. Я обливалася потом: змагання лише почалися, а я вже двічі встигла потрапити до “червоної зони”. Виходить на килим Дос Сантос: бразилійку кидало в різні боки килима, збавок було стільки, що складно було все підрахувати. Я їй додала 0,3 бала — інтуїтивно відчувала в цьому потребу. А за мить подумки перехрестилася: моя оцінка учениці Олега Остапенка була другою з кінця. Ще б трішки, і у мене виникли б неприємності: з восьми учасниць я “не влучила” у три оцінки... Мені те суддівство коштувало здоров’я. Із залу того дня я вийшла зі словами: “Це останні змагання в моєму житті”. Але слова я не дотримала і відсудила ще один олімпійський цикл.

У тому ж Пекіні я підійшла до голови техкому ФІЖ Неллі Кім і сказала: “Це величезна помилка — доручити суддівство фіналів представникам тих країн, які не мають елітних гімнасток. Судді наперед бояться тих “зірок” і своїх же можливих помилок. Посадіть американку, нехай вона своїй гімнастці додасть 0,1 бала, а я відберу її і припишу своїй гімнастці. Усі разом ми вийдемо на об’єктивний рівень, нівелюємо маленькі хитрощі одна одної”.

«Які сексуальні купальники!»

- Що, окрім технічної майстерності, впливає на симпатію чи антипатію судді?

— Подивіться на вихід американок до приладу — впевнений, агресивний. Вони уже цим привертають увагу, змушують себе поважати. І порівняйте з нашими скромними дівчатками, які виходять з опущеними очима. Вони не вірять самим собі, не здатні показати свою красу. На суддів це діє миттєво. У 1996 році українським гімнасткам пошили дуже красиві купальники — зелені, оксамитові з сіточкою. Після тренування наші дівчата перевдягнулися і вийшли в коридор, де їх побачила групка суддів. “О, які сексуальні купальнички. Шедеврально!” — наступні півгодини жінки у суворих костюмах ні про що інше говорити не могли. Стосовно українок вони ще до початку змагань були настроєні позитивно. Про що ще між собою можуть говорити судді? Про особливості фігури тієї чи іншої спортсменки, про те, хто як виглядає. “Вона добре все робить, але фігурка в неї важкувата. Я не можу поставити їй стільки ж, як ось тій, тоненькій і гарненькій”. Такі розмови за лаштунками — звична річ.

- Як можна навчити гімнасток подавати себе на помості?

— Своїй Любі Шереметі я казала щодня: “Ти у мене — найкрасивіша. Ось вийди на поміст, підніми гарно руку, усміхнись — і весь світ буде твоїм”. Почуття власної гідності потрібно виховувати з дитинства.

- Яких принципових змін зазнали правила у цьому олімпійському циклі?

— У новому олімпійському циклі зміни у правила внесли задля того, щоб вправи краще розкривали жіночність і артистичність. У вільних вправах перед діагоналями вже не можна стояти на двох ногах. Це дозволяється лише один раз за весь виступ. Кожну зупинку, навіть перед складною акробатикою, потрібно обігрувати танцювальними рухами. На колоді дещо змінилися зв’язки, а також бачення з’єднань у рухах вперед і назад. Суворіше стали оцінювати рухи рук: робити амплітудні замахи не можна навіть перед складними стрибками. На брусах абсолютно всі з’єднання мають надбавку в 0,1 бала, більше отримати можна лише тоді, коли є елементи, що містять фазу польоту. Для оцінювання опорного стрибка розробили складну формулу, однак уже після першого турніру від неї відмовилися: нововведення вирівнювало шанси на перемогу середнячків і маститих майстрів. Як на мене, нові правила стали об’єктивнішими.

Фото Анни САВЧИК