Депортації чеченських біженців: Естонія та Німеччина посилюють міграційну політику

20 березня 2026 року влада Естонії депортувала до росії уродженця Чечні, який тривалий час намагався отримати статус біженця. За словами правозахисниці Рози Дунаєвої, чоловік протягом багатьох місяців наводив докази реальної загрози своєму життю в разі повернення, проте не отримав належного доступу до юридичної допомоги.

Ситуація виглядає особливо резонансною з огляду на те, що Естонія традиційно вважається союзником народів, які потерпають від імперського тиску росії. Правозахисники наголошують, що країна, яка сама виборола незалежність, мала б виявляти більшу солідарність із тими, хто тікає від політичних переслідувань кремля.

Випадок родини Хангошвілі в Німеччині

Цей інцидент став продовженням жорсткої лінії європейських урядів, яка проявилася ще в жовтні 2025 року. Тоді Німеччина депортувала до Грузії Зураба Хангошвілі разом із 11 членами його родини.

Зураб є братом Зелімхана Хангошвілі — чеченського командира, якого російський агент убив у центрі Берліна у 2019 році.

Німецька влада офіційно класифікує Грузію як «безпечну країну походження», що автоматично спрощує процедуру відхилення заявок на притулок, попри аргументи родини про загрозу з боку російських спецслужб навіть на території Грузії.

Правові та етичні виклики

Посилення міграційного контролю в ЄС ставить під загрозу принцип non-refoulement (неповернення), згідно з яким державам заборонено висилати людей у країни, де їм загрожують катування чи смерть. Правозахисники застерігають, що ігнорування специфіки чеченських кейсів може призвести до серії розправ над опозиційно налаштованими біженцями після їх повернення в зону впливу рф або дружніх до неї режимів.