План Естонії на випадок війни з рф? «Знищення власних міст»

«Якщо почнеться війна з росією, мусимо бути готові евакуювати за кордон мирних жителів із теренів, що опиняться під загрозою, — заявив нещодавно в Таллінні командувач збройних сил Естонії генерал-майор Андрус Мерило, повідомила місцева газета Iltalehti. — А в найгіршому випадку навіть з цілої країни».

«У такій ситуації для нас будуть важливими морські, сухопутні й повітряні коридори», — наголосив очільник естонської армії.

Із сухопутними «коридорами» ситуація виглядає для Естонії не дуже оптимістично. Як припускають естонські військові, якщо росія нападе на Естонію, то одночасно атакує і сусідню Латвію. А значить, південний напрямок евакуації населення Естонії (близько 1,3 мільйона осіб, третина з яких живе у столиці, Таллінні), може бути відрізаний.

Зрештою, навіть якби шлях евакуації до Польщі й далі до Західної Європи залишився відкритим (через Латвію і Литву), швидко вивезти багато мирних жителів Естонії буде важко. Це можна було би зробити потягами, але Rail Baltica, сучасну залізничну колію європейського зразка (трохи вужчу, ніж була в радянському союзі, під окупацією якого тривалий час перебували країни Балтії), будуватимуть щонайменше до кінця десятиліття.

Отже, у випадку спричиненої нападом рф масової евакуації естонського населення головним напрямком може стати, «найімовірніше», Фінляндія, розташована за 80 км, на іншому березі Фінської затоки.

«Вулиці мають стати непрохідними для ворожих сил»

Генерал Мерило також розповів про те, якою буде тактика естонської армії, що відбиватиме російську агресію. Командувач збройних сил Естонії не виключає, зокрема, що доведеться вдатися до «знищення власних міст», зокрема, їх інфраструктури.

«Якщо хтось думає, що війна почнеться не з Нарви (найсхідніше місто Естонії, з переважно російськомовним населенням, — А.Є.), то він помиляється, — впевнений генерал Мерило. — Треба бути готовим до того, що інфраструктура міста, включно з вулицями, має стати непрохідною для ворожих сил».

При цьому командувач збройних сил Естонії зазначив, що в разі потреби мости, будинки та інші об'єкти будуть підірвані - щоб не допустити просування російської армії.

А Фінляндія згадала про протипіхотні міни…

Тим часом під час першого саміту NB8 (Північно-Балтійської вісімки — Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Латвії, Литви, Естонії і Польщі) йшлося, зокрема, про можливість виходу з Оттавської конвенції, що заборонила застосування протипіхотних мін.

«Я розмовляв з лідерами про можливість виходу Фінляндії з Оттавської конвенції щодо заборони застосування протипіхотних мін, — повідомив на пресконференції у шведському Гарпсунді прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. — Я інформував своїх колег, що у Фінляндії ми розпочали дебати щодо доцільності збереження заборони на використання протипіхотних мін. Атмосфера на саміті була така, наче в інших країнах це також обговорювали».

Останнім часом чимало фінських військових, політиків і експертів у царині безпеки заявили, що приєднання Суомі до Оттавської конвенції щодо заборони використання протипіхотних мін було «великою помилкою». Мовляв, з 2012 року, коли Фінляндія ратифікувала той документ, безпекове середовище «суттєво змінилося»… «Масоване застосування росією сухопутних сил, зокрема, піхоти (в Україні, — А.Є.) дає нову картину того, як Фінляндія має готуватися до застосування військової сили», — заявив у телеінтерв'ю командувач Збройних сил Суомі генерал Янне Яаккола.

У Фінляндії також започаткували громадянську ініціативу — з вимогою до влади вийти з Оттавської конвенції. Цю ініціативу підтримують колишні урядовці, зокрема, ексміністр оборони Юссі Ніїністо, дипломати та експерти з міжнародної політики. Офіційний збір підписів під цією петицією (необхідно зібрати 50 тисяч голосів) розпочнеться 6 грудня, у День незалежності Фінляндії.

Фінляндія була однією з останніх країн ЄС, що приєдналися до розробленої 1997 року Оттавської конвенції про заборону використання, накопичення, виробництва й продажу (або передачі) протипіхотних мін, а також про їх знищення. На сьогодні до цієї конвенції приєдналися понад 160 держав (Китай, росія і США цього не зробили). З 2012 року лише у Фінляндії знищили понад мільйон протипіхотних мін, заборонених Оттавською конвенцією.

Оскільки рф активно застосовує протипіхотні міни в Україні, Вашингтон нещодавно прийняв рішення передати Києву такі міни — аби допомогти українцям стримати «м'ясні штурми» росіян.