Різьблений лемківський світ

Акція стала завершальним етапом депортацій-чисток, котрі вже декілька років тривали на території Холмщини, Надсяння, Підляшшя та інших етнічних українських землях. Частина виселених лемків осіла у Трускавці. Серед цих людей були неперевершені майстри-різьбярі…

Саме творчості лемківських майстрів різьбярної справи присвячена нова виставка в музеї «Дрогобиччина». Участь у церемонії відкриття, яка відбулась цього тижня, взяли і трускавчани. Завідувачка відділу історії музею «Дрогобиччина» Зоряна Кордуба розповіла про майстрів-різьбярів та їхні чудові роботи. Перед присутніми постали не лише традиційні дерев’яні орли, ціпки та різьблені тарелі, а й надскладні у виконанні шедеври, трьохвимірні ілюстрації до творів класиків української літератури та картини з життя лемків. Ось лісоруби за роботою, а он там син Захара Беркута Максим рятує з лап ведмедиці доньку Тугара-Вовка Мирославу, а ще далі Шевченкові Наймичка та Катерина роботи Василя Шпака — єдиного з представлених тут трускавецьких майстрів, який має нелемківське походження.

Виставковий проєкт «Різьблений лемківський світ» з фондової збірки дрогобицького музею — це твори різьбярів з Лемковини Івана та Василя Кіщаків, Павла Одрехівського, Онуфрія Сухорського, Андрія та Степана Орисиків, Миколи Бердаля, Данила Долинського, Федора Стецяка, Юрія Потоцького, Івана Ілляша. Всі вони походять із сіл Вілька та Балутянка тоді Саноцького, а тепер Кросненського повіту в Польщі. Для декого з них Трускавець став другою батьківщиною. Багато хто знайшов тут свій вічний спочинок.

Ці лемківські майстри та їхні твори — частина нашої великої культурної спадщини, яку маємо не тільки пізнавати й знати. А й любити, шанувати та берегти. Бо то є наше! Виставка триватиме два місяці.

Володимир Ключак