Помер Петро Франко

Інформацію про смерть Петра Франка підтвердив мер Львова Андрій Садовий.

«Він присвятив своє життя служінню Україні та пам’яті тих, хто зазнав репресій. Його діяльність і наполегливість у відновленні історичної справедливості ніколи не буде забутою. Вічна пам’ять», — написав голова міської ради.

Петро Франко — дослідник, письменник, редактор і громадський діяч. Народився 4 липня 1934 року у селі Глиниці Яворівського району на Львівщині.

За участь у національно-визвольній боротьбі у 15-річному віці був ув’язнений і засуджений на 5 років мордовських таборів. Реабілітований 1991 року. Сеньйор Пласту.

З 1992 року Петро Франко був головою Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих. Протягом 2010−2015 років очолював Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих. Ініціатор найменування вулиць Митрополита Андрея Шептицького та Героїв УПА у Львові.

Один з ініціаторів відновлення військових поховань УСС і УГА на 38-му полі Янівського кладовища та надання 76-го поля на Личаківському кладовищі у Львові для поховання борців за волю України 40-х- 50-х років XX століття (1992 р.). Член організаційного комітету будівництва меморіалу «Пам'яті жертв радянського політичного терору» 1941 року наполі № 55 Янівського кладовища у м. Львові (2004 p.).

Член організаційних комітетів зі спорудження пам’ятників:

• головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу у Львові (2007 р.);
• Гайдамакам у м. Львові (2007 р.);
• Митрополита Андрея Шептицького у Львові (2010 р.);
• Євгена Коновальця у м. Львові (2013 р.);
• Героїв ЗУНР та УГА у м. Львові (2018 р.);
• гетьмана Петра Сагайдачного (2018 р.)

Працюючи з архівними документами у 2005 p., виявив таємні поховання 26-х дітей у братській могилі, яких ночами привозили з Львівських в’язниць № 2 і 4 протягом 1949−1951 pp., на Янівському кладовищі (поле 50).

З його ініціативи 20 травня 2012 р. облаштували і освятили надмогильний пам’ятник цим дітям.