Десятки спецпризначенців у готовності: під час сесії сільської ради на Львівщині місцева влада планувала захищатися від мешканців
26 червня у Добросинсько-Магерівській громаді відбулася чергова сесія сільської ради. Серед майже 200 питань порядку денного два основних для мешканців — затвердження генерального плану сіл Бір-Кунинський і Кунин, а також детального плану території для будівництва сучасного комплексу з переробки та утилізації твердих побутових відходів у природоохоронній зоні на межі с. Бір-Кунинський
Згідно із ними, на десятках гектарів господарської території природного заповідника «Розточчя» планують будівництво сміттєпереробного заводу і складування 35% усієї маси сміття.
Саме перспектива утворення масштабного сміттєзвалища і бентежить мешканців.
«На громадських слуханнях ми неодноразово наголошували, що громада категорично проти. Однак на сьогоднішній сесії, попри інтереси мешканців, таки розглядають затвердження цього плану. Це означає, що раді байдуже на думку громади», — наголосила під час сесії мешканка села Бір-Кунинський Ганна.
Боротьба мешканців кількох сіл Добросинсько-Магерівської громади за чисте довкілля, за словами мешканки села Кунин Галини, триває вже більше року.
Під час чергової сесії громада закликала депутатів подбати насамперед про майбутнє дітей, а не про вигоди.
«Ми знову прийшли звернутися до депутатів, які у раді - завдяки нашому голосу, і тому повинні бути рупором наших інтересів, а не сліпо виконувати вказівки та підтримувати відверто злочинні рішення проти громади», — наголосила жінка.
Ситуація у Добросині спричинила резонанс — на сесії були представники медіа та громадські активісти.
Мешканців представляла ініціативна група із кількох осіб, які зареєструвалися на засідання.
Однак голову ініціативної групи Олександру Кордобу, яка мешкає у селі Бір-Кунинський, недалеко від території під сміттєвий полігон, працівники сільради у залу не впустили, мотивувавши тим, що паспорт у «Дії» не є документом.
Також односельців прийшли підтримати до 30 людей із навколишніх сіл. Громада мирно висловила свою позицію та очікувала на рішення депутатів.
Місцева влада ж, боячись натиску громад, напередодні викликала кілька мікроавтобусів спецпризначенців — очевидно, вони мали чи то не впустити громаду на сесію, чи то затримати людей за порушення громадського порядку.
Правоохоронці чергували під стінами ради до завершення.
Також на сесії попросив слово Олег Вольський, очільник сусідньої Жовківської громади, яка межує із територією під потенційний сміттєпереробний комплекс.
«Я цілковито підтримую розвиток вашої громади, поповнення бюджету, залучення інвестицій, але одночасно проти процедури, за якою це відбувається. Більш ніж зрозуміло, що ваша громада не підтримує проєкт. Я спілкуюся із мешканцями Жовківської громади, і у них теж чимало запитань. Ймовірно, варто організувати консультації, порадитися із мешканцями та на основі інтересів громади ухвалювати рішення», — наголосив голова.
Висловився проти проєкту й очільник земельної комісії Добросинсько-Магерівської сільської ради, депутат Андрій Клуб.
«На мою думку, будувати такий обʼєкт у природоохоронній зоні, близько до населеного пункту, недоцільно», — зазначив він.
У результаті більшість депутатів не підтримали обидва рішення і стали на бік громади.
Незадовго після цього голова Добросинсько-Магерівської сільської ради Микола Сало пішов із засідання, тому журналістам не вдалося із ним поговорити.
Пізніше на коментар погодився заступник голови Добросинсько-Магерівської сільської ради Назар Романчук. Він зазначив, що уся документація щодо проєкту сміттєпереробного комплексу вже погоджена у відповідних службах.
На запитання, зі скількох областей звозитимуть сміття на полігон ТПВ у Бору-Кунинському, він відповів: «Це вирішуватиме інвестор».
«Ми вдячні депутатам за те, що вони проявили стійку, гідну позицію на користь своєї громади. Ми розуміємо, що виграли битву, але ця боротьба ще триватиме. Тому мешканці надалі стоятимуть на своєму. Вважаємо, що звозити тонни сміття у чисту зону Розточчя — це екоцид. Досі незрозуміло, зі скількох регіонів країни будуть привозити до нас відходи.
З неофіційних джерел знаю, що залізницею можуть доставляти сміття навіть із-за кордону. Саме тому ця ділянка так необхідна інвестору та його команді - вона майже впритул до залізної дороги. Та попри все віримо, що згуртована за правду та справедливість громада буде сильнішою», — заявила після сесії голова ініціативної групи Олександра Кордоба.
