У Львові медики встановили немовляті венозний порт

Про це повідомили у пресцентрі Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.

У дівчинки діагностували нейробластому наднирника, коли їй не було й місяця.

«На третій день, ще у пологовому, я зауважила, що у донечки збільшений животик, виражена судинна сітка. Я сама медсестра, тож розуміла, щось не так. УЗД показало надлишок меконію, але після очисних клізм живіт не зменшився. Потім з’явилась фізіологічна жовтяниця, і місцеві лікарі запідозрили гепатит й гепатобластому печінки», — каже мама дівчинки Вікторія.

Встановивши правильний діагноз, дитячі онкологи розпочали лікування. Спочатку реаніматологи встановили Софії звичайний катетер. Але через два дні його довелось зняти, оскільки судини затромбувались. Через це не можна було вводити препарати. Тож перед наступним блоком хімієтерапії під загальним знечуленням Софійці імплантували венозний порт. Він призначений для тривалого використання.

«Зазвичай порт-систему ми встановлюємо дітям старшого віку і дорослим, які потребують тривалого лікування і мають потребу у частому венозному доступі. У немовлят переважно використовують катетери іншого типу. Проте Софійці ми імплантували саме порт-систему, щоб зробити період лікування малечі максимально зручним», — каже завідувач хірургічного відділення лікарні Богдан Романишин.

За словами лікарів, встановити порт одномісячній дитині було складно через дрібні вени та судини. Його розташування контролювали рентгенологічно.

«Ця маніпуляція була порівняно складнішою через вік дитини і саме захворювання. У немовлят, навіть цілком здорових, доступ до вен утруднений. Думаю, що в Україні не знайдеться більше випадків імплантації портів одномісячному пацієнту», — каже дитяча анестезіологиня Іванна Андрейчук.

Дитяча онкологиня Христина Запоточна каже, венозні порти дозволяють зменшити хворобливі відчуття у дитини від регулярних маніпуляцій. Також вони не потребують щоденного догляду.