У Тустановичах вшанували пам’ять «батька української артилерії»

Цього тижня у Тустановичах, одному з мікрорайонів Борислава, вшанували пам’ять генерал-хорунжого Романа Дашкевича

Тут народився Роман Дашкевич. Фото пресслужби Бориславської міськради.
Тут народився Роман Дашкевич. Фото пресслужби Бориславської міськради.

Тут, як інформує пресслужба Бориславської міськради, відкрили та освятили меморіальну дошку на честь 130-ліття від дня народження славетного бориславчанина. На світ Божий Роман Дашкевич з’явився 6 грудня 1892 року.

Цей знак вдячності та пошани від імені теперішнього покоління борців за свободу українського народу прикріплено до стіни будинку на вулиці Озерна, 12, де у сім'ї місцевого священника, отця Івана Дашкевича, народився та виріс майбутній безстрашний син Франкової землі. Освятив пам’ятний знак настоятель храму Преображення Господнього о. Ярослав Химин. Із закликами шанувати та вивчати свою історію, постійно дбати про національну пам’ять до присутніх звернулися заступник міського голови Борислава Роксоляна Гарасимів та депутат міської ради, директор ЗЗСО № 7 Микола Когут.

…Все своє життя Роман Дашкевич присвятив героїчній справі - служінню Україні. Зазнавав через це утисків, не раз прощався із життям на полі бою. Важко бувало. Та майбутній генерал ніколи не здавався. Здобув гарну освіту у Перемишлі та Львові, отримав надійний військовий вишкіл.

На початку Першої світової війни мобілізований до австрійської армії, в якій був старшиною артилерії. В той таки час вступив до лав Легіону Українських Січових Стрільців. Потрапив у російський полон, був інтернований до Забайкалля. Там видавав газету, в якій закликав українців до повстання проти Австро-Угорщини. Навесні, відразу ж після лютневої революції в Росії у 1917 році, Роман Дашкевич, втікши з табору військовополонених, пробрався до Києва. На батьківщині добре виявились його організаторські здібності у військовій справі. У січні 1918 року обраний до складу Стрілецької Ради, а в лютому 1918 року призначений командиром 1-ої гарматної батареї Куреня Січових Стрільців при Січовому полку військ Центральної Ради. Взимку цього ж року батарея Романа Дашкевича брала участь у запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва. Згодом відзначився у визволенні міста з-під більшовицької окупації. Він першим зодягнув Січових стрільців у блакитні мундири. За словами Петра Франка, Дашкевич за власні кошти, «мобілізувавши» до патріотичної справи ще й кошти своїх батьків, закупив січовикам не лише мундири, а й кріси та кулемети. Військові та організаторські здібності вихідця з Борислава були належним чином оцінені. У січні-грудні 1919 року він — командир гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР. Після поразки національно-визвольних змагань 1917−1921 рр. тимчасово перебував в еміграції. У 1920 році в Празі разом із Євгеном Коновальцем заснували Українську військову організацію. У 1921 — 1943 рр. мешкав у Львові на вулиці Коперника, 5. Тут склав правничі адвокатські іспити, здобув ступінь доктора права та відкрив адвокатську контору.

Під час Другої світової війни, починаючи з 1943 року, мешкав в австрійському Куфштайні, де активно займався літературною та дослідницькою діяльністю. Помер Роман Дашкевич 12 січня 1975 року. 15 червня 2008 року, через 33 роки після смерті, останки генерала артилерії з Куфштайна привезли до Львова, де відбулося перепоховання. Місце вічного спокою незламного борця за волю України — почесне поле Личаківського кладовища.

Романа Дашкевича вважають одним із засновників вітчизняної артилерії. Указом Президента України Петра Порошенка 26-ту артилерійську бригаду ЗСУ, яка в сьогоднішній війні наводить жах на російських окупантів, названо на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича.

Схожі новини