Сенсаційне відкриття: молодий учений створив вакцину від ВІЛ

Докторант з Раанани Алісіо Нехмад розробив препарат, одноразове введення якого стимулює вироблення антитіл до небезпечного захворювання.

31-річний докторант Тель-Авівського університету Алісіо Нехмад, фахівець із молекулярної біології, створив особливу вакцину, здатну зупинити ВІЛ.

Про це повідомив сайт місцевих новин mynet.

Алісіо та його родина репатріювалися в Ізраїль у 2004 році та оселилися в Раанані, де Алісіо ріс та навчався. Його сім'я зробила багато корисного для міста, заснувавши клуб Rotary, у якому перебувають і молодий вчений, і його батько.

Під час роботи над докторською дисертацією Алісіо Нехмад очолив групу дослідників та запропонував створення вакцини, одноразове введення якої стимулює вироблення антитіл до ВІЛ.

Нагадаємо, що вірус імунодефіциту людини (ВІЛ, HIV) спричиняє небезпечну хворобу, так званий СНІД (AIDS), що повільно вбиває імунну систему.

Робота Алісіо та його колег стала відомою у всьому світі, повідомлення про неї опублікував журнал всесвітнього клубу Rotary. міжнародна неурядова асоціація Rotary International займається обговоренням та просуванням важливих гуманітарних проектів.

У новому дослідженні, яким керували Аді Барзель та Алісіо Нехмад із Тель-Авівського університету за участю вчених з інституту ім. Дотан при тому ж університеті та лікарні «Іхілов», застосували нестандартний підхід до проблеми СНІДу. Замість того, щоб імунна система самостійно навчалася боротися з вірусом, вчені спробували створити всередині зараженого організму генетичний матеріал В-лімфоцитів, які виробляють антитіла проти ВІЛ, і так навчити ці клітини виробляти цей рідкісний вид антитіл.

Дослідження здійснювали на мишах, яких вакцинували вірусним білком ВІЛ для моделювання зараженого стану. Після цього їх заразили генетично модифікованим аденоасоційованим вірусом AAV, що не спричиняє хвороби, щоб впровадити в їхній організм генетичний матеріал клітин, що виробляють антитіла (ці безпечні віруси служили векторами, тобто переносниками генетичного матеріалу). Мишей щепили ще кілька разів, щоб активувати генетично модифіковані клітини та імітувати повторний контакт імунної системи з ВІЛ, як це відбувається у вірусоносіїв. Щоб довести ефективність методу, вченим треба було продемонструвати, що експеримент призвів до вироблення активних антитіл у межах імунної реакції із закріпленням інформації в імунній пам’яті.

Крім того, слід було довести безпеку нового методу. Для цього вони зосередилися на кількох моментах.

По-перше, вони встановили, що зараження генетично модифікованим AAV призводило до вироблення необхідних антитіл, які в лабораторних умовах здатні нейтралізувати ВІЛ. Потім вчені продемонстрували, що В-лімфоцити мігрували до місця свого дозрівання в селезінці, як і за звичайної імунної реакції, а потім починали виробляти антитіла.Тобто, імунна система сприймала їх як клітини, що вступили в контакт із збудником СНІДу, внаслідок чого вони почали виробляти відповідні антитіла.
Як і за будь-якої генно-інженерної процедури, виникали побоювання впливу на інші клітини, що могло викликати мутації та ускладнення. Щоб знизити рівень ризику, а також з технічних причин механізм модифікації ДНК розділили на 2 етапи.

Мишей заражали 2 модифікованими вірусами AAV, і генетичні зміни відбувалися тільки в клітинах, які були заражені обома. Це суттєво обмежило кількість генно-модифікованих клітин в організмі мишей. Для більшої обережності клітини впровадили також ген, що допускає виробництво антитіл тільки в призначених для цього клітинах.