Пічки-«невидимки» для фронту

Ще до того пан Во­лодимир здобув славу вина­хідника піролізних котлів, на які вже 20 років має патент (хоч за фахом є му­зикантом). Його ви­роби зараз відомі по всій Україні. Вони не потребують газу, адже перетворюють на тепло сміття, тріски, очерет, полову і солому.

Виріб умільця особливо припав до вподоби жителям сіл. Першими замовниками стали фермери, котрі вико­ристовують котли для обігріву теплиць.

У час війни ентузіаст приду­мав піч, що стане у пригоді на­шим солдатам на передовій. Вона має багато переваг, адже невидима для ворога (бо не димить), оснащена механіз­мом регуляції тепла.

«Виготовляю буржуйки кру­глі, проте можу й квадратні. — каже майстер. — Мені люди безкоштовно привозять газові балони, хоча я готовий їх ку­пувати, аби виробляти більше опалювальних приладів».

Пічка зручна та компактна, легко поміщається в блінда­жі на 3−4 осіб. Виготовити її вдасться за 6−7 годин (а якщо під руками є всі необхідні мате­ріали, то і швидше). Із деталей знадобляться листовий метал та товстостінні труби, металеві смуги. Вся герметичність базо­вана на використанні піску.

Принцип роботи простий. Піролізний газ — важкий, тож опускається донизу й дає те­пло бездимно. Коли ж згоряє - перетворюється у дим і ви­ходить по трубі. На таких засо­бах можна готувати їжу чи про­сушувати взуття".