Українські науковці знайшли склеп І століття

Як пише Укрінформ, про це розповіла очільниця експедиції, заступник директора Інституту археології НАН України Алла Буйських.

«Ми відкрили нову поховальну споруду — підземний склеп, конструкція якого складається з похилого дромосу (входу у вигляді вузького коридору) та поховальної камери. У дромосі знайшли половину червонолакової чашечки, яка додала інформації про час поховання. Зазвичай, такі поховання притаманні сарматам», — зазначила Буйських.

За її словами, висота склепіння камери приблизно 1 м.

Усю споруду вирізано у глиняному масиві на глибині 3−3,5 м від рівня сучасної поверхні.

Вхід перегороджено кам’яною стінкою-закладом.

Археологи встановили, що споруда постраждала від пограбування у давнину.

Археологи з’ясували, що грабіжники проникли невдовзі після поховання.

Небіжчика витягли — ймовірно, через щедро прикрашений одяг.

Від поховання збереглися лише залізні цвяхи з дерев’яного помосту, на який клали небіжчика, та понад сто різноманітних намистин і підвісок, якими оздобили покійного та його одяг.: намистини з бурштину, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю й бісеру зі скляної пасти.

До убору також входили два скарабеї з пасти та халцедону, а також двосторонній топорик із бурштину.

Читайте також: Унікальні мозаїки Газіантепа, фісташкова кава й храм, якому понад 12 тисячоліть (фото)