Що допоможе від панкреатиту?

Про підшлункову залозу більшість із нас знають зовсім мало. Лікарі ж Давньої Греції називали її «pancreas» — «вся з м’яса», і вже тоді були поінформо­вані про її велику роль в організмі. Фер­менти підшлункової залози допомагають перетравлюванню білків, жирів і вуглеводів у кишечнику, а гормони, які вона виділяє, регулюють рівень глюкози у крові.

Стародавні греки не дуже часто хворіли на панкреатит. Якщо ця хвороба й загрожу­вала комусь із них, то тільки не простому люду. Зате до кінця минулого століття за­хворюваність на панкреатит зросла у всіх цивілізованих країнах. На 100 тисяч насе­лення за рік реєструють 7−10 тисяч нових випадків захворювання.

Панкреатитом називають запалення підшлункової залози. Воно буває гострим, коли перебіг хвороби бурхливий, і хроніч­ним — зі сповільненим перебігом. Причини виникнення панкреатиту можуть бути різ­ними. Найчастіше його розвитку сприяє алкоголізм і переїдання, особливо коли у щоденному раціоні багато жирного і смаже­ного м’яса. Недоїдання, як не дивно, також може призвести до панкреатиту, наприклад, внаслідок тривалого вживання їжі, бідної на білкові речовини. Узагалі, режим харчуван­ня з великими перервами між прийомами їжі шкідливий для підшлункової залози. Пан­креатит може розвиватися на тлі постійного стресу, депресії, тому що нервово-психічне перезбудження різко підвищує виділення панкреатичного соку. На підшлункову за­лозу також негативно впливають тривалий прийом деяких ліків, інфекції й травми жи­вота. Розвиток панкреатиту спричиняють такі хвороби, як порушення обміну речо­вин, виразка шлунка або 12-палої кишки, захворювання печінки й особливо жовчно­го міхура. Саме жовчнокам’яна хвороба у 95−98% випадків є причиною панкреатиту. Це захворювання буває також спадковим, тож тим, у кого батьки хворіли на панкреа­тит, обов’язково слід дотримуватися дієти й вести здоровий спосіб життя.

Основні ознаки панкреатиту: сильні болі у верхній частині живота, які мають опері­зувальний характер і ніби розтікаються по всьому животу. Можуть спостерігатися за­паморочення, загальна слабкість, липкий піт, блідість, сильна блювота, що не при­носить полегшення, метеоризм, затримка випорожнення. Іноді підвищується артері­альний тиск і температура. За хронічного панкреатиту болі підсилюються через 40 хвилин після прийому їжі, особливо жир­ної, смаженої, гострої. Часто потік хворих на прийом до лікаря збільшується саме після свят. Ускладнення трапляються, якщо до панкреатиту приєднується інфекція або холецистит — запалення жовчного міхура. У деяких випадках розвивається внутрішньо­черевна кровотеча.

Якщо панкреатит не лікувати вчасно, можуть початися руйнування підшлункової залози, важке отруєння організму, гостра ниркова недостатність, можливий навіть летальний результат. Тому обов’язково слід звертатися до лікарів. Як правило, діагнос­тика панкреатиту не викликає труднощів. Для призначення правильного лікування зазвичай проводять лапароскопію — огляд червної порожнини зсередини спеціальним інструментом. У такий спосіб виявляється, наприклад, камінь, що застряг у жовчних протоках, який видаляється найчастіше ендоскопічним шляхом — крізь невеликий отвір. В екстрених випадках вводять у вену різні лікарські препарати. У разі загострен­ня панкреатиту призначають лікування го­лодом.

Щоб зберегти підшлункову залозу здо­ровою, слід менше нервувати і, звісно, до­тримуватися правильного режиму харчу­вання, не забувати про білкову їжу, варені м’ясо і рибу, не їсти шкідливих продуктів, не пити міцних алкогольних напоїв, не палити. Чай і каву пити можна, компоти й киселі по­трібно.

Панкреатит досить успішно лікують на­родними засобами.

Картопляний сік. Добре помити 2 кар­топлини і пропустити крізь сокочавилку або м’ясорубку, сік вичавити кріль марлю. Ви­пити за пів години до їди. Курс лікування — 1 тиждень, потім зробити перерву й за не­обхідності повторити.

Кора барбарису. Залити 1 ст. ложку подрібненої сировини 1 склянкою окропу, довести до кипіння й кип’ятити на слабкому вогні 20 хвилин. Остудити, процідити. При­ймати по 1 ст. ложці 3 рази на день до їди.

Полин гіркий. Залити 1 ст. ложку сухої подрібненої сировини 1 склянкою гарячої води, довести до кипіння. Кип’ятити 5−7 хвилин, зняти з вогню й настояти 40 хви­лин. Процідити. Приймати по 0,5 склянки 3−4 рази на день за 20 хвилин до їди.

Кора осики. Залити в емальованій каструлі 200 г сировини водою на 2 паль­ці вище шару кори. Кип’ятити 20 хвилин, перелити все в термос й залишити на ніч. Процідити. Приймати вранці натщесерце по 0,5 склянки за 1 годину до їди й увечері перед сном. Курс лікування — 1 місяць.

Безсмертник. Залити 2 ст. ложки по­дрібнених квіток безсмертника (цмину піс­кового) 1 склянкою гарячої води, довести до кипіння, на слабкому вогні кип’ятити 30 хвилин, помішуючи кожні 5 хвилин. Проці­дити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день у теплому вигляді за пів години до їди.

Юрій Червінський для газети «Добре здоров'я»