“Ту Стань!”. Аби зануритися у легенду...

Героїчна Тустань розташована у мальовничих ландшафтах Карпат, на відстані 100 км від Львова, у бойківському селі Урич. У ІХ-ХVІ століттях там була скельна фортеця й митниця, а нині- Державний історико-культурний заповідник. Цьогоріч фестиваль «Ту Стань!» відбувся за підтримки Українського культурного фонду, в рамках програми «Знакові події для української культури».

Охочих відвідати цьогорічний фестиваль було багато, не лише з різних куточків України, а й з Білорусі, Польщі, Литви, Ізраїлю, Швеції тощо. Біля підніжжя скель було чути дзвоники від отари овець та запах ватри. А на галявині панувала справжня атмосфера Середньовіччя. На двадцяти різноманітних локаціях кожен міг знайти собі щось до душі.

«Цей фестиваль — для того, аби показати тисячам людей, які приїжджають сюди, і ще сотням тисяч, які дивитимуться на це через Інтернет і ТБ, яким було життя у фортеці. Аби запропонувати разом поринути у це життя, відчути його, — зазначив директор фестивалю „Ту Стань!“ Василь Рожко. — Для нас це не просто любов до історизму, до якихось дат. Згадуємо період, коли Україна-Русь була великою і сильною державою, коли у тутешніх лицарів була висока культура, якої подекуди ще не було у Європі».

Гості фестивалю насолоджувалися видовищем лицарських боїв. Лицарі були у повних обладунках, які важили до 40 кг. Непросто було орудувати середньовічними мечами. Бої були справжні. Лицарі билися відчайдушно, аж іскри летіли… Яскравим та видовищним було змагання вершників. Змагалися, зокрема, у вправності рубання капусти… На інших локаціях майстрині навчали ткацькому ремеслу, можна було ознайомитися із процесом виготовлення ниток. Для нас це дивина, бо купуємо нитки у крамниці, а в Середньовіччі цим займалися майже всі жінки, адже треба було одягнути сім’ю.

Справжній рай на фестивалі був для дітлахів. Для них була окрема локація — дитинець. Діти охоче пробували усе. Зокрема, стріляли зі справжньої гармати того часу. А от на локації віртуальної реальності — так званій Машині часу — можна було здійснити мандрівку в минуле. Цю віртуальну реальність розробили працівники заповідника спільно з представниками ІТ-компанії Soft Serve.

Я завітала на локацію, де розташувалися гості з Литви. Якраз готували на вогні перлову кашу з морквою — автентичну середньовічну страву. Цьогоріч до Тустані приїхали аж два литовські клуби, які беруть участь у фестивалі з 2012 року. Литовські реконструктори представили історичні ремесла з Балтії. Гості захоплено спостерігали за роботою коваля, за плетінням виробів із лози, виготовленням перстенів із латуні, оглядали вироби з бурштину. «Нам подобається ця місцевість і люди, які тут живуть. Ми з вами маємо спільну історію, про це навіть свідчать подібні слова у наших мовах. Ми теж організовуємо подібні фестивалі у нас у Литві, на які запрошуємо гостей з України», — розповів «ВЗ» литовський реконструктор пан Томас.

А коли Тустань поринала у сутінки, відбувалося найцікавіше — нічний штурм фортеці, у якому могли взяти участь і гості фестивалю. А ще ніч танців, лазерне дійство, відеопроекція на скелі…

Директор Державного історико-культурного заповідника «Тустань» Андрій Котлярчук розповів: на території уже постійно діє лінія електропередач, а не гуде генератор, як було раніше. Уже є дорога від села до фортеці. Організували розворотне транспортне кільце, паркування, впорядкували торгівлю і харчування.

Фото автора

Сколівський район, Львівщина