Примхи погоди «б’ють» по здоров’ю: українці почали відчувати глобальні кліматичні зміни

Примхлива погода б'є по метеозалежних українцях, ідеться в сюжеті ТСН.

Усе її життя прямо залежить від погоди: якщо за вікном сонце, Ганна ні за що не піде з дітьми на вулицю — доки не спаде спека, мама з доньками гратимуться вдома. Метеозалежність у Ганни проявилася наприкінці першої вагітності. «Дуже складно», — зізнається вона. Тепер жінка категорично не переносить сонячне проміння, бо всього 10 хвилин на сонці — і в Ганни розривається голова. МРТ показала, що головний біль виникає через звуження судин, а цей процес активується саме під впливом спеки. «Втрата працездатності, навіть настрій псується», — розповідає метеозалежна.

Ганна з дівчатами на вулицю виходить, лише коли хмари затуляють сонце і на вулиці відчувається свіже повітря. Ідеальна температура для людини — це коли не треба витрачати калорії на обігрів тіла або його охолодження. Цей діапазон із погляду фізіології досить вузький: 18−24 градуси. Людський організм може витримувати й екстремальні температури — мандрівник Андрій виживав при +50 С в Іраку та найнижчих позначках в Антарктиді. Екстремальні умови для нього — це -20 С, шалений вітер, вологість, мокрий спальник і ночівля в наметі: «Жорстка мінусова температура за бортом, і піти неможна, бо там сніговий шторм». В Україні Андрій до пізньої осені ходить у шортах — аж перехожі обертаються. Наш клімат він вважає ідеальним, однак зауважує, що кількість комфортних днів уже скорочується.

Клімат на планеті не мінявся тисячоліттями, а нині за життя одного покоління середньорічна температура підвищилася на один градус. Це зумовлює збільшення тривалості теплого періоду на тиждень, отже, збільшилася кількість та інтенсивність небезпечних погодних явищ — це зливи, смерчі, урагани, град посеред літа, тощо. Усе, що для України було екзотикою, поступово стає нормою. Фізіологи кажуть, що різкі синоптичні перепади для здорової люди не становлять жодної загрози, однак для хворих метеогойдалки — це небезпека. Люди із захворюваннями серцево-судинної та дихальної системи під час зміни погоди мають бути максимально пильними. «Можуть траплятися інсульти та інфаркти», — попереджають лікарі.

Як повідомлялося, перші два дні липня встановили нові температурні рекорди у Києві. Про це свідчать дані спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. У понеділок, 1 липня, середньодобова температура повітря вперше за 139 років спостережень перевищила попереднє рекордне значення +25,6 на 0,4 градуси і становила +26. Ніч проти вівторка, 2 липня, виявилась найтеплішою з 1881 року. Температура повітря вночі не опустилась нижче +20,9. Попередні рекорди 1938 та 2016 років перевищено на 0,9 градусів.