Орбана Україна мусить перетерпіти

Кажемо не про прекрасну Угорщину та її щирих людей, а про нинішніх очільників цієї країни, які своєю підтанцьовкою і підспівуванням москві, загляданням в її чорного рота підважують українську Незалежність, тероризують всю Європу. Як нам із цим жити далі?

Через примху угорського прем'єра Віктора Орбана заблоковано 90 млрд євро життєво важливого для України кредиту від Євросоюзу. Офіційний Будапешт розставляє «їжаки» на шляху нашого вступу в ЄС і НАТО, навідріз відмовляється надавати військову допомогу для опору російській агресії. В Угорщині розгорілася небачена антиукраїнська істерія: з нас роблять ворога, нас звинувачують у тому, що хочемо втягнути у війну весь світ, у тому числі угорців… Щоб нагнати страх на своїх співвітчизників, яким начебто треба остерігатися українців, Орбан виставив посилену військову охорону довкола 75 угорських енергооб'єктів, на які Київ буцімто зазіхає. Договорився до того, що стрибок цін на нафту, закономірно спричинений воєнними подіями на Близькому Сході, це також вина… України.

Угорський прем'єр санкціонував захоплення українських інкасаторів, через своїх однопартійців у парламенті хоче заарештувати валюту, яку абсолютно законно перевозили з Австрії в Україну наші фахівці. Штучні антиукраїнські настрої на берегах Дунаю досягли такого небезпечного рівня, що вітчизняне МЗС радить нашим громадянам утриматися від поїздок в Угорщину.

Орбан вчинив ще одну провокацію: «з доброї волі» путіна з москви і без консультацій з Києвом протиправно забрав до Будапешта двох українських військовополонених і не передає їх Україні. Виставляє себе в очах угорців миротворцем, а насправді веде цинічну передвиборчу боротьбу за те, щоб залишитися у кріслі глави уряду (парламентські вибори в Угорщині рівно через місяць —
12 квітня). У цьому дуже зацікавлені його покровителі з кремля. Тому ці вибори в Угорщині значною мірою доленосні й для України.

Що нам робити, щоб надумані українофобські пристрасті по той бік Карпат якнайшвидше вляглися, щоб з «угорського кейсу» вийти безболісно, з найменшими втратами? Відповідь на цю проблему дають гуру української дипломатії - Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (у 2007−2009 рр.), керівник Центру дослідження росії, а також Роман Безсмертний, Надзвичайний і Повноважний посол України у республіці білорусь (2010−2011 рр.), колишній віцепрем'єр, народний депутат чотирьох скликань. Їхні погляди багато в чому
схожі.

Емоції не мають брати гору над витримкою

— Той місяць, що залишається до парламентських виборів в Угорщині, нам треба пройти максимально спокійно, максимально тихо, не шукаючи жодних ускладнень, які Україні абсолютно не потрібні, — каже Володимир Огризко. — Ми побачили, на що готова іти москва через Орбана. Питання не у національній угорській меншині, не у нафтопроводі «Дружба» — все це приводи для загострення наших відносин з Будапештом. Для путіна головне, щоб ми не наближалися ні до НАТО, ні до Європейського Союзу.

Друга мета господаря кремля — мати свого представника в Європейському Союзі і у Північноатлантичному Альянсі, щоб підривати ці спільноти зсередини. Таку функцію виконує для путіна Орбан. Саме через це останній робитиме все від нього залежне, щоб на парламентських виборах в Угорщині переміг фаворит москви. У який спосіб? Опонент Орбана Петер Мадяр каже, що до їхньої країни з росії вже приїхали «спеціалісти» з ведення передвиборчих перегонів, які знають, як нагнітати обстановку, щоб допомогти «своєму» претенденту.

Це комплексна програма, путін виконує її давно, пройшла багато етапів. Ми є свідками не якогось неочікуваного загострення. Це ж було вже, як казав класик української політики, ми через це вже проходили! Спостерігаємо апогей всієї цієї лінії, яку путін веде проти України через своїх посіпак.

Жодним чином нам не треба якимось неочікувано різким способом реагувати на всі ці речі. Треба сказати чітко і спокійно, що розуміємо причини всього цього — і пройти гідно цей місяць, при цьому намагаючись не робити нічого, що могло б нам потім зашкодити. Власне таку логіку дій вважаю найбільш доцільною.

Щодо різких заяв нашого президента на адресу Орбана… Ми всі люди, у кожного з нас свої емоції. Мабуть, вони взяли гору над витримкою. Це речі непотрібні. Зараз треба знайти делікатний спосіб заспокоїти лідера опозиції Петера Мадяра, бо він теж зреагував на різкі заяви Володимира Зеленського. І на цьому поставити крапку. Дипломати знайдуть правильну тональність і правильні форми для того, щоб цю тему зняти. І щоб коли, дай Боже, зміниться нинішня влада в Угорщині, відносини з новою владою ми починали не з проблем, а з нормального чистого аркуша, прибираючи з наших відносин все те наносне, що приніс Орбан.

Чи слід чекати якихось нових антиукраїнських випадів перед виборами в Угорщині? Маємо бути готовими до всього. І кожного дня остерігатися можливої провокації. Оскільки для Орбана настає вирішальний момент, може зараз піти на будь-які глупства для того, щоб повернути ситуацію на свою користь. Але якщо угорці почнуть критично думати, що відбувається, то жодні вибрики нинішнього їхнього прем'єра не зможуть знову привести його до влади. Мабуть, угорці вже наїлися популізму Орбана, яким їх годує вже півтора десятка років. Він їм просто уже набрид.

Почерк російських спецслужб

— Перше, що треба у цій ситуації робити: на будь-які антиукраїнські прояви реагувати, а не рефлексувати, — каже Роман Безсмертний. — Реакція має бути у рамках дипломатичних стандартів, дипломатичного протоколу, з чіткими дзеркальними принципами щодо дій іншої сторони.

Серед проблем в угорсько-українських відносинах є тимчасові, породжені виключно виборчою кампанією. Є проблеми, на подолання яких потрібен певний час. До таких належить тема блокування євросоюзівського кредиту. Після угорських виборів 12 квітня це питання буде вирішено.

Трохи більший час знадобиться для того, щоб зняти «угорські» бар'єри на шляху до вступу України в ЄС.

Багато нинішніх імпульсів у протистоянні Будапешта і Києва пов’язано з виборчою кампанією в Угорщині. Ці імпульси є тимчасовими, емоційними, непрогнозованими, тому до них треба ставитися як до таких, що минуть після виборів.

Водночас треба говорити про вкрай серйозні речі. Про актиукраїнськість Орбана, яка базується на матеріальній, фінансовій, ресурсній підтримці кремля. Це річ дуже небезпечна, над нею треба працювати системно.

Я кажу також про антиукраїнськість Орбана, яку, на жаль, підтримують і провокують у Вашингтоні. Нам треба думати, як паралізувати це явище.
Є ще одна річ, яку слід розуміти. Хто б не переміг на виборах в Угорщині - Орбан чи Мадяр — є у наших стосунках із цією країною проблеми, які слід вирішувати. Зокрема тема, пов’язана із сировинною енергетичною базою.

Йдеться про угорські підприємства, заточені на переробляння російської нафти. Про атомну станцію, яку будують за російськими технологіями, та низки інших проєктів. Треба буде ці питання обговорювати — у межах інтересів обох країн і Європейського Союзу. Методологічна база зрозуміла. Якщо буде політична воля сторін, тоді можна говорити. Зокрема — взаємодіючи між Києвом і Будапештом.

Два слова про різку політичну лексику. На рівні глав держав має бути висока культура спілкування. Я проти жорсткої риторики, яка нині панує у відносинах між угорським прем'єром і українським президентом. Її слід уникати. Не випадково світ так довго вимучував основи дипломатичного протоколу. Заплатив дуже дорого — життями, кров’ю — за невміння користуватися дипломатичним протоколом, за його незнання. Він існує для того, щоб використовувати у найскладніших ситуаціях.

У будь-якій ситуації треба послуговуватися дипломатичною лексикою, знаходити можливість толерантно доносити свою позицію до дискутанта, опонента, партнера.

І про можливі провокації «на грані фолу». Пройшовши надскладні випробовування за роки своєї Незалежності, Україна має бути готовою до всього. У тому числі до казусу, який може організувати Орбан. Не так важко здогадатися, чим би все завершилося, якби, наприклад, українські інкасатори спробували чинити опір під час затримання угорськими спецслужбами.

До речі, принцип надмірного використання сили, який проглядається в операції із затримання наших інкасаторів — це не євросоюзівський і не угорський підхід. А російський! Він провокує того, кого затримують, на протест, на захист. Тому треба бути уважними і не рефлексувати на подібні речі.

Очевидно, що з наближенням виборів в Угорщині кількість провокацій зростатиме. Тому що російська фсб зараз займається інформаційним супроводом Орбана. Не виключені такі провокації на кордоні, щодо українських дипломатів, рядових наших громадян в Угорщині. Це той набір інструментів (є й інші), який характерний для російських спецслужб. Тому не треба легковажити.

Чи не кожна країна в Європі переживала дуже важкі часи у відносинах з якоюсь іншою країною. Взяти Велику Британію та Іспанію, Британію і Францію, Францію і Німеччину, Німеччину і Польщу. Але завдяки тому, що дотримувалися певних правил, процедур, їм з часом все одно вдавалося співпрацювати, вирішувати проблеми усіх сторін. І в нашому випадку необхідно буде будувати ці відносини, виходячи з інтересів обох країн. Коли ти на високій державній посаді, особисті оцінки треба тримати при собі, бо ти представляєш державу. Переконаний, що відносини між Угорщиною і Україною стабілізуються.