Країни Глобального Півдня з Україною: конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South»

Науковці, дипломати, правозахисники та журналісти обговорили безпекову й гуманітарну ситуацію в Україні, глобальні наслідки російської агресії та роль міжнародної спільноти у досягненні справедливого миру. Особливу увагу приділили темі Криму як символу спротиву російським колоніальним практикам і ключовому елементу регіональної безпеки.

У межах конференції відбулися сім панельних дискусій, а також мистецький комеморативний вечір «Memoria Orbis: памʼять тримає світ». Учасники обговорили питання документування воєнних злочинів, інформаційної безпеки, продовольчої стабільності, жіночого лідерства, деколонізації та боротьби з російськими вербувальними практиками за кордоном. Захід засвідчив зростання глобальної солідарності з Україною та спільне прагнення партнерів укріплювати безпеку, справедливість і повагу до міжнародного права.

Учасники конференції відвідала Львів і Харків, щоб глибше зрозуміти реалії життя українців під час широкомасштабної війни. У Львові делегація зустрілася з міською владою, обговорила стійкість інфраструктури та підтримку ветеранів. Гості на Личаківському цвинтарі вшанували пам’ять загиблих воїнів, а також ознайомилися з роботою реабілітаційного центру UNBROKEN, якийзаймається протезуванням ветеранів та постраждалих від війни, а також побачили культурну спадщину міста під час екскурсії.

У Харкові міжнародні експерти відвідали обласну військову адміністрацію, де їх ознайомили з інформацією про безпекову ситуацію та відбудову регіону. Делегація оглянула зруйновані російськими ударами райони міста, завітала до підземної школи та побачила приклад реалізації інноваційного захисту дітей. У завершенні поїздки учасники вшанували пам’ять загиблих від російської агресії українських дітей.

Захід було організовано представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, офісом Кримської платформи, Центром прав людини ZMINA, організацією Медійна ініціатива за права людини, при партнерстві Українського інституту, PEN Ukraine, Truth Hounds, медіацентру «Україна» та Transatlantic Dialogue Center, програми «Партнерство за сильну Україну», Міжнародного фонду «Відродження», Празького центру громадянського суспільства, Фонду «Аскольд і Дір», а також ООН Жінки.

Напередодні офіційного відкриття конференції зарубіжні гості конференції поспілкувалися з представниками українського Уряду, Парламенту, Офісу президента та Офісу Генпрокурора, обговорили кілька питань щодо звільнення та реінтеграції Криму.

Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко заявила, що «Світ не має звикати до війни як до чогось звичного. Будь-яка спроба легітимізувати окупацію є неприйнятною та небезпечною для всього міжнародного порядку. Ми продовжуємо наголошувати, що Крим — це Україна, а боротьба за його деокупацію є частиною глобальної боротьби за справедливість та право кожного народу бути вільним». Під час відкриття конференції також виступили заступниця керівника Офісу ПрезидентаУкраїни Ірина Мудра, журналіст Дмитро Хилюк, перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У панельній дискусії «Україна і глобальний світ. Успішні практики та як їх примножувати». Заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко сказав, що для України важливо акцентувати на антиколоніальній спрямованості війни, що зближує нас з досвідом африканських країн та країнами Латинської Америки.

«Війна почалась з Криму і має закінчитись поверненням Криму під контроль української влади. Ми працюємо над тим, щоб в парламентському вимірі Україна не обмежувалася лише країнами ЄС, щоб ми розповсюджували правду ширше. Важлива складова для нас — це робота з країнами мусульманського світу, адже ми розуміємо, що культурні наслідки окупації Криму Російською Федерацією впливають на весь світ», — наголосиввін.

Спікери порушили питання глобального характеру російської агресії та загрози, яку вона становить для міжнародного права й системи безпеки; посилення співпраці України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки й відкриття нових посольств наконтиненті. Вони згадали про роль культурної дипломатії у формуванні довгострокових партнерств, методи й масштаби кремлівської пропаганди в Африці та необхідність індивідуального підходу до кожної держави.

Під час панельної дискусії «Серіал „Чорне дзеркало“, у якому ми живемо» спікери обговорили масштабне використання росією у війні новітніх технологій — передусім дронів — для систематичних атак проти цивільного населення, ситуацію на прифронтових і тимчасово окупованих територіях, де окупанти застосовують цілеспрямований терор. Експерти висвітлили ширший контекст використання дронів у конфліктах інших регіонів, зокрема — в Південно-Східній Азії та М’янмі. Крім того, учасники торкнулися спільних викликів України та Сирії щодо відновлення держави й суспільства після війни.

«Кожен російський військовий, кожен оператор дрона, який свідомо бере участь у атаках проти цивільних, є військовим злочинцем. І ми ще багато років будемо звертатися до світової спільноти, щоб кожен, хто навмисно спрямовував своє знаряддя вбивства на поліцейських, медиків швидкої допомоги, комунальників або на скупчення літніх людей у пунктах видачі гуманітарної допомоги, поніс справедливе та неминуче покарання», — наголосив перший заступник начальника Херсонської міської військової адміністрації Михайло Линецький.

Третя панельна дискусія «Журналісти та війна XXI століття» стала завершальною у перший день конференції. У ній взяли участь український журналіст Reuters Іван Любиш-Кірдей, генеральний директор і головний редактор NO PASA NADA П'єтро Серконе, журналістка-розслідувачка Premium Times Белавед Джон, кореспондентка Reporters Without Borders Азіза Нофал, кореспондент The Daily Beast Філіп Обаджі, колишній кримський політв'язень, журналіст «Радіо Свобода» Владислав Єсипенко. Учасники обговорили ключові виклики, з якими стикається журналістика під час війни, зокрема необхідність фіксації воєнних злочинів і протидії російській пропаганді, проблему залежності Глобального Півдня від західних медіа та брак уваги до реальних наслідків війни для цивільних, а також зростання небезпеки для журналістів, особливо для жінок.

Вони відзначили потребу у нових форматах подання інформації для ефективної комунікації та протидії пропагандистському впливу росії, зокрема через культурні продукти, системні переслідування журналістів у світі та зростання цілеспрямованих атак на медіа, а також репресії в окупованому Криму, які включають тортури, незаконні ув’язнення та переслідування тих, хто зберігає проукраїнську позицію.

Мистецький комеморативний вечір на поляхконференції «Memoria Orbis: памʼять тримає світ» був присвячений українським митцям, убитим росією. Центральною була думка про те, що пам’ять не долає втрату, але не дає світові зруйнуватися. Гості почули короткі історії чотирьох митців — Вероніки Кожушко, Ярослава Левицького, Давида Чичкана та Іллі Чернілевського — представлені через їхні роботи та спогади рідних і друзів. .

На четвертій панелі пройшла дискусія «Найманці чи жертви торгівлі людьми? Як росія залучає іноземних бійців до своєї армії». До дискусії долучилися бригадний генерал, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов, та інші учасники, причетні до збройних сил. Спікери дійшли висновку, що росія вербує іноземців до своєї армії через фінансові обіцянки, примус та шахрайські схеми. Іноземних бійців використовують як «живий щит», практично не навчають і часто вводять в оману щодо умов служби. Спікери підкреслили, що масштаб вербування зростає, а багато людей фактично стають жертвами торгівлі людьми. Учасники акцентували на потребі міжнародної взаємодії, щоб захищати громадян від цих практик та протидіяти російській експансії.

Дискусія «Girl Power. Жінки проти насильства та пригноблення у всьому світі» викликала зацікавленість з питань прав людини та прав жінок. Спікерки розказали, як жінки по всьому світу протистоять насильству, репресіям та політичному тиску — від Ірану й Киргизстану до Конго та тимчасово окупованого росією Криму. Учасниці розповіли про викрадення, тюрми, переслідування та вербування, які здійснює росія, про те, як жінки зберігають солідарність і захищають одна одну. Стало зрозуміло, що насильство проти жінок — це інструмент контролю, який використовують, абизалякати суспільства та зламати їх опір.

«Сміливість українських жінок не є абстракцією. Вона організована, практична, колективна — і світ має це знати. І не лише про трагедію, світ має знати про виняткове лідерство українських жінок», — підкреслила у своєму виступі феміністка, консультантка з прав людини Ана Васкес Кольменарес.

В дискусії «Чи позбуваємося ми колоніального сприйняття? Випадок Криму та інших колишніх «імперських скарбів», говорили про те, як імперські міфи в світі досі визначають сприйняття Криму таінших колонізованих територій: від романтизованого образу «перлини російської імперії» до замовчування реальної історії цих земель. Учасники наголосили на потребі деколонізації: відновленні мов та культур, поверненні історичної пам’яті й подоланні нав’язаних росією наративів, які так само вплинули на Центральну Азію, Тибет і країни Африки. Учасники підкреслили, що мовна політика колонізаторів досі позбавляє народи власного голосу та суб'єктності. Вони акцентували, що відповідальність за створення нового, неколоніального бачення Криму та світу лежить на сучасних суспільствах, які мають вибудовувати наративи, засновані на правді, а не на імперській політиці росії.

«В Україні я побачила, як імперія також завдає ударів по місцях краси — по пам’ятках у Криму та на всій території України. Важливо захищати цю красу, яку колонізатори та імперії намагаються знищити, змусити її творців замовкнути, перейменувати та привласнити», — резюмувала Ана Васкес Кольменарес.

Учасники сьомої панелі «Чи може Латинська Америка зробити свій внесок у захист правосуддя в Україні?» зійшлися на думці, що Спеціальний трибунал щодо злочину агресії росії повинен мати глобальний характер, вже зараз цей механізм відкритий для участі держав Латинської Америки, Африки й Азії. Учасники звернули увагу наважливість документування порушень прав людини, протидії викликам пропаганди в Бразилії, необхідність активної протидії дезінформації — російській, китайській та іранській.

Підготовлено за матеріалами Постійного представництва АР Крим при Президентові України